Справа № 128/3599/18
Іменем України
22 лютого 2019 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Бондаренко О.І.
секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права в порядку спадкування за заповітом, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та про визнання права в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.12.2003 року помер її батько, ОСОБА_4, однак свідоцтво про його смерть не видавалося і актовий запис про смерть батька належним чином зареєстрований не був.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої також виходить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).
Однак, оригінал даного правовстановлюючого документа на ім'я ОСОБА_4 втрачено, в зв'язку з чим, а також в зв'язку з відсутністю актового запису про смерть батька, позивач не має можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі.
Спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, була мати позивача, дружина померлого - ОСОБА_5, інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, які прийняли спадщину - відсутні.
Фактично спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла дружина померлого - ОСОБА_5, так як на момент його смерті постійно проживала та була зареєстрована за однією адресою з померлим: с. Мізяківські Хутори, вул. Центральна (раніше вул. Леніна), № 20, Вінницького району Вінницької області, що згідно норм ст. 1268 ч. 3 ЦК України свідчить про фактичне прийняття спадщини.
11.03.2018 року померла мати позивача - ОСОБА_5, після смерті якої відкрилася спадщина на різне майно, а також до складу спадщини увійшло майно, яке вона фактично успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4, але за життя не оформила своїх спадкових прав, а саме на: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).
Позивач є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_5.
14.07.2008 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала - ОСОБА_1.
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.
Спадщину після смерті матері ОСОБА_5 позивач прийняла, так як у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори; осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 немає.
Для того, щоб вирішити спір в досудовому порядку позивач зверталася до Вінницької районної державної нотаріальної контори, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а також зверталася до Вінницького районного відділу ДРАЦС та отримала ОСОБА_6 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану, тобто досудове врегулювання спору не дало бажаних результатів, а тому позивач вимушена звернутися з даним позовом до суду.
За наведених обставин позивач просить встановити факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно помер 20 грудня 2003 року в с. Мізяківські Хутори Вінницького району Вінницької області та визнати за нею право в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 14 липня 2008 року ОСОБА_6, секретарем Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 714, після смерті 11 березня 2018 року матері ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка фактично прийняла спадщину після смерті 20 грудня 2003 року свого чоловіка ОСОБА_4 на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0521022 від 11 листопада 1997 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації від 27 червня 1997 року за № 328.
В підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_7 не з'явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги своєї довірительки підтримує, змін та доповнень не має, просить суд їх задоволити та розглянути справу у її відсутність зі стадії підготовчого судового засідання.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 сільської ради Вінницького району Вінницької області в підготовче судове засідання не з'явився, попередньо надавши суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо його задоволення.
Відзив на позовну заяву позивача відповідачем у встановлений судом строк не подавався, а тому відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, оглянувши копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5, вважає, що позов підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
20.12.2003 року помер батько позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, однак свідоцтво про його смерть не видавалося і актовий запис про смерть батька належним чином зареєстрований не був, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану від 14.09.2018 року № 00020992010 (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до якої також виходить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0521022 від 11.11.1997 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації від 27.06.1997 року № 328 (а.с. 16).
Оригінал даного правовстановлюючого документа на ім'я ОСОБА_4 втрачено, що підтверджується оголошенням в газеті «Подільська Зоря» від 22.11.2018 року (а.с. 17).
В зв'язку із вказаною обставиною, а також в зв'язку з відсутністю актового запису про смерть батька, позивач не має можливості оформити свої спадкові права в державній нотаріальній конторі, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 0210. 2018 року № 1967/02-31 (а.с. 29).
Спадкоємицею першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, була мати позивача, дружина померлого - ОСОБА_5, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя від 30.10.2018 року № 00021314660 (а.с. 12).
Інші спадкоємці першої черги за законом після смерті ОСОБА_4, які прийняли спадщину - відсутні, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 02.10.2018 року № 1967/02-31, так як спадкова справа після смерті батька взагалі не заводилася (а.с.29).
Фактично спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла дружина померлого - ОСОБА_5, так як на момент його смерті постійно проживала та була зареєстрована за однією адресою з померлим: с. Мізяківські Хутори, вул. Центральна (раніше вул. Леніна), № 20, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується актом, затвердженим Мізяківсько-Хутірською сільською радою від 13.11.2018 року та довідкою Мізяківсько-Хутірської сільської ради від 09.11.2018 року № 5244 (а.с. 25, 28), що згідно норм ст. 1268 ч. 3 ЦК України свідчить про фактичне прийняття спадщини.
