Справа № 629/137/19
Провадження № 2/629/560/19
21.02.2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 30839,14 грн., яка складається з 6195,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 22698,44 грн. - заборгованість за пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1444,73 грн. - штраф (процентна складова) та судові витрати в розмірі 1921,00 грн. Позов обґрунтовує тим, що, відповідач не виконує в повному обсязі умови договору та допустив утворення заборгованості, яку в добровільному порядку не погашає.
Представник позивача ОСОБА_2 у дане судове засідання не з'явилась, але надала суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягає, в разі неявки в судове засідання відповідача, просила винести заочне рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надавав.
Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 26.07.2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.8,9).
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, Тарифами банку складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідно до п.2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.
До договору кредиту згідно ст.1054 ЦК України застосовуються загальні положення про договір позики.
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.ст.526-527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З наданого розрахунку, вбачається, що станом на 04.11.2018 року заборгованість становить 30839,14 грн., з якої: 6195,98 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 22698,44 грн. - заборгованість за пенею, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1444,73 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5-7).
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 по кредитному договору №б/н від 26.07.2011 року були надані наступні кредитні картки: 08.05.2013 року №4149437745271625 з терміном дії до 09/16, 11.03.2015 року №4149437847645734 з терміном дії до 04/18, 25.05.2016 року №5168742353001112 з терміном дії до 09/18.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити, оскільки встановлено, що позичальник допустив порушення умов укладеного кредитного договору, за що позивач нараховував відповідачу пеню, а стягнення штрафу носить разовий характер, у зв'язку з порушенням позичальником строку платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, що змушує позивача звернутись до суду з позовом, а тому за порушення умов укладеного кредитного договору підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку пеня.
Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року №6-2003цс15.
З огляду на викладене суд вважає, що одночасно застосовувати штрафи і пеню, в даному випадку, є неправомірно, а тому відмовляє в частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафів у розмірі 500 грн. (фіксована частина), 1444,72 грн. (процентна складова), та стягує з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за Кредитним договором в розмірі 22698,44 грн.
Таким чином, позов банку є доведений на суму 6195,98 грн.+22698,44 грн. = 28894,42 грн., а тому позов банку необхідно задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12,13,76,81,89,141,259,264,265,268,280-282 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 26.07.2011 року в розмірі 28894 (двадцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири) гривні 42 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір в розмірі 1799 (одна тисяча сімсот дев'яносто дев'ять) гривень 78 копійок.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», юридична адреса: поштовий індекс 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д, р/р29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570;
Відповідач: ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Суддя О.А.Ткаченко