іменем України
20 лютого 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/2878/16-ц
Головуючий у першій інстанції - Приліпко В. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/398/19
Чернігівський апеляційний суд у складі :
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Бобрової І.О., Висоцької Н.В.,
із секретарем Зіньковець О.О.,
позивач Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго»,
відповідач: ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Бахмацька ЖЕК»
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих безобліковим споживанням електроенергії,
місце ухвалення рішення суду - м. Бахмач.
У грудні 2016 року ПАТ «Чернігівобленерго» звернулось з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідача 15267,08 грн матеріальних збитків. Заявлені вимоги вмотивовані тим, що 25 травня 2016 року при перевірці приладу обліку електроенергії у будинку за місцем проживання відповідача представниками Бахмацького РЕМ був виявлений факт самовільного підключення електропроводки та струмоприймачів до мереж електропостачальника з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання, а саме, у щитку обліку на сходовій клітині до ввідного комутаційного апарату мідним дротом. За даним фактом 25 травня 2016 року був складений акт про порушення та в подальшому були нараховані завдані збитки на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією для населення, які в добровільному порядку відповідач не сплатив.
Рішенням від 14 березня 2017 року Бахмацький районний суд позовні вимоги ПАТ «Чернігівобленерго» задовольнив. Стягнув з ОСОБА_3 на користь позивача 15267,08 грн у відшкодування завданих безобліковим споживанням електроенергії збитків. Вирішив питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що жодними наданими позивачем доказами не підтверджується самовільне підключення відповідача та порушення схеми обліку.
Відповідач вказує, що відповідно до Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) та договору про користування електроенергію від 10 жовтня 2013 року споживач повинен забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них в разі розміщення приладу обліку у квартирі або іншому об'єкті споживача. Оскільки його прилад обліку знаходиться на сходовій клітині 4-го поверху житлового будинку, який перебуває на балансі ТОВ «Бахмацька ЖЕК», відповідальність за збереження приладу обліку повинен нести саме позивач.
Стверджує, що після набуття права власності на квартиру почав здійснювати будівельно-ремонтні роботи, зокрема, встановлення побутової електричної духовки. Подача електроенергії до шафи духовки здійснювалась через окрему електромережу, яка була прокладена через наскрізний загальний отвір від електрощита до квартири паралельно з основною електромережою. Вказаний канал у стіні існував ще до набуття ним права власності на квартиру, і до створення отвору відношення взагалі не має.
На думку відповідача, саме ТОВ «Бахмацька ЖЕК» повинна нести відповідальність за зміни у схемі обліку у щитовій, а не власник квартири.
Також звертає увагу, що працівники Бахмацького РЕМ щомісяця мали доступ до щитової для зняття показників, а на момент складання акту вони значний проміжок часу працювали біля щитка без його присутності, що наводить на думку про штучне інсценування факту безоблікового користування електроенергією для отримання у подальшому додаткової матеріальної вигоди.
Апеляційна скарга містить посилання на ту обставину, що аналіз щомісячних розрахунків за спожиту електроенергію явно свідчить про відсутність безоблікового споживання електроенергії споживачем окремою електромережою, а тому нарахований розмір матеріальних збитків є упередженим, оскільки для розрахунку були використані невірні дані.
У запереченнях на апеляційну скаргу, поданих в порядку ст. 298 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання заперечень), представник ПАТ «Чернігівобленерго», вважаючи доводи апеляційної скарги необґрунтованими, просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.
Представник вказує, що акт про порушення від 25 травня 2016 року, не зважаючи на те, що і не був підписаний відповідачем, складений у присутності трьох представників Бахмацького РЕМ і підписаний ними, що відповідає вимогам п. 53 ПКЕЕН.
Звертає увагу, що в апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на п.п. 2 п. 11 ПКЕЕН, згідно з якими відповідальність за збереження квартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітинах, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок. Проте в акті про порушення мова йдеться про інше порушення, тому п.п. 2 п. 11 Правил не може бути застосований при проведенні розрахунку.
Зазначає, що збитки, завдані відповідачем внаслідок порушення ПКЕЕН, були розраховані відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов ПАТ «Чернігівобленерго», суд першої інстанції виходив з того, що у судовому засіданні був встановлений та доведений належними доказами факт порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, а саме, актом про порушення № 150109 від 25 травня 2016 року, поясненнями представника третьої особи, показами свідків та довідкою ТОВ «Бахмацька ЖЕК», згідно з якою на протязі останніх 3-х років заяви від ОСОБА_3 на виконання електромонтажних робіт по додатковому проведенню електропроводки у його квартирі не надходило.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
У справі встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30 липня 2008 року (а.с. 33).
