Справа № 607/6929/18Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/164/19 Доповідач - Міщій О.Я.
Категорія - 310020000
21 лютого 2019 року м. Тернопіль
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого - Міщій О.Я.
суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернополі цивільну справу № 607/6929/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Сивак Тарас Миколайович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2018 р., ухвалене в м. Тернополі суддею Тернопільського міськрайонного суду Ромазан В.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,-
20.04.2018 р. ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Сивак Т.М., звернулась в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що 31.01.2000 року під час перебування у шлюбі у сторін народилася дитина - ОСОБА_4.
Представник позивачки- адвокат Сивак Т.М. зазначив, що син ОСОБА_5 є повнолітнім, проживає разом з матір'ю та навчається на першому курсі денного відділення факультету комп'ютерно - інформаційних систем і програмної інженерії на контрактній основі Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя, тому потребує матеріальної допомоги.
У позовній заяві представник зазначив, що з моменту вступу дитини до вищого навчального закладу витрати щодо утримання сина ОСОБА_1 несе самостійно. Однак, позивачка в даний час не працює і не має можливості забезпечувати потреби сина - оплачувати вартість навчання, проживання, на проїзд, харчування, тощо. Тому просила стягувати із ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до закінчення навчання сина.
В липні 2018 р. представник відповідача подав відзив на позов, у якому вказав, що погоджується сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/8 частини свого доходу, посилаючись на те, що у нього незадовільний стан здоров'я. Також, представник відповідача зазначив, що позивачка у 2017 році купила квартиру, що свідчить про її гарне матеріальне становище. Крім того вказав, що до весни 2017 р. син ОСОБА_5 постійно проживав разом з ним, та перебував на його матеріальному утриманні.
31.07.2018 р. представник позивачки подав відповідь на відзив, у якому вказав, що відповідач забезпечений житлом, отримує пенсію, ним не підтверджено факт витрат на медичні препарати, тому він має можливість та зобов'язаний брати участь в утриманні повнолітнього сина.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 09.11.2018 р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити частково. Стягнуто із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.04.2018 року до припинення дитиною навчання, але не довше, ніж до 23-х річного віку. Стягнуто із ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Сивак Т.М., подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановивши нове судове рішення, яким задовольнити її позов повністю. Представник позивачки вказав, що висновок суду про те, що відповідач несе постійні витрати на своє лікування ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджений належними доказами. Також адвокат Сивак Т.М. зазначив, що стягуючи аліменти з відповідача у розмірі лише 1/6 частини усіх видів заробітку, суд не врахував загальну вартість освітніх послуг, які підлягають сплаті за навчання в університеті, вартість проїзду до навчального закладу та проживання, інші необхідні витрати. Крім того, представник позивачки вказав, що ОСОБА_3 забезпечений житлом, отримує пенсію, тому спроможний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини свого доходу щомісячно.
Згідно ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що повнолітня дитина відповідача продовжує навчання у вищому навчальному закладі, потребує матеріальної допомоги, тому стягнув із ОСОБА_3 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача щомісячно.
З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Судом установлено, що під час перебування сторін у шлюбі у них народився син ОСОБА_4, який на даний час є повнолітнім. Згідно довідки ТНТУ імені Івана Пулюя №45 від 13.04.2018 р., ОСОБА_4 навчається на денному відділенні факультету комп'ютерно - інформаційних систем і програмної інженерії, на контрактній основі, навчання закінчує 30.06.2021 р. Загальна вартість освітніх послуг за весь час навчання становить 52000,00 грн. Оплата за навчання по семестрах складає: 1-6500,00 грн., II - 6500,00 грн., III - 6500,00 грн., IV-6500,00 грн., V -6500,00 грн., VI -6500,00 грн., VII -6500,00 грн, VIII -6500,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідно до п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 182 СК України, суд при визначені розміру аліментів повинен враховувати обставини, що мають істотне значення, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, тощо.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини,батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено в пункті 20 у Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів: одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд відповідно до вимог ст. 182 СК України врахував обставини, що мають істотне значення, зокрема стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей, наявність рухомого та нерухомого майна та інші обставини.
Так, згідно довідки №1669/02 від 05.07.2018 року, виданої Тернопільським об'єднаним Управлінням ПФУ у Тернопільській області, ОСОБА_3 отримує пенсію за віком у розмірі 2680,95 грн. в місяць. ОСОБА_3 на праві приватної власності належить квартира по АДРЕСА_1
Відповідно до довідки №144 від 06.07.2018 року та виписки із медичної картки, ОСОБА_3 у 2017 році отримав побутову травму - закритий перелом правої стегнової кістки, у зв'язку з чим прооперований. Також, у відповідача діагностовано кардіосклероз з метаболічною кардіоміопатією та екстрасистолію СН І ст., цукровий діабет типу 2. Представник відповідача пояснив, що у зв'язку із хворобою ОСОБА_3 несе постійні витрати на лікування.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира по АДРЕСА_2, загальною площею 60,7 кв.м., яку вона набула згідно договору про дольову участь, сплативши 50000 грн. ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 1704,28 грн., що підтверджено довідкою Тернопільського об'єднаного управління ПФ України від 23.05.2018 року за №1281/02.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши аліменти на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_3 При цьому суд врахував вартість освітніх послуг, які підлягають сплаті за навчання в університеті, та інші необхідні витрати.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів з приводу витрат відповідача на придбання ліків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи видно, що відповідач хворіє, тому потребує лікування.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Сивак Тарас Миколайович, - залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2018 р. - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції складена 21 лютого 2019 р.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи