2/130/360/2019
130/357/19
20.02.2019 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Заярний А.М., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Релігійної організації - Релігійна громада «ОСОБА_5 Первомученика і ОСОБА_6 с. Чернятин Жмеринського району Вінницької області Вінницької Єпархії Української Православної Церкви» про визнання рішення загальних зборів недійсним,
19.02.2019 позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом. До позову додано заяву про забезпечення позову. Заява оплачена судовим збором.
Обґрунтування заяви про забезпечення позову.
На даний час у вищезазначеній релігійній громаді у зв'язку із незаконно проведеними зборами і як наслідок незаконними їх рішеннями - виникли непорозуміння та суперечки стосовно зміни канонічної підлеглості церкви. Саме з цих підстав, а також з підстав порушення порядку скликання та проведення загальних зборів релігійної громади, позивачами подано позов до суду.
Предметом позову, в зв'язку з яким позивачами подано заяву про забезпечення позову є визнання рішення загальних зборів Релігійної громади «ОСОБА_5 Первомученика і ОСОБА_6 с. Чернятин Жмеринського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви», ЄДРПОУ 25888303, яке оформлене протоколом №1 від 08.02.2019 про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях - недійсним.
Із доводів, позивачі вказують на рішення зборів тієї ж громадської організації від 19.01.2019 та від 08.02.2019, які прийняті в іншому місці та іншим складом осіб.
На підтвердження ризиків зазначили, що на сайті Вінницької ОДА офіційно оприлюднена інформації, що зазначеною Релігійною громадою прийнято рішення та розпочато процедуру зміни підлеглості у канонічних та організаційних питаннях.
Заявники стверджують, що на жодних зборах Релігійної громади, на яких приймались би рішення про зміну підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким участі не брали.
Позивачі вважають наявність реальної загрози утрудненого виконання можливого рішення суду при задоволенні позовних вимог за даним позовом, які полягають в тому, що проведення державної реєстрації за оскаржуваним рішенням зміни підпорядкованості Релігійної громади, членами якої вони є, що призведе до неможливості поновлення прав позивачів в рамках виконання судового рішення.
Просили застосувати захід забезпечення позову, яким заборонити всім суб'єктам державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій, а саме центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Вінницькій обласній державній адміністрації та іншим обласним державним адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов'язані зі зміною Релігійною громадою «ОСОБА_5 Первомученика і ОСОБА_6 с. Чернятин Жмеринського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви» (ЄДРПОУ 25888303) підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об'єднанням, шляхом внесення відповідних змін або доповнень до статуту вказаної релігійної громади.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи й згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши дану заяву, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку.
За змістом положень статей 149, 150 ЦПК забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Види забезпечення позову мають бути сумірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Водночас заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття запропонованих заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань, підтверджених відповідними доказами, на те, що існують обставини, які свідчать про реальну (а не потенційну) можливість реалізації шляхом внесення змін до статутних документів Релігійної громади «ОСОБА_5 Первомученика і ОСОБА_6 с. Чернятин Жмеринського району Вінницької Єпархії Української Православної Церкви» (ЄДРПОУ 25888303), прийнятого 8 лютого 2019 року рішення громадян с. Чернятин в частині переходу церковної громади до ППЦУ.
Дана позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленим у постанові від 17 жовтня 2018 року по справі №183/5864/17-ц.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, при обранні заходів забезпечення позову суд повинен також врахувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб.
Вважаю, що запропонований види забезпечення позову є не сумірним із заявленими позивачем вимогами, який не стосуються заборони вчинення дій пов'язаного з конкретним рішенням і, в разі застосування, порушить права інших осіб.
Також забезпечення позову повинно бути реальним. Позивачем має бути доведено ризики, для запобігання яких діє інститут забезпечення позову.
Як вбачається із наданих позивачами суду документів, фактично вони звернулися з позовом до Релігійної громади, членами якої являються. Відповідно до Закону 987-ХІІ від 23.04.1991 із змінами від 17.01.2019 №2673-VIII та Статуту релігійної громади - рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюється членами релігійної громади.
Тобто забезпечення позову не позбавляє Релігійну громаду права скасувати чи змінити оскаржене рішення, а також не позбавить її в майбутньому прийняти аналогічне чи тотожне рішення про внесення змін до статуту.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, заява ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про забезпечення позову є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України,
В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя: А.М. Заярний
Ухвала підписана 20.02.2019