Відповідно до укладеного 10 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Чернігівобленерго» договору про користування електричною енергією № 9/492 відповідач є споживачем електричної енергії, яка постачається до його будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 5-6). За умовами вказаного договору постачальник постачає електричну енергію споживачеві у необхідних йому обсягах, а споживач електричної енергії зобов'язується, крім іншого, дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про користування електричною енергією. Крім того споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.
Попередня контрольна перевірка приладів обліку електроенергії відповідача працівниками енергопостачальної компанії проводилась 19 березня 2015 року, про що свідчить акт № 050799 від 19 березня 2015 року (а.с. 57). При перевірці порушень споживачем ПКЕЕН виявлено не було, про що зазначено у акті.
25 травня 2016 року за адресою відповідача представниками Бахмацького РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» при перевірці приладів обліку електроенергії у присутності ОСОБА_3 було виявлено порушення споживачем ПКЕЕН, а саме, самовільне підключення до мереж електропостачальника.
По факту виявленого порушення був складений акт про порушення № 150109 від 25 травня 2016 року, у якому зазначено, що споживач здійснив самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до власника мереж з порушенням схеми обліку, скритим типом прокладання. Місце самовільного підключення знаходиться у щиті обліку на сходовій клітині, підключене коричневим проводом до ввідного комутаційного апарату. Електроенергія споживається, засобом обліку не враховується (а.с. 7). Крім того, до акту додано схему підключення електроустановок споживача, на якій зображено місце безоблікового споживання (а.с. 8).
Зі змісту акту вбачається, що акт був складений у присутності трьох представників Бахмацького РЕМ ПАТ «Чернігівобленерго» ОСОБА_9, ОСОБА_8., ОСОБА_10 та відповідача ОСОБА_3 Останній від підпису відмовився, про що зроблено відмітку в акті та узгоджується з вимогами п. 53 Правил (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Крім того, на зворотній стороні акту зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 14 червня 2016 року за адресою: м. Бахмач, вул. Конотопська, 60-а. У разі неявки споживача на засідання цей акт розглядається без участі споживача або уповноваженої особи. Споживачу було роз'яснено його право внести свої зауваження та заперечення до акту. Також зазначено, що для виявлення самовільного підключення було використано технічні засоби, а саме, покажчик струму ПСр-10 та покажчик напруги двополюсний універсальний до 1000В. Проведено фото- та відео фіксацію порушення. Фазування на момент складання акту «вірне».
З приводу викладеної у акті інформації зазначений акт заперечень чи зауважень ОСОБА_3 не містить.
22 червня 2016 року відбулось засідання комісії ВП Бахмацького РЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, на якому був розглянутий акт про порушення № 150109 від 25 травня 2016 року (а.с. 11). З протоколу засідання № 18 вбачається, що засідання проводилось у присутності ОСОБА_3, який не погоджувався з порушенням, зафіксованим у акті.
За результатами розгляду акту про порушення комісія прийняла рішення, що при проведенні перевірки 25 травня 2016 року встановлено порушення ПКЕЕН, а саме, самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до власника мереж з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання. Самовільне підключення здійснене в щиті обліку на сходовій клітині до ввідного комутаційного апарату мідним дротом перерізом 2 мм2 скритим типом прокладання. Розрахунок, який проведений згідно «Методики визначення обсягів та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕн» по порушенню п.п. 5 за формулами 2,7 за період з 24 травня 2015 року на суму 15267,08 грн - вважати дійсним та вручити споживачу на оплату. Роз'яснено, що споживач має право оскаржити рішення комісії до суду.
Сума збитків, причинених ПАТ «Чернігівобленерго» безобліковим споживанням відповідачем електроенергії, становить 15267,08 грн та підтверджується розрахунком вартості безоблікової спожитої електроенергії по акту № 150109 від 25 травня 2016 року (а.с. 9-10).
Матеріали цивільної справи даних щодо оскарження ОСОБА_3 вищевказаного рішення комісії не містять.
Як вбачається, спір, що виник між сторонами, є спором у сфері договірних правовідносин. В силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно приписів ст.ст. 610, 611, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються також Правилами користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕУ від 04 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).
Пунктом 48 Правил (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.
Згідно з п. 37 Правил енергопостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією.
Крім того, ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії» встановлено відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, а учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії зокрема є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідальність за необлікове використання електричної енергії передбачена та врегульована постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України «Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією» № 562 від 04 травня 2006 року.
Проаналізувавши у повній мірі вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог ПАТ «Чернігівобленерго» до ОСОБА_3, оскільки факт самовільного підключення споживача до мереж електропостачальника встановлений під час розгляду справи та доведений як наявними у ній письмовими доказами, так і показами допитаних свідків.
