Справа № 138/369/18
Провадження №:2/138/60/19
13 лютого 2019 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого, судді: Цибульського О.Є.,
з участю: секретаря Політанської Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 18.05.2007 відповідач, з метою отримання банківських послуг, підписав заяву № б/н, відповідно до якої відповідачу було надано кредит у розмірі 15 000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг. Згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язався сплачувати банку заборгованість за кредитом, відсотки за його користування, по перевищенню кредитного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Відповідач порушив умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 38 574 грн. 51 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує та просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про визнання позову частково. Зазначив, що визнає позов в розмірі 24 735 грн. 18 коп., а саме: 15 000,00 грн. - тіло кредиту та 9 735,18 грн. - відсотки за користування кредитом. В частині стягнення з нього тіла кредиту, пені та штрафів в загальному розмірі 13 839 грн. 33 коп. заперечив, оскільки, суду не надано доказів, що кредитний ліміт становить 15 325,67 грн., а вказаний позивачем розмір пені та штрафів не встановлений умовами договору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав:
однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідачем було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у «ПриватБанку». Тобто, між позивачем та відповідачем укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.12-28).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно розрахунку суми боргу, заборгованість позичальника по кредитному договору, станом на 15.11.2017, становить 38 574,51 грн., з яких: 15 325,67 грн. - тіло кредиту; 9735,18 грн. - заборгованість по відсоткам, 11438,68 грн. - пеня; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1824,98 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.59-69).
Щодо нарахування пені, то відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 умов і правил надання банківських послуг, відповідач, у разі виникнення прострочених зобов'язань, на суму від 100 грн., виплачує банку пеню на умовах, передбачених тарифами договору (а.с.25).
Щодо нарахування процентів та комісії то відповідно до п.2.1.1.5.5 умов і правил надання банківських послуг, відповідач зобов'язався погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених кредитним договором (а.с.23).
Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг, при порушенні позивальником строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі встановленому тарифами договору (а.с.23).
Проте, вимога позову в частині стягнення штрафу (фіксована складова) не може бути задоволена, оскільки фіксована частина штрафу в розмірі 250 грн. не відповідає положенню ч. 2 ст.549 ЦК України, за яким штраф визначено як неустойку, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов'язання.
Зі змісту ст.549 ЦК України випливає, що поняття штрафу визначене у цій статті та порядок його обрахунку, є обов'язковими для всіх учасників цивільних правовідносин і не може бути змінений та викладений на власний розсуд, оскільки в такому разі втрачається його суть, тобто він перестає бути видом забезпечення виконання зобов'язання - неустойкою в розумінні закону.
Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.
Таким чином, позовна вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 11 438 грн. 68 коп. не підлягає задоволенню.
Крім того, суду не надано доказів збільшення позивачем кредитного ліміту до 15 325 грн. 67 коп., таким чином позовна вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту в розмірі 325 грн. 67 коп. не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в розмірі 26 560,16 грн., а саме: 15 000,00 грн. - тіло кредиту, 9735,18 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 1824,98 грн. - штраф (процентна складова) (38574,51 - 325,67 - 11438,68 - 250 = 26 560,16).
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, беручи до уваги, що позов підлягає задоволенню частково, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання позову пропорційно до задоволених вимог, що становить 1101,66 грн. (розрахунок 1600 х 26560,16: 38574,51 = 1101,66).
На підставі викладеного вище та керуючись ст. 3, 525, 526, 530, 549, ч. 1 ст.626, ч. 1 ст.629, ч. 1 ст.1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259,263-268 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; р/р 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.05.2007, в розмірі 26 560 (двадцять шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 16 копійок, з яких: 15 000,00 грн. - тіло кредиту, 9735,18 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 1824,98 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50; р/р 29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) понесені позивачем судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1101 (одна тисяча сто одна) гривня 66 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.