Той факт, що мій ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно помер 20 грудня 2003 року в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області підтверджується: довідками Мізяківсько-Хутірської сільської ради від 03.09.2018 року № 1749, № 1748 (а.с. 27), довідкою Мізяківсько-Хутірської сільської ради від 09.11.2018 року № 5244 (а.с. 28), двома актами, затвердженими Мізяківсько-Хутірською сільською радою від 13.11.2018 року (а.с.25 - 26), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану від 14.09.2018 року № 00020992010 (а.с. 10), Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого подружжя від 3010.2018 року № 00021314660 (а.с.12).
Той факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер 20 грудня 2003 року в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, за життя набув право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), підтверджується: ксерокопією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0521022 від 11.11.1997 року, виданим на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації від 27.06.1997 року № 328 (а.с. 16), довідкою-випискою з членів КСП виданою Мізяківсько-Хутірською сільською радою від 27.11.2018 року № 5357 (а.с. 19), додатковим списком № 1 колгоспників КСП с. Мізяківські Хутори станом на 01.07.1997 року, в якому під № 36 (912) значиться ОСОБА_4 (а.с. 20), списком померлих власників сертифікатів, спадкоємцям яких держані акти на право власності на земельні ділянки будуть видані після оформлення спадщини по Мізяківсько-Хутірській сільській раді від 08.09.2008 року № 1765, в якому під № 154 значиться ОСОБА_4 (а.с. 21 - 23), викопіюванням з плану землекористування по Мізяківсько-Хутірській сільській раді, в якому зазначено земельну частку (пай) ОСОБА_4 (а.с. 24).
11.03.2018 року померла мати позивача - ОСОБА_5 в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 404961 від 13.03.2018 року (а.с. 8).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на різне майно, а також до складу спадщини увійшло майно, яке вона фактично успадкувала після смерті чоловіка - ОСОБА_4, але за життя не оформила своїх спадкових прав, а саме: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0521022 від 11.11.1997 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації від 27.06.1997 року № 328 (а.с. 16).
Позивач є спадкоємицею першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про її народження та свідоцтвом про укладення шлюбу із ОСОБА_8 (а.с. 13 - 14).
14.07.2008 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_1. Даний заповіт був посвідчений 14.07.2008 року ОСОБА_6, секретарем Мізяківсько-Хутірської сільської ради Вінницького району Вінницької області, зареєстрований в реєстрі за № 714 ( а.с. 9).
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом.
Спадщину після смерті матері позивач прийняла, так як у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії Вінницької районної державної нотаріальної контори від 02.10. 2018 року № 1967/02-31 (а.с. 29).
Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 немає, що підтверджується копією спадкової справи після її смерті.
Позивач зверталася до Вінницької районної державної нотаріальної контори, але отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.10.2018 року № 1967/02-31 (а.с. 29), а також зверталася до Вінницького районного відділу ДРАЦС та отримала ОСОБА_6 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану від 14.09.2018 року № 00020992010 (а.с. 10).
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, - суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
За даних обставин, суд вважає за можливе встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_4 помер 20.12.2003 року в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, оскільки встановлення цього факту має юридичне значення, а інший шлях встановлення - відсутній.
Встановлення даного факту дає можливість позивачу ОСОБА_1 оформити спадщину після смерті матері ОСОБА_5
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1268 ч. 5 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Ч.1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають ті особи, які визначені у заповіті.
Встановленим фактам відповідають правовідносини, визначені національним законодавством та такі, що захищають порушені, невизнані або оспорюванні права, а саме майнові права позивача щодо спадкового майна підлягають судовому захисту шляхом визнання права на підставі ст.ст.1223, 1268 ЦК України (спадкування за заповітом), оскільки являючись спадкоємцем за заповітом, позивач успадковує всю спадкову масу.
За даних обставин суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 328, 1218, 1223, 1268 - 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 82, 200, 247, 264, 265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Встановити факт, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 20 грудня 2003 року в с. Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право в порядку спадкування за заповітом, посвідченим 14 липня 2008 року ОСОБА_6, секретарем Мізяківсько-Хутірської сільської ради, Вінницького району Вінницької області, зареєстрованим в реєстрі за № 714, після смерті 11 березня 2018 року матері - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка фактично прийняла спадщину після смерті 20 грудня 2003 року свого чоловіка - ОСОБА_4 на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП с. Міязківські Хутори, Вінницького району Вінницької області, розміром 1,51 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлому ОСОБА_4 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВН № 0521022 від 11 листопада 1997 року, виданого на підставі рішення Вінницької районної державної адміністрації від 27 червня 1997 року № 328.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя О.І. Бондаренко