Відповідно до положень ст.ст. 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд вважає, що позивачем на підтвердження доводів позову було надано належну доказову базу. Натомість відповідачем не було надано таких, що узгоджуються з нормами ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказів, які б підтверджували його непричетність до самовільного підключення до мереж електропостачання та незаконність дій працівників Бахмацького РЕМ під час перевірки та складання акту про порушення від 25 травня 2016 року і нарахування збитків.
Як наведено вище, відповідно до акту про порушення № 150109 від 25 травня 2016 року за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 був виявлений факт самовільного підключення до мереж електропостачання з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання, а саме, у щитку обліку на сходовій клітині до ввідного комутаційного апарату мідним дротом. Вказаний акт є належним доказом вчинення відповідачем самовільного підключення, оскільки складений відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, які на час складання акту були чинними. Зазначений акт у встановленому порядку нечинним не визнаний, суд першої інстанції, вирішуючи спір, дав указаному доказу належну правову оцінку, і доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_3 на те, що він жодним чином не порушував Правил користування електричною енергією для населення та не здійснював самовільного підключення до мереж енергопостачальника також не відповідають показанням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які виявили зазначене порушення, про що склали відповідний акт. Їх покази є послідовними, такими, що не суперечать одне одному і узгоджуються з іншими доказами по справі. Указані свідки були попереджені судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Їх пояснення стосуються предмету доказування, узгоджуються з обставинами справи і не суперечать іншим наявним доказам.
При цьому, доводи скаржника стосовно його непричетності до створення отвору у стіні до щитової є такими, що не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦУПК України. Крім того, вони є суперечливими, оскільки не узгоджуються з матеріалами справи. Так, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що наскрізний загальний отвір у стіні існував ще до набуття ним права власності на квартиру, і саме через цей отвір він проклав окрему електромережу для подачі електроенергії до шафи побутової електричної духовки. Згодом ОСОБА_3 указував, що необхідність іншої відгалуженої мережі електропостачання була викликана технічними особливостями наявної у нього електричної духовки. Проте остання контрольна перевірка приладів обліку електроенергії відповідача працівниками енергопостачальної компанії проводилась 19 березня 2015 року, в ході якої порушень ПКЕЕН виявлено не було, а довідкою ТОВ «Бахмацька ЖЕК» підтверджено, що за останні три роки до цього товариства заяви від ОСОБА_3 на виконання електромонтажних робіт по додатковому проведенню електропроводки у його квартирі не надходило.
Є безпідставними твердження відповідача з посиланням на ч. 2 п. 11 ПКЕЕН про те, що відповідальність за збереження квартирних засобів обліку, встановлених на сходових клітинах, та пломб на них несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок, оскільки у акті про порушення від 25 травня 2016 року зафіксовано не незбереження квартирних засобів обліку електроенергії та пломб на них, тобто уникнення пошкодження приладів та пломб, а самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до енергомережі з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання, що підтверджується схемою підключення електроустановок споживача, доданою да акту.
Зі складеного стороною позивача акту про порушення від 25 травня 2016 року вбачається, що пломби на лічильнику не пошкоджені, отже апеляційний суд погоджується із доводами позивача про те, що за порушення, вчинене відповідачем, має нести відповідальність саме власник квартири, а не третя особа.
Не беруться до уваги твердження скаржника про необґрунтованість розрахунку збитків, що зроблені позивачем. Так, комісією по розгляду актів про порушення ВП Бахмацького РЕМ було вирішено провести нарахування відповідно до Методики визначення обсягів та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕН». Вказане рішення комісії відповідачем не оскаржувалось.
Відповідно до п. 1.2 Методики її положення застосовуються постачальником електричної енергії при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕН та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Порушення, яке зафіксовано у акті про порушення від 25 травня 2016 року, а саме, самовільне підключення електропроводки та струмоприймачів до власника мереж з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання підпадає під визначення п.п. 5 п. 3.1 Методики. Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється згідно з п.п. «б» п. 3.3. Методики із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за 12 календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до дня усунення порушення.
Зважаючи на вищенаведені обставини даної справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наявності у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження факту самовільного підключення до мереж електропостачання з порушенням схеми обліку скритим типом прокладання, що відповідно є свідченням дій споживача, які порушують ПКЕЕН та є підставою для проведення розрахунку вартості безобліково спожитої електроенергії відповідно до Методики.
За таких обставин апеляційний суд приходить висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням вимог закону.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 14 березня 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2019 року.
Головуючий: Судді: