Справа № 628/117/19
Провадження № 2/628/334/19
22 лютого 2019 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області
у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,
за участю секретаря - Шевченко О.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Куп'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками,
Позивач ОСОБА_1 14.01.2019 р. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, посилаючись на те, що 22.05.22018 року відповідач взяла у неї в борг 22421,52 грн., з умовою сплати 17,5% на рік, які зобов'язалася повернути до 31 грудня 2018 року, про що надала письмову розписку від 22.05.2018 року, яку власноручно підписала. 23 травня 2018 року відповідач ОСОБА_2 взяла в борг у позивача ОСОБА_1 30000 грн., з умовою сплати 49,18 % на рік, які зобов'язалася повернути до 31 грудня 2018 року, про що надала письмову розписку від 23.05.2018 року, яку власноручно підписала. У добровільному порядку борг не повернула, тому позивач звернувся до суду з даним позовом, згідно якого просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 22 травня 2018 року в сумі 24977,62 грн., з якої сума позики 22421,52 грн. та 2556,10 грн. процентів за період з 22 травня 2018 року до 22 грудня 2018 року; заборгованість за договором позики від 23 травня 2018 року в сумі 39577,17 грн., з якої сума позики 30000 та 9577,17 грн. процентів за період з 23 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, а також просить суд вирішити питання про розподіл судових витрат по справі.
Ухвалою від 21 січня 2019 року суд відкрив провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Сторони надали суду заяви про розгляд справи без їх участі, позивач - позов підтримує та просить суд його задовольнити повністю, відповідач - позов визнає у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін, на підставі наявних доказів в матеріалах справи.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Положеннями ст. 200 ЦПК України визначено право суду ухвалювати рішення за результатами підготовчого провадження у випадку визнання позову відповідачем.
Оцінивши наявні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно з ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно оригіналу розписки від 22 травня 2018 року, ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 22421,52 грн. під 17,5% річних, зобов'язалася повернути у строк до 31.12.2018 року, в чому і розписалася (а.с.23).
Згідно оригіналу розписки від 23 травня 2018 року, ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000 грн. під 49,18% річних, зобов'язалася повернути у строк до 31.12.2018 року, в чому і розписалася (а.с.22).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
На підтвердження укладення договору позики та його умов представлені оригінали розписок ОСОБА_2, які посвідчують передання визначеної грошової суми, що відповідає положенням ст. 1047 ЦК України. Як свідчать оригінали розписок, договір позики був укладений між фізичними особами.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно положень ст. 545 ЦК України, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути борговий документ (розписку) боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає на вимогу боржника. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого боргу.
Оригінал вищезазначених розписок був наданий до суду позивачем, отже знаходився весь цей час у нього. Виходячи з положень ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов'язання за розпискою від відповідача позивач повинен був повернути оригінал розписки, або ж на вимогу відповідача видати розписку про одержання виконання частково або у повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Положеннями ст. 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Положеннями ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позивачем правильно проведено розрахунок процентів від суми позики, відповідач також не оспорює даний розрахунок.
Таким чином, оцінивши докази у їх сукупності, оскільки відповідач у встановлений строк не повернула взяті нею у позику грошові кошти, тобто не виконала зобов'язання належним чином відповідно до умов договору позики, суд прийшов до висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та задоволення його у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно також стягнути витрати на сплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.
Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу - адвокатських послуг за складання позовної заяви - 1600 грн., представництво в суді - 1000 грн., то суд виходить з наступного.
За змістом ст. 141 ч. 2 ЦПК України витрати на правничу допомогу у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Відповідно до ст. 133 ч.3 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов'язані з розглядом справи.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Згідно зі ст.137 ч.2 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Як передбачено ст.ст.15,60,62 ЦПК України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», правничу допомогу в суді може надавати адвокат, повноваження адвоката як представника посвідчується довіреністю або ордером.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнта. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини справи. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських послуг, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а й також чи сума їх була обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Дослідивши матеріали справи, надані копії договору про надання правової (правничої) допомоги від 25 січня 2019 року, квитанцій щодо сплати позивачем вартості послуг адвоката ОСОБА_3, оцінивши докази по справі, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає, що необхідно частково стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу, що понесені позивачем у розмірі 1600,00 грн. - за складання позовної заяви та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу, що понесені позивачем у розмірі 1000,00 грн. за представництво у суді, з огляду на те, що не надано доказів щодо часу витраченого адвокатом, обсягу наданих послуг.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 263, 265, 351, 352, 355 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 545, 599, 611, 625, 1046, 1047, 1050 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розписками - задовольнити - частково..
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 21 березня 2002 року Куп'янським МРВУМВС України в Харківській області, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, НОМЕР_3, виданий 05 березня 2002 року Куп'янським МРВУМВС України в Харківській області, заборгованість за договором позики від 22 травня 2018 року в сумі 24977,62 грн., з якої сума позики 22421,52 грн. та 2556,10 грн. процентів за період з 22 травня 2018 року до 22 грудня 2018 року; заборгованість за договором позики від 23 травня 2018 року в сумі 39577,17 грн., з якої сума позики 30000 та 9577,17 грн. процентів за період з 23 травня 2018 року по 23 грудня 2018 року, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн. та витрати на правову (правничу) допомогу - складання позовної заяви у розмірі 1600 грн.
В частині стягнення витрат на правничу допомогу, що понесені позивачем у розмірі 1000,00 грн. за представництво у суді - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги.
На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/.
Головуючий А.О.Шиховцова