Справа № 522/2797/19
Провадження № 6/522/467/19
20 лютого 2019 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні),
18.02.2019 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі звернулося до суду із заявою про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні) посилаючись на те, що 16.03.2012 року начальник УПФУ в Приморському районі м.Одеси ОСОБА_1 на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, вирішила застосувати до ПП «Горизонталь Юг» штраф у розмірі 52,59 грн. (Рішення №776).
Через реорганізацію територіальних органів Пенсійного фонду України на підставі постанови КМУ №988 від 21.12.2016 року «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», а саме злиття управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Одеси та управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, заявник просить замінити стягувача у зазначеному виконавчому провадженні з управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси на Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі.
Розглянувши заяву, подану заявником, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
В свою чергу, згідно з ч. 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Відповідно до положень ЦПК України, КАС України та Закону України "Про виконавче провадження" суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної чи адміністративної справи у порядку цивільного або адміністративного судочинства.
Виходячи з положень Закону України "Про виконавче провадження" та КАС України можна дійти висновку, що суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні рішень інших державних органів, які за законом визнані виконавчими документами у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з приписами ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи у порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи як рішення інших державних органів, які за законом визнані виконавчими документами.
До таких рішень в силу положень ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відносяться і вимоги Пенсійного Фонду України про сплату боргу.
В силу ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по-батькові (для фізичної особи,) виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Згідно з ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Вирішення такого спору належить до виключної компетенції адміністративного суду.
Разом з тим ст. 20 КАС України визначає розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та у частині 1 цієї статті визначена предметна юрисдикція місцевих загальних судів як адміністративних судів, а саме: 1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. 2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.»
Отже виходячи з положень Закону України "Про виконавче провадження" та КАС України можна дійти висновку, що суд може замінювати сторону виконавчого провадження при примусовому виконанні за вимогою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, який є правонаступником УПФУ в Приморському та Київському районах м.Одеси, у порядку адміністративного судочинства.
А відповідно до положень ЦПК України та Закону України "Про виконавче провадження" у порядку цивільного судочинства суд може замінювати сторону виконавчого провадження лише у тих випадках, якщо примусове виконання проводиться за виконавчим документом, виданим судом при розгляді цивільної справи.
Саме до такого правового висновку прийшов Верховний суд України у своїй постанові від 18 листопада 2015 року по справі N 6-2391цс15, предметом якої була заміна сторони виконавчого провадження.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
На підставі п. 1 ч. 1ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, вважаю за необхідне заявнику відмовити у відкритті провадження по цій справі.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, ст. ст. 12, 15 Закону України "Про виконавче провадження", суддя
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про заміну стягувача (сторони у виконавчому документі, у виконавчому провадженні), відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.С.Єршова