Справа № 486/1852/18
Провадження № 1-кп/486/53/2019
21 лютого 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018150120001059 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 12 серпня 2008 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч. 1 , ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі. Ухвалою Миколаївського обласного суду від 14.10.2008 року виключено з обвинувачення ч. 1 ст. 307 КК України та вважати засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнився умовно достроково, 19 травня 2010 року за Постановою Новобузького районного суду від 11 травня 2010 року з Новобузької ВК № 103 Миколаївської області, невідбутий строк 10 місяців 22 дня;
- 03 грудня 2014 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у вигляді 850 грн.;
- 05 серпня 2015 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт;
- 06 грудня 2017 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області за ч. 2 ст. 125 КК України до арешту строком 6 місяців. Звільнений 20 квітня 2018 року з Казанківської ВК № 93 Миколаївської області за ухвалою Казанківського районного суду від 12 квітня 2018 року на підставі ст. 7 ЗУ “Про амністію”
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3
07 грудня 2018 року близько 14.00 години ОСОБА_3 зі сходинкового майданчику шостого поверху під'їзду № 4 будинку АДРЕСА_2 , таємно, впевнившись, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, здійснив крадіжку бувшої у використанні металевої ванни білого кольору, належної ОСОБА_5 . В подальшому викрадене сховав у лісосмузі, що простягається у бік промислового об'єкту “Берізка” з метою здати до пункту прийому металобрухту. Повернувшись через годину до місця схову, був застигнутий працівниками поліції. Своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 250,00 грн.
Органами досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Даний обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення від 18 грудня 2018 року, яку обвинувачений та потерпіла, просили суд затвердити у підготовчому судовому засіданні.
Згідно угоди, потерпіла та обвинувачений у кримінальному провадженні уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 185 КК України, яка ніким не оспорюється. Зазначили, розмір шкоди завданої кримінальним правопорушення - 250,00 грн.. Вказали обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочину. Зазначили характеризуючі особу обвинуваченого дані.
Та, відповідно до угоди, домовились про призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки з застосуванням вимог ст. 75 КК України та звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік та покладенням обов'язків передбачених п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України. При цьому, в угоді вказано, що обвинувачений та потерпілий розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, враховуючи думку прокурора, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважає, що угода підлягає затвердженню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому, обвинувачений розуміє права, визначені ч.5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, які у судовому засіданні йому додатково роз'яснені, визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, підтвердив обставини, викладені у пред'явленому йому обвинуваченні та надає згоду на призначення покарання, узгодженого сторонами в угоді про примирення, а потерпіла наслідки затвердження угоди.
Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення. Узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та заявлені в межах санкції частини 2 ст. 185 КК України, тому, умови даної угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального, матеріального законодавства та особі обвинуваченого.
Відповідно до вимог ст.. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Вимогами ч. 3ст. 469 КПК України передбачено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та продовжити судовий розгляд у загальному порядку.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що затвердження угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілою не буде протирічити вимогам Кримінального та Кримінально-процесуального кодексам України.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.. 100 КК України.
Керуючись 314, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 18 грудня 2018 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити, встановивши йому 1 рік іспитового строку.
В силу п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
В силу п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - металеву ванну білого кольору - залишити за належністю ОСОБА_5 .
На вирок може бути подано апеляцію в Миколаївський апеляційний суд через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його оголошення з підстав передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1