Справа № 750/12986/18 Головуючий у 1 інстанції Кулініч Ю. П.
Провадження № 33/4823/89/19
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
22 лютого 2019 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2019 року,-
Оскаржуваною постановою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Суд встановив, що ОСОБА_1 27 листопада 2018 року о 02 год. 40 хв. у м. Чернігові, по вул. Рокосовського, 16, керував транспортним засобом «Джиллі», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з винесеним відносно нього рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову місцевого суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції не було дотримано норм ч. 2 ст. 283 КУпАП, оскільки судом не було описано обставин справи та не зазначено нормативного акту, який передбачає адміністративну відповідальність. Крім того, вказує на те, що місцевим судом було порушено його право на захист, оскільки розгляд справи було здійснено без його особистої участі, незважаючи на подану ним заяву та заявлене в судовому засіданні з цього приводу клопотання його захисником про перенесення розгляду справи, в зв'язку з чим, на його думку, справа була розглянута без дотримання вимог чинного законодавства у справах про адміністративні правопорушення, оскільки не було з'ясовано фактичних обставин справи, та не вислухано його пояснень, а взято до уваги лише докази, наявні в матеріалах справи. Звертає у вагу на те, що зупинку його транспортного засобу було проведено безпідставно, тобто в порушення норм чинного законодавства про адміністративні правопорушення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Особа правопорушник - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Ширай А.А., будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду відносно ОСОБА_1 справи про адміністративне правопорушення, для участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції не з'явилися, при цьому не повідомили причини своєї неявки, в зв'язку чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути дану справу про адміністративне правопорушення за відсутності особи правопорушника за його захисника.
За змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП притягненню до адміністративної відповідальності підлягають особи, що здійснюють керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд першої інстанції на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд виконав вимоги ст. 280 КУпАП, повно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та вірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не зважаючи на невизнання своєї вини особою правопорушником, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій особою правопорушником, і є одним з джерел доказів, відповідно до якого ОСОБА_1 27 листопада 2018 року о 02 год. 40 хв. на вул. Рокосовського, 16, м. Чернігова, керував автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога, та підтверджується висновком №70 від 27 листопада 2018 року, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України (а.с. 3);
- відомостями, що містяться у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 листопада 2018 року №70 , відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 4);
- інформацією, що міститься у рапорті інспектора взводу №2 роти ТОР УПП в Чернігівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3, з якого вбачається, що 27 листопада 2018 року близько 02 год. 40 хв. під час несення служби в екіпажі ТОР, рухаючись по вул. Рокосовського в м. Чернігові, ними був помічений автомобіль НОМЕР_2, водій якого не чітко ним керував, оскільки здійснював наїзд на бордюр та не впевнено тримався в полосі руху, оскільки постійно виїжджав за її межі, на підставі чого вони і прийшли до висновку про необхідність зупинення даного транспортного засобу. При перевірці документів у водія та спілкування з ним, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які проявлялись у: почервонінні обличчя, нечіткому мовленні, нестійкій ході, різким запахом алкоголю з ротової порожнини, в зв'язку з чим на місце зупинки було викликано екіпаж «Вікінг 114» для подальшого оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення (а.с. 5).
Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Твердження особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що працівники поліції в порушення норм чинного законодавства безпідставно здійснили зупинку його транспортного засобу, не знайшло свого обґрунтованого підтвердження, оскільки відповідно до ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII патрульний поліцейський має право зупинити транспортний засіб, якщо мало місце: 1) порушення водієм правил дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Як вбачається з відомостей, що містяться в рапорті працівника поліції, підставою для зупинки автомобіля НОМЕР_2, який здійснював рух по вул. Рокосовського, було не чітке керування водієм даним транспортним засобом, яке виразилось у виїзді автомобіля за межі смуги свого руху та заїзду авто на бордюр, в зв'язку з чим апеляційний суд не погоджується з доводами апелянта щодо безпідставної зупинки його транспортного засобу.
Доводи, викладені в поданій апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм ч. 2 ст. 283 КУпАП, яка полягає у відсутності в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності викладу встановлених судом фактичних обставин справи та посилання на відповідну норму статті, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, є безпідставними, оскільки, як вбачається з мотивувальної частини постанови місцевого суду ним було встановлено, що: «27 листопада 2018 року о 02 год. 40 хв., ОСОБА_1, у м. Чернігові, по вул. Рокосовського, 16, керував транспортним засобом «Джиллі», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Тобто, виходячи з вищенаведеного, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції встановивши фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на противагу доводам поданої апеляційної скарги, також зазначив норму правил дорожнього руху, які було порушено, та норму чинного законодавства про адміністративні правопорушення, яка передбачає відповідальність за їх порушення.
Твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є таким, що не знайшло свого підтвердження під час перевірки доказів, які були предметом дослідження і в суді першої інстанції.
Така позиція правопорушника розцінюється судом апеляційної інстанції як захисна позиція, направлена на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Висловлюючи прохання про скасування постанови суду, сторона захисту виходила з того, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені права ОСОБА_1 на захист, в зв'язку з розглядом справи без його участі, однак таке твердження не знайшло свого обґрунтування, оскільки відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, крім того, з протоколу судового засідання місцевого суду від 30 січня 2019 року вбачається, що розгляд справи відбувався за участі захисника-адвоката Ширая А.А., який, відповідно матеріалів справи, був належним чином уповноважений представляти права та інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
Крім того, права, які на думку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Ширая А.А. були порушені під час розгляду справи в суді першої інстанції, зокрема надання показів, долучення до матеріалів справи інших доказів, та інше, сторона захисту мала можливість реалізувати під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, проте зазначеним правом не скористалася, оскільки в судове засідання апеляційного суду не з'явилася з невідомих причин.
Права, які на думку ОСОБА_1 були порушені під час розгляду справи в суді першої інстанції, були повністю поновлені та реалізовані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції ч. 1ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, що притягується до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію його дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови судді не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 січня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач