Справа № 152/184/19
25 лютого 2019 року місто Шаргород Вінницької області
Суддя Шаргородського районного суду Вінницької області Строгий І.Л., з участю ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно з протоколом ОСОБА_2 6 лютого 2019 року, о 17 годині 20 хвилин у с. Довжок Шаргородського району Вінницької області по вул. Мандибури керував мотоблоком «ZUBR», б/н, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, невиразна мова. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
У суд ОСОБА_2 не з'явився, натомість до суду прибув ОСОБА_1, який повідомив, що його дійсно 6 лютого 2019 року, у с. Довжок по вул. Мандибури він керував мотоблоком «ZUBR» та був зупинений поліцейськими. Після цього йому запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, від проходження якого він відмовився.
Вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить із такого.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000720 від 6 лютого 2019 року (а.с.1) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП обвинувачується ОСОБА_2.
Із письмового пояснення ОСОБА_3 від 6 лютого 2019 року, доданого до протоколу, вбачається, що він був запрошений працівниками поліції в якості свідка при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2, а із письмового пояснення ОСОБА_4 вбачається, що він був свідком при складанні адміністративного протоколу за ст. 130 КУпАП відносно водія ОСОБА_2 без зазначення імені та по батькові особи.
Окрім того, у письмовому поясненні ОСОБА_3 не зазначена дата його народження та відсутній підпис свідка у графі щодо його ознайомлення зі ст. 63 Конституції України. У письмовому поясненні свідка ОСОБА_4 також відсутній його підпис у графі щодо ознайомлення зі ст. 63 Конституції України.
Отже, вважаю, що ці пояснення є неналежними і недопустимими доказами, оскільки із них не можливо достовірно з'ясувати, стосовно яких подій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були свідками та чи роз'яснювались їм права, передбачені законом.
У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічний засобів, доданому до протоколу не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, які пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічний засобів.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, з огляду на викладене та беручи до уваги принцип змагальності сторін, держава, в особі уповноважених нею органів поліції зобов'язана відповідними доказами довести перед судом винність особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Натомість належних та допустимих доказів наявності у цій справі про події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події адміністративного правопорушення.
З огляду на усе вище викладене, вважаю, що провадження у справі слід закрити.
Керуючись статтями 7, 9, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, статтями 251, 252, 256, 272, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим.
Скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Суддя І.Л.Строгий