Справа № 137/1914/18
"21" лютого 2019 р.
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Желіховського В.М.
за участю секретаря Голоти О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадковий житловий будинок, -
Позивач ОСОБА_1звернувся до суду вказаним позовом, мотивуючи тим, що 25.02.2009 року помер його батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на все майно яке належало спадкодавцю на час відкриття спадщини. Позивач зазначає, що являється спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину і оформив спадкове право на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку, яка розташована на території Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області. До кола спадкового майна також входить житловий будинок по вул. Гоголя,4, в с. Журавне Літинського району Вінницької області. Коли позивач звернувся до ОСОБА_4 державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про спадщину, позивач отримав відмову по причині відсутності правовстановлюючих документів. Таким чином виникла ситуація при якій спадкоємець не може набути право власності на майно в порядку спадкування за заповітом через нотаріальну контору. Просить визнати за ним право власності на спадкове нерухоме майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позов підтримує та просить його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про місце дату та час судового розгляду був повідомлений заздалегідь та належним чином. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
З урахуванням письмової позиції позивача, досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне за згодою позивача на підставі ст. 280 ЦПК України постановити заочне рішення, яким позов задовольнити повністю з наступних підстав.
Так, згідно свідоцтва про народження (а.с.9) судом встановлено, що батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначені ОСОБА_5 (так в оригіналі) та ОСОБА_6. Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 10) встановлено, що ОСОБА_3 помер 25.02.2009 р. Згідно свідоцтва про смерть (а.с. 11) судом встановлено, що ОСОБА_6 померла 06.01.2015 р. Згідно заповіту від 12.06.2007 р.(а.с. 12) встановлено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив розпорядження відповідно до якого все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буже належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом заповідає своєму синові ОСОБА_1, а свого сина ОСОБА_2 спадщини позбавляє. Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с. 13-14) зазначається про наявність спадкової справи до майна померлого 25.02.2009 р. ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 15) позивач являється спадкоємцем майна - земельної ділянки на території Журавненської сільської ради ОСОБА_4 рйону Вінницької області після смерті 25.02.2009 р. ОСОБА_3. При дослідженні копії технічного паспорту на житловий будинок по вул. Гоголя, 4, с. Журавне Літинського району Вінницької області (а.с.17-20) не встановлено наявності правовстановлюючих документів на зазначене нерухоме майно. ОСОБА_4 державної нотаріальної контори за № 1915/02-14 від 05.11.2018 р. (а.с. 22) позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину на спадковий будинок по причині відсутності необхідних для того документів. Одночасно у вказаному листі міститься інформація, що в матеріалах спадкової справи міститься заява ОСОБА_6 про відмову від обов'язкової частки в спадщині після смерті ОСОБА_3. Відповідно до довідки виконавчого комітету Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 696 від 20.09.2018 р. (а.с. 23), за адресою вул. Гоголя, 4, с. Журавне Літинського району Вінницької області до дня смерті 25.02.2009 р. проживав і був зареєстрований ОСОБА_3. Разом із ним зареєстрована і проживала дружина ОСОБА_6, котра померла 06.01.2015 р. Згідно довідки Журавненської сільської ради Літинського району Вінницької області за № 697 від 20.09.2018 р. (а.с. 24), ОСОБА_3, який помер 25.02.20009 р., являється власником житлового будинку, господарських споруд з прибудовами та земельною ділянкою по вул. Гоголя, 4, в с. Журавне Літинського району Вінницької області.
Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року. Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав. Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (ОСОБА_4, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року"). Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (ОСОБА_4, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в зв'язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер 25.02.2009 року в нотаріальному порядку позивач ОСОБА_1 не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за ним право власності на житловий будинок з погосподарськими спорудами, які розташовані за адресою вул. Гоголя, 4, с. Журавне Літинського району Вінницької області оскільки судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом і має право на оформлення спадщини.
На підставі ст.ст. 328, 392, 1218, 1225, 1261, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 48, 76, 81, 200, 206, 247, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 120,125 ЗК України Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, право власності на житловий будинок загальною площею 71,1кв.м., житловою площею 32,1 кв.м., допоміжною площею 29,0 кв.м. літера «А», веранда "а", ґанок, погріб з шийкою літера «Б», сарай «в», сарай «В», літня кухні «Г», яма для кормів «Д», сарай «Е», що розташовані за адресою вул. Гоголя, 4, с. Журавне Літинського району Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 25.02.2009 року.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію заочного рішення протягом 2 діб направити відповідачеві та роз'яснити, що заяву про перегляд заочного рішення відповідач може надіслати до суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Желіховський В. М.