Рішення від 21.02.2019 по справі 133/66/19

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/66/19

21.02.19

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді Сєчка В.Л.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до виконавчого комітету Козятинської міської ради Вінницької області про скасування постанови постанови №1 від 03 січня 2019 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Козятинської міської ради року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.186 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 119 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за фабулою протоколу серії ГР № 041074 від 20.12.2018 року, 22.11.2018 року о 17 год.15 хв. вона-начальник відділу Реєстру територіальних громад ,всупереч дорученню Вінницької ОДА №01.01.-11/3072 від 12.05.16 року, організувала самовільне відключення камери відео нагляду в службовому кабінеті без будь - яких на це підстав, чим вчинила самоуправство, тобто правопорушення, передбачене ст. 186 КУпАП. В протоколі зазначено, що правопорушенням матеріальної шкоди не заподіяно, до протоколі додається постанова.

Постановою адміністративної комісії при виконкому Козятинської міської ради №1 про накладення адміністративного стягнення від 03 січня 2019 року, на неї, начальника відділу ведення Реєстру територіальних громад управління ЦНАП у м. Козятині виконавчого комітету Козятинської міської ради, було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 119,00 грн. як зазначено в постанові на підставі ст. 186 КУпАП. Крім цього, у вказаній постанові зазначено, що вона 22.11.2018 року о 17.00 год. організувала самовільне відключення камер відео нагляду в службовому приміщенні відділу реєстру територіальних громад. Вказана постанова підписана головою адміністративної комісії ОСОБА_2 та секретарем адміністративної комісії ОСОБА_3.

Позивач з вищевказаною постановою не погоджується посилаючись на те, що вона ніяких адміністративних правопорушень не вчиняла, самовільного відключення камер відео нагляду не організовувала.

Вважає , що оскаржувана постанова не відповідає вказаним вимогам ст.283 КУпАП, а саме як в постанові та і в протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено всупереч яким конкретно нормам чинного законодавства (встановленому законом порядку), вона здійснила своє дійсне або гадане право, яка саме, в чому полягає і кому завдана шкода та чому вона не є істотною. Не зазначено та не має посилання на жоден доказ, який би підтверджував що вона організувала самовільне відключення камер відео нагляду в службовому приміщенні відділу Реєстру територіальних громад.

Відповідач надав суду відзив в якомупросить відмовити в задоволені адміністративного позову та вказав , що не погоджується з позовними вимогами щодо визнання незаконними дій відповідача та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,оскільки під час розгляду справи щодо вчинення адміністративного правопорушення адміністративною комісією при виконавчому комітеті Козятинської міської ради, було з'ясовано, що саме ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділу реєстру територіальних громад, вчинила самоправні дії щодо відключення камер відео нагляду у службовому кабінеті. Комісією також з'ясовано, що обставини самовільного втручання ОСОБА_1 в роботу системи відеоспостереження підтверджується актом перевірки роботи відеокамер в кабінеті начальника відділу реєстру територіальних громад від 26.11.2018 року та записом з працюючих камер відео спостереження. Інформація по даному факту виконавчим комітетом Козятинської міської ради направлялась до Козятинського відділу поліції, в результаті розгляду якої був складений протокол органами поліції про вчинене адміністративне правопорушенням факту самоуправства , тобто самовільного, всупереч встановленому законом порядку, здійснення свого дійсного або гаданого права,який і став підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 Що стосується твердження позивача про те, що ні в постанові ні в протоколі про адміністративне правопорушення, не має посилання на жоден доказ , який би підтверджував що, саме вона організувала самовільне відключення камер відео нагляду в службовому приміщенні відділу Реєстру територіальних громад не є критичним ,оскільки не спростовує факту вчинення нею адміністративного правопорушення посилання на докази містяться в протоколі адміністративної комісії.

З'ясувавши обставини справи і дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягаютьзадоволенню .

Судом встановлено, що 03.01.23019 адміністративною комісією при виконкому Козятинської міської ради винесено постанову №1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4, начальника відділу ведення Реєстру територіальних громад управління ЦНАП у м. Козятині виконавчого комітету Козятинської міської ради, за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 186 КУпАП, згідно якої 22.11.2018 року о 17.00 год. організувала самовільне відключення камер відео нагляду в службовому приміщенні відділу реєстру територіальних громад та накладено штраф в сумі 119 грн.

