Справа № 140/3365/18
Провадження №2-а/140/6/19
24.01.2019 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області
В складі головуючого судді Царапори О.П.
при секретарі Вакар Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 1 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Токар В.М. про скасування постанови серія ДПО № 815269 та накладення адміністративного стягнення від 25.10.2018 року накладення адміністративного стягнення о адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП України,-
Виклад позиції позивача
Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 25.10.2018 року стосовно нього інспектором СРПП № 1 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Токар В.М. було складено постанову серія ДПО № 815269 про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП України.
Вимоги відповідача полягають у тому, що в м. Немирові по вул. Горького де порушив вимоги правил дорожнього руху України, а саме здійснив зупинку на місці, яке позначено дорожньою розміткою 1.30.
В той же час відповідачем по справі була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 122 КУпАП в сумі 1020 гривень, яку позивач отримав від працівника поліції про що розписався у даній постанові.
З вказаною постановою ОСОБА_1 категорично не згоден та вважає, що вона була винесена з порушенням чинного законодавства, постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, а тому є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
З даною постановою ОСОБА_1 не згодний та вважає її незаконною оскільки керував власним автомобілем марки «NISSAN LEAF» держ. номер НОМЕР_1, та у повному обсязі усвідомлючи свої дії, у зв'язку з погіршенням його стану здоров'я, здійснив вимушену зупинку свого транспортного засобу про що повідомив працівнику поліції Токару В.М.
Просив суд поновити йому строк звернення до адміністративного суду для оскарження постанови, а постанову скасувати.
Виклад позиції відповідача.
Відповідач інспектора відділу УДП ГУНП у Вінницькій області Токар В.М. відзив на позов із викладенням своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 21.12.2018 року.
Заяви, клопотання позивача, відповідача
Позивач ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Від відповідача Токар В.М. заяв та клопотань відносно розгляду справи не надходило.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до ухвали судді від 21.12.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до СРПП № 1 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області Токара В.М. на постанову серія ДПО № 815269 про накладення адміністративного стягнення від 25.10.2018 року в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 10.01.2019 року на 15.30 год..
10.01.2019 року ухвалою суду підготовче засідання було закрито, а справу було призначено до судового розгляду на 24.01.2019 року на 13.03 год.
В судове засідання для розгляду справи відповідач Токар В.М. будучи належним чином повідомленим про розгляд справи у судове засідання не з'явився не прибув, проігнорувавши виклик суду. Будь-яких заперечень та доказів на спростування доводів адміністративного позову відповідачем до суду не надано, у зв'язку із чим суд вважає, що перешкод для розгляду справи немає.
Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази
Зі змісту постанови ДПО № 815269 від 25.10.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що було зафіксоване не в автоматичному режимі, вбачається, що ОСОБА_1 25.10.2018 року о 18 годині 15 хвилин в м. Немирів по вул. Горького здійснив зупинку транспортного засобу на місці, яке позначено розміткою 1-30, чим порушив вимоги ПДР України внаслідок чого на нього накладено інспектором патрульної СРПП № 1 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Токар В.М. адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
Позивач ОСОБА_1 вважає дії працівника поліції неправомірними, а постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 1020 гривень незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Свідки ОСОБА_3,ОСОБА_4 в судове засідання не викликалися, оскільки відповідач не мав бажання відстоювати своє звинувачення та забезпечити доказову позицію своїх дій відносно ОСОБА_1 під час розгляду справи.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.
Крім того, в порушення вимог ст. 283 КУпАП в постанові про адміністративне правопорушення серія ДПО 18 № 815269 від 25.10.2018 не зазначено, який саме пункт ПДР України було порушено позивачем, а лише вказано порушення дорожної розмітки 1.30.
Відтак, складаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КпАП України, інспектор не надав належної правової оцінки його діям, не врахував його пояснень, не допитав свідків, а тому не встановив вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.122 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Обов'язок доказування вини водія у вчиненні правопорушення у сфері дорожнього руху покладено на посадову особу, яка винесла постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальност.
Таким чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні безперечні докази того, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Висновки суду
Отже, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення ДПО № 815269 про накладення адміністративного стягнення від 25.10.2018 року на місці його вчинення було порушенням процесуальних норм, закріплених у КУпАП, а тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
На протиправність постанови також вказує і те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів провини позивача з перелічених видів згідно статті 251 КУпАП як то протокол, покази свідків. Які не брались до уваги, показання технічних приладів, що мають функції фото - та відео фіксації.
Тому суд. вважає,оскільки відповідачем не спростовані доводи позивача, не надано на огляд суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем правопорушення та правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд прийшов до висновку, що постанова є не законною і підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8 - 10, 77,242, 246, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду для оскарження постанови.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора СРПП № 1 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Токар В.М. про скасування постанови серія ДПО № 815269 та накладення адміністративного стягнення від 25.10.2018 року за ч. 5 ст. 122 КУпАП України,- задовольнити.
Скасувати постанову інспектора СРПП № 1 Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області лейтенанта поліції Токар В.М. серія ДПО № 815269 про накладення адміністративного стягнення від 25.10.2018 року відносно ОСОБА_1 та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП України.
Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.П. Царапора