Справа № 136/2469/18
провадження № 2/136/926/18
іменем України
"22" лютого 2019 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенко Д.Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач звернулась до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтувала тим, що вони із відповідачем мають спільну дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає біля неї та перебуває на її утриманні. Відповідач добровільно матеріальної допомогу на утримання дитини не надає, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить суд стягнути на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення до суду позову і до досягнення дитиною повноліття.
У визначений судом строк відповідач відзиву та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не надав, також не надав зустрічного позову в межах визначеного судом строку, тому суд здійснює розгляд справи у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що батьками малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони спору, в підтвердження чому є свідоцтво про народження серія І-АМ №165958 (а.с. 5).
Позивач звернулась до суду із позовом в якому просить суд присудити із відповідача на її користь аліменти на утримання їх спільної дитини, вказуючи, що у добровільному порядку останній їх не надає.
Статтею 180 ч.1 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутністю домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом (ст.181 ч.2 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен врахувати обставини визначені частиною 1 статті 182 СК України.
Відповідно до частини 2 ст.182 СК України, передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На пропозицію суду викладену в ухвалі від 12.12.2018 відповідач не надав жодних заперечень проти позову, не повідомив про наявність обставин, що мають істотне значення, які підлягають з'ясуванню при вирішенні питання щодо розміру аліментів.
За встановлених в ході судового розгляду обставин, з урахуванням рівного обов'язку батьків щодо утримання дитини, обставин передбачених ст.182 СК України, суд дійшов висновку, що відповідач спроможний надавати утримання своїй дитині у частці від його заробітку доходу, яка має складати ј щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.180, 191 СК України аліменти за рішенням суду присуджуються від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
З огляду на викладене, суд задовольняє позов у повному обсязі.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.
Ураховуючи те, що при пред'явленні позову позивач була звільнена від сплати судового збору, суд присуджує його з відповідача.
Керуючись ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст. 180-184, 191 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст. 2, 12, 13, 259, 263, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, поштовий індекс 22500) до ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, поштовий індекс 22500) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову - 27.11.2018 і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Т. Кривенко