2/130/264/2019
130/77/19
"22" лютого 2019 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого судді Шепеля К.А.,
за участі секретаря судового засідання Бондар С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження по суті цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача на користь банку 14461,75 грн боргу за кредитним договором №б/н від 16 жовтня 2014 року, в тому числі заборгованість за процентами в сумі 2420,72грн, заборгованість за пенею в сумі 10876,18 грн та заборгованість по штрафам в сумі 1164,85 грн та 1921 грн судових витрат.
Ухвалою суду від 21 січня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі (а.с. 39).
Представник позивача подав клопотання разом з позовною заявою, в якому позовні вимоги підтримав повністю та просив розглянути справу без виклику сторін в порядку спрощеного провадження.
Відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та додатками до неї. Відповідач була вчасно повідомлена про місце та строки розгляду справи в порядку спрощеного провадження (а.с.41), про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подавала, відзиву на позовну заяву не надіслала, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та щодо укладення кредитного договору і розміру заборгованості не надсилала.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача як на підставу своїх позовних вимог вказав, що права позивача були порушені тим, що відповідач не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість. Предмет позову - стягнення заборгованості за кредитним договором.
У судовому засіданні установлено, що 16 жовтня 2014 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № б/н, згідно з яким відповідач отримала кредит у в сумі 2300 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитним договором. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.8).
У зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за вищезазначеним договором станом на 10 грудня 2018 року виникла заборгованість за процентами в сумі 2420,72 грн, заборгованість за пенею в сумі 10876,18 грн та заборгованість по штрафам в сумі 1164,85 грн, а всього 14461,75 грн (а.с.6-7).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а також не спростовані відповідачем.
Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає свою згоду у будь-який момент його змінити (зменшити, збільшити або анулювати). Підписання договору є прямою і безумовною згодою держателя відносно прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідно до пункту 1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг банк має право проводити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, про що він зобов'язаний не менш, ніж за сім днів до введення змін проінформувати клієнта. Якщо протягом семи днів банк не отримав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.
Відповідно до пункту 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за користування ним, по перевитратах платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
Відповідно до пункту 2.1.1.5.6. Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язаний у випадку невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання по поверненню кредиту, в т.ч. і простроченого кредиту та овердрафту, оплати винагороди банку.
Відповідно до пункту 2.1.1.5.7. Умов та правил надання банківських послуг держатель зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою уникнення овердрафту.
Відповідно до пункту 2.1.1.7.6., пункту 1.1.5.32 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з врахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісій.
Відповідно до пункту 1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг за несвоєчасну оплату послуг, що передбачені договором, умовами і правилами, клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості, але не вище подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який платиться пеня, за кожен день прострочки.
Також порядок нарахування пені вказаний у пункті. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг за виникнення прострочених зобов'язань.
Відповідно до пункту 2.1.1.12.6.3. Умов та правил надання банківських послуг відсотки за користування кредитом і/або овердрафтом нараховуються на дату їх сплати, при цьому відсотки нараховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту і/або овердрафта кошти з дня списання суми з карткового рахунку до дня коли кредиті/або овердрафт стає простроченим кредитом.
Відповідно до пункту 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
Відповідно до пункту1.1.7.3. Умов та правил надання банківських послуг картрахунки відкриті на невизначений термін за виключеннями, що встановлені правилами.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором про приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частин другої та третьої статті 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
В своєму правовому висновку Верховний Суд однозначно висловився та підтвердив раніше сформовану практику щодо недопущення одночасного застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення кредитного договору. Зокрема, в постанові по справі №165/260/16-ц від 13 лютого 2018 року зазначено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Проаналізувавши положення пунктів 2.1.1.7.6 та 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг, суд вважає, що вимоги щодо одночасного стягнення з відповідача пені та штрафів в даному випадку є фактично притягненням її до цивільно-правової відповідальності за одне й те ж саме порушення - прострочення виконання своїх зобов'язань за договором. Тому суд вважає, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафів в сумі 1164,85 грн слід відмовити.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Суму пені, яка підлягає до стягнення, суд вважає за необхідне зменшити до 2500 грн, враховуючи те, що нарахована до стягнення позивачем пеня більше, ніж в чотири рази перевищує розмір заподіяних реальних збитків.
Таким чином, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, а саме в частині стягнення заборгованості по нарахованих процентах та пені на загальну суму 4920,72 грн.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, з відповідача, в силу частини першої статті 141 ЦПК України, необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 653,14 грн.
Керуючись статтями 259, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі статей 509, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049 ЦК України, статей 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, громадянки України, зареєстрованої мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2, - на користь Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, м. Київ, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за процентами в сумі 2420,72 грн, заборгованість за пенею в сумі 2500 грн, а всього 4920 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять) грн 72 коп. заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн 14 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя К.Шепель
Повний текст рішення складено 22 лютого 2019 року.