Справа № 510/2352/18
20.02.2019 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Бошкова І.Д.;
-за участю секретаря Занфір О.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Відповідач ОСОБА_2 відзив на позов не надав, позовні вимоги визнав, просив розглянути справу без його участі.
Позивачка на задоволенні позовних вимог наполягала, просила розглянути справу без її участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
В ході розгляду справи судом були досліджені наступні докази: копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_3 - 30.07.2007 р. н., згідно якої батьком малолітньої дитини записаний відповідач; копії паспортів гр. України на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2; копія рішення Ренійського районного суду від 04.12.2012р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка просила стягнути аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, 30.07.2007 р. н. з відповідача ОСОБА_2, який є батьком дитини, та з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі. У 2012р. шлюб був офіційно розірваний. Позивач, зазначила, що вже тривалий час вони будь-яких стосунків не підтримують, на теперішній час позивачка разом із сином мешкають окремо від відповідача. Відповідач матеріально сина не забезпечує, хоча згідно із законом, як батько, зобов'язаний це робити. В даний час дитина знаходиться на утриманні позивачки, мешкає разом із нею. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає, тим самим обмежуючи можливість повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дитини, розвиток творчих та пізнавальних здібностей, уподобань дитини, розвитку її обдарувань. Таким чином, неповнолітня дитина потребує матеріальної допомоги від відповідача, яку позивачка і просить стягнути на утримання сина ОСОБА_3, 2007 р. н., у розмірі ј частини заробітку (доходів), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до 30.07.2025 року, тобто до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття.
Вивчивши матеріали справи, надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує:
стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів ; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних
чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України). Даний обов'язок покладений як на матір дитини так і на батька, є особистим і індивідуальним для кожного з батьків.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку матеріальна допомога позивачці на утримання їх сумісного сина не надається, відповідач є працездатною особою, яка працює (приватний підприємець), аліменти з його заробітку за виконавчими документами не утримаються, домовленість про способи надання утримання на дитину між сторонами не досягнута, таким чином суд, враховуючи обставини справи, матеріальне положення сторін і інтереси малолітньої дитини, задовольняє позовні вимоги позивачки в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, 30.07.2007 р. н. у розмірі ј частини заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 18.12.2018 року і до 30.07.2025 року, тобто до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 704 грн. 80 коп. судового збору в доход держави.
Згідно із ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Ренійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Д. Бошков