Із оглянутого відеозапису з камер спостереження, доданих по справі не вбачається, що саме ОСОБА_1, організувала самовільне відключення камери відео нагляду в службовому кабінеті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Встановлення відеокамер на робочому місці повинно мати законну підставу та обґрунтовану мету. Відеозйомка повинна проводитися відкрито, а працівники мають бути належним чином повідомлені про те, що відбувається відеоспостереження. Перше, на що варто звернути увагу - це те, що робоче місце не знаходиться осторонь від особистого життя певної особи.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012, де досліджувалися питання про те, що слід розуміти під інформацією про особисте життя, а також чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте життя, особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Тобто можна зробити висновок, що особисте життя - це поведінка певної особи, в тому числі у професійних та ділових стосунках, однак поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абз. 2 ч. 1 ст. 302 Цивільного кодексу України); поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» (далі - Закон №2297).

Зі згаданого рішення Конституційного суду випливає, що інформація про особисте життя особи - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Із аналізу Закону №2297, який регулює відносини, пов'язані із захистом та обробкою персональних даних та спрямований на захист права особи на особисте життя, витікає, що він застосовуватиметься до контексту відеозйомки на робочому місті, адже у світлі положень цього закону йдеться про обробку певних персональних даних працівника.

При цьому обробкою, згідно із Законом №2297, вважається будь-яка дія або сукупність дій, а саме: збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення. Тобто факт відеозйомки працівника на робочому місці вже є обробкою персональних даних такого працівника, тобто відомостей чи сукупності відомостей про працівника, який ідентифікований або може бути конкретно ідентифікований.

Крім того, такі персональні дані працівника апріорі є конфіденційною інформацією, оскільки це інформація про фізичну особу.

Враховуючи вимоги, які Закон №2297 висуває до обробки персональних даних, обробка персональних даних про фізичну особу, що є конфіденційною інформацією, без згоди відповідної особи не допускається, крім випадків, чітко визначених законом.

Таким чином, зробити висновок, що відеозйомка на робочому місті - це щонайменше збирання, зберігання та використання інформації про особисте життя фізичної особи, тобто персональних даних такої особи, що може становити недозволене втручання в особисте життя певної особи. Щоб таке втручання було законним, воно повинно відбуватися за згодою відповідної фізичної особи, тобто конкретного працівника.

Згода суб'єкта персональних даних - це добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

З метою уникнення зайвих непорозумінь між роботодавцем, який є володільцем персональних даних, тобто особою, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює їх склад і процедури обробки, та працівником, що є суб'єктом персональних даних, тобто фізичною особою, персональні дані якої обробляються, перевага надаватиметься згоді у письмовій формі.

Письмова згода є пріоритетним варіантом, відповідно до чинного Кодексу законів про працю України та зобов'язує роботодавця проінформувати працівника «під розписку» про умови праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП), до яких відноситься відеозйомка працівника на робочому місті.

Аналізуючи досліджені докази і співставляючи їх з нормами права, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, за ст 186 КУпАП, адміністративна комісія виконкому Козятинської міської ради не в повні мірі пересвідчилася в достатності, належності та допустимості наданих доказів які доводять вину ОСОБА_1, у вчинені правопорушення передбаченого ст 186 КУпАП, а тому передчасно прийшла до висновку про доведеність вини ОСОБА_1, в скаєнні адміністративного правопорушення. В ході розгляду справи суду також не надано належних та допустимих доказів якими доводиться вина ОСОБА_1, у вчинені правопорушення передбаченого ст 186 КУпАП, а тому тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Частиною першою ст. 38 КУпАП передбачено , що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Оскільки минули строки накладення адміністративного стягнення, правопорушення вчинено 22.11.2018 , провадження по справі слід закрити.

На підставі наведеного вище та керуючись Законом України «Про захист персональних даних», рішенням Конституційного суду України від 20.01.2012 р. №2-рп/2012, ст..38 КУпАП,ст.ст. 2, 14,72, 77, 241- 246, 257-263, 286 КАСУ, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову №1 від 03 січня 2019 року адміністративної комісії при виконавчому комітеті Козятинської міської ради про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.186 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 119,00 грн.

Провадження по справі закрити .

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_4, проживає: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: виконавчий комітет Козятинської міської ради Вінницької області , адреса: вул. Г. Майдану, 20 м. Козятин Вінницької області ,ЄДРПОУ 03084799.

Повне судове рішення складене 21.02.2019.

Суддя - підпис -В.Л. Сєчко

З оригіналом вірно: Суддя Секретар

Дата документу 21.02.19

Попередній документ
80022375
Наступний документ
80022377
Інформація про рішення:
№ рішення: 80022376
№ справи: 133/66/19
Дата рішення: 21.02.2019
Дата публікації: 26.02.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів