Справа № 128/1284/18
Іменем України
12.02.2019 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі -Кузьменко А.О.,
за участю: представника позивача- Аврамича А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння та визнання права власності на житловий будинок,-
15.05.2018 року до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок та про визнання свідоцтва недійсним.
Позовні вимоги позивачем ОСОБА_1, з врахуванням їх уточнень та його збільшення ( а.с.122), мотивовано тим, що 01.10.2012 в с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, помер батько позивача ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на відповідне спадкове майно, в тому числі на житловий будинок, який розташований за адресою: вул. Жданова ( нині-Щаслива) 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, до якого входить :сарай, хлів, дві криниці, льох, літня кухня, 30 сотих земельної ділянки, добудована до будинку веранда, та інші дрібні речі.
Вказує, що він та його сестра ОСОБА_4 є спадкоємцями першої черги за законом, після смерті батька ОСОБА_3
Зазначає, він спадщину після смерті батька прийняв, так як звернувся в шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус своєю постановою відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вказане домоволодіння відноситься до суспільної групи домогосподарств - колгоспний двір.
Вказує, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа №128/849/17, в матеріалах якої знаходиться свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, відповідно до якого головою колгоспного двору був батько позивача ОСОБА_3 та членами колгоспного двору були мати позивача та їх неповнолітні їхні діти, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Зазначає, що позивач звертався до директора Державного архіву Вінницької області №44 з проханням повідомити йому про те чи приймався його батько ОСОБА_3 в період з 1946 по 1991 рік в члени колгоспного двору «МИР» с. Степанівка Вінницької області чи подавав ОСОБА_7 , заяву до колгоспу про вступ в члени колгоспу та на його адресу надійшла відповідь про те, що його батько не подавав такої заяви, що він не був членом колгоспу «МИР».
Вважає, що спірний будинок не обґрунтовано був віднесений до зазначеної суспільної групи господарств як колгоспний двір, тому свідоцтво на даний будинок було виданий незаконно.
Тому позивач просить суд визнати :
- свідоцтво право власності на будинок колгоспного двору від 20.11.1989 року за № 128 - недійсним;
- право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.10.2012 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вулиці Щаслива № 6 село Степанівка Вінницького району Вінницької області;
- право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.10.2012 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку у розмірі 0.25 га, для ведення особистого підсобного господарства у розмирі 0,3005 га, за адресою вулиця Щаслива, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області на підставі державного акту виданого ОСОБА_3 згідно рішенню восьмої сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 25.12.1999 року.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_8 поданий позов, з врахуванням його уточнень та збільшення, підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, з підстав зазначених у позові. Суду доповнив, що оскільки спірне свідоцтво про свідоцтво про право власності на житловий будинок від 20.11.1989 , було видане незаконно на ОСОБА_3 як голову колгоспного двору, так як останній не був членом колгоспу «МИР», тому вважає , що ОСОБА_3 при житті даний будинок належав на праві особистої власності, тому позивач претендує на цілий будинок як єдиний спадкоємець після смерті батька, який прийняв спадщину. Суду зазначив, що він оскаржив у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду у цивільній справі № 128/849/17, на даний час у Верховному суді прийнята його скарга та виконання рішення суду першої інстанції було зупинено. Надати суду таку ухвалу Верховного суду не вважав за необхідне , оскільки суд має можливість через відкриті джерела ознайомитися із такою ухвалою, оскільки це загальновідомий факт. Не зважаючи на такі обставини ОСОБА_8 вважав за необхідне розглянути дану справу судом в даному засіданні.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутність, заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі , оскільки рішення Вінницького районного суду від 19.07.2018 за нею визнано право власності на 17/20 частки житлового будинку № 6, по вулиця Щаслива (Жданова), в с. Степанівка Вінницького району, яке ухвалою апеляційного суду залишено без змін. По сімейних обставин просить суд проводити розгляд справу у її відсутності (а.с. 151).
Представник відповідача - Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при розгляді справи покладається на розсуд суду (а.с.55).
Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності нез'явившихся осіб.
Вислухавши вступне слово представника позивача, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає , що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими які не підлягають до задоволення виходячи з такого.
Судом установлено, що 01.10.2012 року помер ОСОБА_3, що убачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.70 зі звороту).
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_1 (син) та ОСОБА_4 (дочка).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спадщину після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.10.2012 року прийняли належним чином, а саме ОСОБА_1 - шляхом подачі заяви про прийняття спадщини в нотаріальну контору у встановлений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, ОСОБА_4 - постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших спадкоємців першої черги за законом та спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_3 немає, що підтверджується копією спадкової справи № 166/2013 року, заведеної Вінницькою районною державною нотаріальною конторою до майна померлого 01 жовтня 2012 року ОСОБА_3 (а.с. 67-103).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина будинковолодіння , яке розташоване за адресою: вул. Жданова, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області,у зявзку чим, позивачем було подано до Вінницької районної державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку спірного житлового будинку (а.с.3).
Постановою державного нотаріуса позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку житлового будинку, який розташований за адресою: вул. Жданова, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області, оскільки свідоцтво про право особистої власності на дане будинковолодіння не є документом, що свідчить про перебування його у власності ОСОБА_3, так як в ньому вказано, що двір є колгоспним, що не дає можливості реалізувати спадкові права позивача ( а.с 4) , тому позивач звернувся до суду із позовом.
Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності від 20 листопада 1989 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної ради народних депутатів № 128 від 19 травня 1988 року житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: вул. Жданова, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.5). Дане свідоцтво було зареєстроване в БТІ, про що свідчать матеріали інвентаризаційної справи на спірне домоволодіння (а.с. 10) та на підставі даного свідоцтва було зроблено заключення про реєстрацію домоволодіння від 20.11.1989 року, з якого убачається, що домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул. Жданова, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області побудоване на колгоспній землі та належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3Г.(а.с.11 інвентаризаційної справи).
Також, судом установлено, що згідно виписок з погосподарських книг Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, будинковолодіння, розташоване за адресою: с. Степанівка, вул. Щаслива (Жданова), 6, Вінницького району Вінницької області віднесено до суспільної групи домогосподарств - колгоспний двір.
Станом на 15 квітня 1991 року головою даного колгоспного двору записаний ОСОБА_3, а членами двору: ОСОБА_9 (дружина), ОСОБА_10 (зять), ОСОБА_4 (дочка) та ОСОБА_11 (внучка) (а.с. 117).
Відповідно до довідки № 07-232/4, виданої Державним архівом Вінницької області від 15.01.2018 року заяв про вступ до колгоспу за 1946- 1960 роки від гр. ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_9 немає. Документи колгоспу с. Степанівка Вінницького району за 1960-1991 роки в архів на зберігання не надходили (а.с.55).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.07.2018 встановлено, що розмір частки в майні колгоспного двору, що розташований за адресою: с. Степанівка, вул. Жданова, 6, Вінницького району Вінницької області, кожного члена двору становить: ОСОБА_9, яка померла 16 червня 2007 року - 1/5 частки, ОСОБА_3, який помер 1 жовтня 2012 року - 1/5 частки, ОСОБА_10, який помер 12 листопада 2007 року, - 1/5 частки, ОСОБА_4, яка померла 2 квітня 2013 року, - 1/5 частки, та ОСОБА_2- 1/5 частки. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 17/20 часток житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Степанівка, по вул. Жданова, 6, Вінницького району, зокрема на 1/5 частку, яка належить їй, як члену колгоспного двору та 11/20 частки в порядку спадкування за законом, що раніше належала ОСОБА_4 і на 1/10 частку, що раніше належала ОСОБА_10 Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 30 грудня 2015 року, видане ОСОБА_1 державним нотаріусом Вінницької районної державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 2-5066 на 1/2 частку спадщини, на земельну ділянку № 643, кадастровий номер 05206875600:01:005:0105, площею 2,1941 га у межах згідно з планом, розташовану за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Степанівська сільська рада, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала на підставі Державного акта серії ІІ-ВН № 050420, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією 27 червня 2003 року, на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністраціївід 12 квітня 2002 року № 216, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за №398, ОСОБА_9, а саме в частині визначення розміру частки спадкового майна, яке складає 1/4 частку замість 1/2 частки. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частки земельної ділянки № 643, кадастровий номер 05206875600:01:005:0105, площею 2,1941 га у межах згідно з планом, розташованої за адресою: Вінницька область, Вінницький район, Степанівська сільська рада, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної ОСОБА_9 на підставі Державного акту серії II-ВН № 050420, виданого Вінницькою районною державною адміністрацією 27 червня 2003 року, на підставі розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 12 квітня 2002 року №216, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності за № 398. Постановою Вінницького апеляційного суду від 25.10.2018 вказане рішення суду залишено без змін та набуло законної сили -25.10.2018. (а.с.164-178).
Згідно до вимог ст. 7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Згідно п. 9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
З огляду на вищезазначені обставини, суд вважає, що твердження позивача (представника) ОСОБА_1 щодо того, що сільською радою невірно визначено приналежність даного будинковолодіння до суспільної групи домогосподарств - колгоспний двір, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а навпаки спростовано дослідженими судом письмовими доказами, зокрема: виписками з погосподарських книг Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області по будинковолодінню, розташованому за адресою: с. Степанівка, вул. Щаслива (Жданова), 6, Вінницького району Вінницької області, в яких зазначено, що голова двору - ОСОБА_3 працював в колгоспі ім. «Мир» механізатором ( а.с. ; свідоцтвом про право особистої власності від 20 листопада 1989 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної ради народних депутатів № 128 від 19 травня 1988 року житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: вул. Жданова, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с.5); записом акту про шлюб № 11 виданого у лютому 1956 ( міститься у копії спадкової справи) , з якого убачається, що ОСОБА_3 працював в колгоспі імені Сталіна, с. Степанівка Вороновицького району ( а.с. 91); заказом № 135 від 28.10.1989 ( а.с. 12,13 інвентаризаційної справи), згідно до якого ОСОБА_3 звертався при житті до БТІ провести інвентаризацію свого будинку ( а.с. 12,13 інвентаризаційної справи); оціночним актом , за формою-3 ( а.с. 3) інвентаризаційної справи , з якої убачається, що роком побудови вказаного будинку № 6 - вказаний 1960 рік ; характеристикою будинку технічного паспорту ( а.с. 9) , в якій також зазначено рік побудови- 1960 : рішенням Винницького районного суду від 19.07.2018, яке набуло законної сили 25.10.2018, в якому судом установлено, що цей будинок належить суспільної групи- колгоспний двір ( 164-170) ( а.с .9)
Довідку, на яку посилається позивач та його представник в обґрунтування позову Державного архіву Вінницької області від 26.07.2017, стосовно того, що ОСОБА_3 у період з 1946-1949 роки членом колгоспного двору колгоспу « Мир» не значиться ( а.с 8), суд вважає неналежним доказом по даній справі , оскільки будинок був побудований у 1960 році; згідно відомостей погосподарської книги судом установлено, та позивачем ( представником) не спростовано, що ОСОБА_3 працював у період 1958- 1963 роки у колгоспі імені Сталіна ( а.с 106-107).
Також суд при винесені даного рішення бере до уваги і відсутність будь-яких доказів про те, що при житті ОСОБА_3 оскаржував належність йому даного будинку як голові колгоспного двору.
Виходячи із вищевикладеного, у задоволені позовних вимог позивача про визнання свідоцтва право власності на будинок колгоспного двору від 20.11.1989 року за № 128 - недійсним та визнання за позивачем право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.10.2012 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вулиці Щаслива ( Жданова) № 6 село Степанівка Вінницького району Вінницької області, слід відмовити за необґрунтованістю .
Також у задоволені решти позовних вимог слід відмовити виходячи з такого.
З копії Державного акту на право приватної власності на землю серії ВН №2011, наданої Головним управлінням держгеокадастру у Вінницькій області, убачається, що ОСОБА_3 на підставі рішення 8 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради народних депутатів від 25.12.1999 року передано у приватну власність земельну ділянку , площею 0, 5505 га в межах згідно з планом, земельна ділянка розташована на території Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, землю передано для обслуговування жилого будинку і господарських споруд -0,2500 га та для ведення особистого підсобного господарства -0, 3005 га (а.с.135,136).
Відповідно до архівної довідки від 27.09.2018 № 334/01-29, виданої архівним відділом Вінницької РДА в документах 8 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 25.12.1999 року відомостей про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,5505 га громадянину ОСОБА_3 не виявлено (а.с.160).
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 27.09.2018 №625 за житловим будинком під № 6 (шість), що знаходиться в селі Степанівка Вінницького району Вінницької області по вулиці Щаслива, по земельно-шнуровій книзі сільської ради рахується земельна ділянка площею 0,5505 га з яких: 0,25 га-для будівництва та обслуговування жилого будинку; 0,3005га-для ведення особистого селянського господарства. Рішення про її приватизацію сільською радою не приймалось, державний акт не видавався (а.с.161).
Відповідно до ст.13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до роз'яснень ,викладених в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р., убачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про
визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позивач у позові просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_3, який помер 01.10.2012 на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку у розмірі 0.25 га, для ведення особистого підсобного господарства у розмирі 0,3005 га, за адресою вулиця Щаслива, 6, с. Степанівка Вінницького району Вінницької області на підставі державного акту виданого ОСОБА_3 згідно рішенню восьмої сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 25.12.1999 року.
Однак, судом установлено, що 07.03.2017 представник позивача ОСОБА_8 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до Вінницької районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті батька на житловий будинок, розташований в с. Степанівка, вул. Щаслива (Жданова), 6, Вінницького району Вінницької області (а.с.3). Постановою Вінницької районної нотаріальної контри без номеру та дати , йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки даний будинок відноситься до колгоспного двору та у разі смерті члена колгоспного двору після 30.06.1990 спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів. ( а.с.4)
В свою чергу, враховуючи те, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що позивач передчасно звернувся до суду із позовною вимогою про визнання права власності на спадкову земельну ділянку, оскільки ним суду не надано доказів, які у нього є перешкоди для отримання свідоцтва про право на спадщину на дану земельну ділянку в нотаріальній конторі, зокрема, відсутня відмова нотаріусу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК судові витрати по сплаті судового збору необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, Суд-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на будинковолодіння та визнання права власності на житловий будинок,- відмовити .
Судові витрати по сплаті судового збору по даній справі компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду безпосередньо або через Вінницький районний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду виготовлено 21.02.2019.
Суддя: