Справа № 513/107/19
Провадження № 3/513/60/19
Саратський районний суд Одеської області
22 лютого 2019 року суддя Саратського районного суду Одеської області Бучацька А.І., за участю: секретаря судового засідання Фабрикатор Н.В., прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_1, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області матеріали, що надійшли з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Молдова, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 а, кв. 1, ІНФОРМАЦІЯ_4, заміжньої, начальника служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області,
за ч.2 ст.172-6 КУпАП,
Як зазначено в протоколі, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області, згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» та ч.1 примітки ст.172-6 КУпАП, будучи суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, та відповідно до пункту 13 статті 1 цього ж Закону суб'єктом декларування, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» 31 жовтня 2017 року придбала автомобіль "ВАЗ 11183", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 92573 гривні, що перевищує 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 року (80000 грн.), та не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст.172-6 КУпАП.
Під час розгляду справи ОСОБА_2 вину не визнала. 31.10.2017 року вона придбала автомобіль "ВАЗ 11183", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 92573 грн. На придбання автомобіля вона витратила свою заробітну плату, яка за 2016 рік склала 64199 грн., за 2017 рік - 103104 грн. та яка задекларована нею у щорічних деклараціях. Вважає, що суттєвих змін у її майновому стані не відбулось. Про придбання зазначеного автомобіля вона повідомила НАЗК у щорічній декларації за 2017 рік. Просила закрити провадження у справі, оскільки в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.176-2 КУпАП.
Захисник ОСОБА_3 просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, проводити перевірку декларацій особи уповноважено НАЗК, Департамент захисту економіки Національної поліції такими повноваженнями не наділений. Про суттєві зміни у майновому стані (придбання вищевказаного автомобіля) ОСОБА_2 повідомила у щорічній декларації за 2017 рік.
Прокурор Бойко Н.В. під час розгляду справи зазначила, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а тому на неї належить накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією цієї статті.
Вислухавши думку прокурора Бойко Н.В., пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, дослідивши та оцінивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Розпорядженням Голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області № 143-к від 20.11.2015 року ОСОБА_4 з 23 листопада 2015 року призначено на посаду начальника служби у справа дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області, їй присвоєно тринадцятий ранг державної служби. Згідно до вимог ст. 1, 2, 6 Закону України "Про державну службу" ОСОБА_2, займаючи посаду начальника служби у справах дітей Саратської РДА, є державним службовцем категорії "Б".
Як видно з копії свідоцтва про шлюб серії 1-ЖД № 322057, виданого Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, 22 вересня 2018 року після державної реєстрації шлюбу, ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_2.
Згідно пп. "в" п.1 ч.1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції", посада ОСОБА_2 віднесена до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до примітки ст. 50 Закону України "Про запобігання корупції" до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище належать посади державної служби категорії "А" або "Б".
Відповідальність за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП настає у разі порушення вимог фінансового контролю, які полягають, зокрема, у неповідомленні чи несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.
Згідно протоколу, ОСОБА_2 інкримінують неповідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
Частинами 2, 3 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку- нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Рішенням № 25 "Про внесення змін до Форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування" від 13.01.2017 року Національним агентством з питань запобігання корупції було внесено зміни у Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, затвердженої зазначеним рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 3, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 961/29091, а саме: слова "мінімальних заробітних плат" замінено словами та цифрою "прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня".
Зазначене рішення Національного агентства з питань запобігання корупції набрало чинності 17.02.2017 року.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 31 жовтня 2017 року уклала договір купівлі - продажу 5145/2017/685754 автомобіля "ВАЗ 11183", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. В договорі зазначено, що ціна транспортного засобу складає 92573 гривень. Вказана сума перевищує 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 року (1600 грн. х 50 = 80000 грн.). 31 жовтня 2017 року вказаний автомобіль було зареєстровано на її ім'я.
Поняття "майнового стану" законом не визначено. Суд вважає, що внаслідок придбання автомобіля змінився лише якісний показник майнового стану ОСОБА_2, в той час як кількісний показник її майнового не змінився, оскільки ствердження ОСОБА_2 про те, що автомобіль придбаний нею за легально отриману заробітну плату підтверджується її деклараціями, згідно яких за 2016 рік вона отримала 64199 грн., за 2017 рік - 103104 грн. Крім того, слід зазначити, що зміна якісного показника майнового стану ОСОБА_2 не залишилась поза контролем держави, оскільки знайшла своє відображення в щорічній декларації ОСОБА_2 про майновий стан за 2017 рік.
При цьому суд враховує, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу "якості закону". В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Друга складова об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП визначена тим, що суб'єкт правопорушення не повідомив письмово Національне агентство про суттєві зміни в майновому стані в десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Згідно з положеннями ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. З зазначеної правової норми вбачається, що обов'язок повідомити про суттєву зміну у майновому стані, пов'язаний з моментом отримання доходу чи придбання майна.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, посадова особа, яка складала протокол, виходила з того, що моментом зміни майнового стану є 31.10.2017 року, що відповідає даті реєстрації автомобіля за ОСОБА_2
Разом з тим, згідно з положеннями ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
В договорі купівлі-продажу 5145/2017/685754 автомобіля "ВАЗ 11183", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зазначено, що передача транспортного засобу здійснюється після повної оплати вартості майна та оформлюється актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються сторонами. В матеріалах справи відсутні як акт приймання - передачі зазначеного автомобіля ОСОБА_2, так і належні докази оплати нею його вартості (платіжні доручення, чеки, тощо).
Ст. 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції", правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, обов'язковими ознаками складу правопорушення є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Доводи ОСОБА_2 про відсутність у неї прямого чи непрямого умислу на неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані, суд вважає обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються долученою до матеріалів справи щорічною декларацією за 2017 рік, яка була подана ОСОБА_2 до НАЗК (а.с.13-22) та в якій у Розділі 6 зазначена інформація про придбання автомобіля "ВАЗ 11183", 2007 року випуску та вказана його вартість.
Окрім того, під час розгляду справи не було встановлено наявності в діях ОСОБА_2 мети на уникнення фінансового контролю щодо придбаного автомобіля, оскільки автомобіль був придбаний у законний спосіб та із законних джерел, зареєстрований у встановленому порядку та про його придбання ОСОБА_2 повідомила НАЗК у щорічній декларації за 2017 рік.
Таким чином, відсутня вина ОСОБА_2 у формі прямого умислу, як обов'язкова ознака складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що унеможливлює притягнення її до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Пунктом 8 ч.1 ст.11 Закону "Про запобігання корупції" визначено, що до повноважень Національного агентства належить, поміж іншого, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 3 ст.12 цього ж Закону встановлено, що у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Ст. 48 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Пунктом 1 Розділу 1 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10.02.2017 року, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 р за № 201/30069 встановлено, що цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно з пунктами 2 - 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Проте, додані до протоколу матеріали не містять відомостей про проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_2, а також повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Департаменту захисту економіки Національної поліції України.
Таким чином, Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом проведення перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування.
Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Усі дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно посадові особи НАЗК.
Аналізуючи вищевказані норми та обставини справи, суд приходить до висновку, що всі дії щодо збирання доказів у даній справі проведені не уповноваженим органом.
За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку .
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 247, 279, 280, 283- 285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності відповідальності ОСОБА_2 - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. Бучацька