Ухвала
іменем України
22 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 569/17064/18
провадження № 51-592 ск19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 6 листопада 2018 року про повернення його апеляційної скарги,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2018 року за клопотанням ОСОБА_5 скасовано арешт транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ ML 350 кузов № НОМЕР_1 .
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 6 листопада 2018 року повернуто апеляційну скаргу прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді на підставі ст. 399 КПК у зв'язку з тим, що її подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення справи до розгляду в суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на те, що ухвала слідчого судді про скасування арешту майна з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17), підлягає апеляційному оскарженню.
Перевіривши доводи, наведені у касаційній скарзі та дослідивши надані до неї судові рішення, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Положеннями ст. 174 КПК передбачено, що арешт майна може бути скасовано під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Цією нормою не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку рішення слідчого судді про скасування арешту майна.
У ст. 309 КПК визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, до числа яких ухвала слідчого судді про скасування арешту майна не відноситься. Оскарження таких рішень в апеляційному порядку кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Таким чином, висновок апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі про те, що вказана ухвала слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2018 року про скасування арешту транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ ML 350 кузов № НОМЕР_1 окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, узгоджується з положеннями цієї норми закону.
Як убачається з наданої копії оскаржуваної ухвали правильно встановивши, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу не про закриття апеляційного провадження, а про повернення апеляційної скарги.
Однак, відповідно до висновків, викладених в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа 569/17036/118)це порушення в даному випадку не є істотним, оскільки суд апеляційної суд дійшов правильного висновку про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, і постановив рішення, яким, по суті, завершив апеляційне провадження. Скасування такої ухвали в будь-якому разі не призведе до перегляду оскарженого рішення слідчого судді, оскільки при новому розгляді апеляційний суд все одно повинен буде або відмовити у відкритті апеляційного провадження, або закрити його.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, і така ухвала постановлена слідчим суддею у межах його компетенції, та постановивши ухвалу про повернення апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 399 КПК, прийняв по суті законне рішення, яке не ставить під сумнів його правильність, що не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з огляду на ст. 412 КПК.
Доводи касаційної скарги щодо необхідності врахування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17-к), яка погодилась з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 12 жовтня 2017 року (справа № 757/49263/15-к), не є обґрунтованими, оскільки в цих висновках йдеться про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, які не передбачені КПК, тоді як в цій справі слідчий суддя розглянув клопотання й ухвалив рішення відповідно до ст. 174 КПК.
За таких обставин, підстав для задоволення касаційної скарги прокурора колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 6 листопада 2018 року про повернення його апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3