Іменем України
Справа № 142/814/18
Провадження№ 2/142/70/19
07 лютого 2019 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
В складі:
Головуючого судді Щерби Н. Л.,
з участю секретаря Курасевич В. В.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -
ОСОБА_1 звернулася до Піщанського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхнього спільного неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі розмірі 1200 гривень, з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення ним повноліття, та стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною трьохрічного віку.Позовні вимоги мотивує тим, що в зареєстрованому шлюбі з відповідачем перебувала з 12 червня 2016 року. Від спільного проживання мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Наразі вони з відповідачем проживають окремо, вона разом з сином проживає у своїх батьків на утриманні яких знаходиться, оскільки не працює, так як здійснює догляд за дитиною. Відповідач участі у вихованні сина не приймає, ухиляється від утримання дитини, добровільно матеріальної допомоги не надає, хоча є працездатним, може працювати та отримувати дохід, а його частину віддвати на утримання сина та частину віддавати на її утримання до досягнення їхнім спільним сином 3 років.
В судове засідання 07 лютого 2019 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася, проте від неї на адресу суду надійшли заяви, відповідно до яких вона просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Згідно із ч.11 ст.128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленою про дату,час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання 22 січня 2019 року та 07 лютого 2019 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки викликався до суду, відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України,через оголошення на офіційній сторінці Піщанського районного суду Вінницької області на веб порталі "Судова влада України", та з його опублікуванням вважається повідомленимпро дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, двічі не з'явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 червня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконкомом Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області було зареєстровано шлюб за актовим записом № 2, після реєстрації якого ОСОБА_2 змінив своє прізвище на "ОСОБА_2", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.4).
Від спільного проживання сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.3).
Відповідно до довідки Рудницької сільської ради Піщанського району Вінницької області № 02-14/381 від 12 червня 2018 року, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач по справі - батько дитини проживає окремо, добровільно коштів на утримання своєї неповнолітньої дитини не надає.
Відповідно до ст.51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, в тому числі, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною першою ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
В положеннях ст.184 СК України зазначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви (ч.1 ст.191 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Відповідно до ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2019 рік", для дітей віком до 6 років з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум в розмірі 1626 гривень.
Згідно положень абз. 3 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч.2 ст. 179 СК України).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. При визначенні способу стягнення аліментів, суд вважає, що він повинен бути визначений у твердій грошовій сумі, за вибором позивача, з яким проживає неповнолітня дитина, в силу вимог ч.3 ст.181 СК України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання дитини у повному обсязі, та стягнення із відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліментів на утримання їхнього неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1200 гривень, оскільки аліменти в даному розмірі будуть необхідними та достатніми для забезпечення потреб неповнолітньої дитини та перевищують мінімальний розмір аліментів, встановлений законом.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч. 4 ст 84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Частиною 6 ст. 84 СК України передбачено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
А тому, враховуючи матеріальний стан відповідача, який є працездатною особою, має можливість працювати та отримувати дохід, оскільки зворотнього під час судового розгляду не встановлено, враховуючи, що неповнолітня дитина проживає з позивачем, яка ніде не працює, так як знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, яка повністю перебуває на її утриманні, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення коштів на утримання дружини з якою проживає дитина, до досягнення нею трьох років слід задовольнити повністю.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно доп. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору при подачі вказаного позову до суду.
Враховуючи розмір задоволених позовних вимог, ціну позову, яка у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців, а також мінімальний розмір судового збору, який становить не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб , який має бути сплачений фізичною особою при поданні до суду позовної заяви майнового характеру та відповідно положень п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 4 Закону "Про судовий збір" на день звернення до суду із вказаним позовом до суду складав 704 гривні 80 копійок, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок, який підлягав сплаті при звернення з вказаним позовом до суду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат пов'язаних з наднням правничої допомоги, суд виходить з насутпного.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно положень ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
А тому враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 500 гривень за надання правничої допомоги, згідно квитанції № 15 від 14 червня 2018 року (а.с.1).
Керуючись ст.ст.4, 5, 7, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 133, 141, 142, 200, 206, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 430 ЦПК України, на підставі ст.51 Конституції України, ст.ст. 84, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружинизадовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає в АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1200 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 20 серпня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів, відповідно до ст. 430 ЦПК України, допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає в АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, аліменти на її утримання в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 20 серпня 2018 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у сумі 704 гривні 80 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживає в АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, витрати за надання правничої допомоги в розмірі 500 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 07 лютого 2019 року.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2;
відповідач - ОСОБА_2, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Суддя: