ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2019Справа № 910/13478/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу № 910/13478/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АТОММОНТАЖ", м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ", м. Київ,
про стягнення 294 169,96 грн.,
за участю представників:
позивача - Шевченко К.Ю. (посвідчення №000035);
відповідач - Криницької Н.В. (посвідчення від 15.02.2018 №6413/10); Чабана Д.Ф. (посвідчення від 24.03.2017 №6000/10);
вільний слухач - ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_1).
08.10.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АТОММОНТАЖ» (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» (далі - ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ») про стягнення штрафних санкцій за договором поставки від 31.01.2018 № 3101-18 (далі - Договір), а саме: 235 586,16 грн. пені; 42 759,10 грн. 3% річних і 15 824,70 грн. втрат від інфляції, а всього 294 169,69 грн.
Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:
- 31.01.2018 Товариством (постачальник) і ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» (покупець) було укладено Договір, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, визначений у специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та вчасно оплатити його вартість в порядку, у строк та на умовах визначених Договором. Разом із товаром постачальник зобов'язаний надати покупцеві пакет супроводжувальних документів на товар, перелік яких зазначений в специфікаціях;
- Товариство на виконання умов Договору поставило ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» товар партіями, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 07.03.2018 №1 на суму 8 904 744 грн. та від 14.03.2018 №3, №5, №6 , №7 та №8 на загальну суму 5 005 848 грн.;
- відповідно до Договору 06.03.2018 Товариством (клієнт) і товариством з обмеженою відповідальністю «МК ПРАЙМ» (експедитор/перевізник) було укладено договір №МК-060318/1-З надання транспортно-експедиційних послуг по автоперевезенню вантажів (далі - Договір - 2), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання організувати транспортно-експедиційне обслуговування клієнта, а також надання клієнтові інших послуг, пов'язаних з міжнародними та внутрішніми перевезеннями вантажів транспортом за плату і за рахунок клієнта, відповідно до умов, погоджених сторонами в заявках;
- 13.03.2018 Товариством було укладено договір-заявку транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №з-13/03/2018/3/1 та здійснило поставку замовленого ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» товару;
- у свою чергу, відповідач розрахувався з порушенням строку, визначеного Договором;
- Товариство поставило ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» товар на загальну суму 13 910 592 грн.;
- позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції за невиконання умов Договору 235 586,16 грн. пені; 42 759,10 грн. 3% річних і 15 824,70 грн. втрат від інфляції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
17.10.2018 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/13478/18; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.11.2018.
29.10.2018 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі та клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника сторін.
07.11.2018 відповідач подав суду відзив на позовну заяву та документи на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2018 було відкладено підготовче засідання на 20.11.2018.
12.11.2018 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів відповідача.
20.11.2018 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив.
У підготовчу засіданні 20.11.2018 було оголошено перерву до 04.12.2018.
У підготовчому засіданні 04.12.2018 судом було встановлено невідповідність документів, а саме позивачем подано копії актів вхідного контролю (ВК-1) продукції на СВБ від 17.04.2018 №194/18 та від 17.04.2018 №195/17, проте оригіналів вказаних актів позивач не має, а відповідач не обізнаний про наявність даних актів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 було відкладено підготовче засідання на 18.12.2018. 18.12.2018 позивач подав суду клопотання про долучення документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/13478/18 до судового розгляду по суті на 22.01.2019.
У судовому засіданні 22.01.2019 було оголошено перерву до 06.02.2019.
31.01.2019 відповідач подав суду письмові пояснення.
06.02.2019 позивач подав суду додаткові пояснення, які були долучені судом до матеріалів справи без прийняття додатків до них як доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 06.02.2019 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні оголосили вступне слово та у задоволенні позову просили відмовити повністю.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 06.02.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення на нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
31.01.2018 Товариством (постачальник) і ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» (покупець) було укладено Договір поставки №3101-18 (далі-Договір), за умовами якого:
- постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, визначений у специфікаціях погоджених сторонами, а покупець зобов'язується прийняти товар та вчасно оплатити його вартість в порядку, у строк та на умовах визначених Договором. Разом із товаром постачальник зобов'язаний надати покупцеві пакет супроводжувальних документів на товар, перелік яких зазначений в специфікаціях (пункт 1.1 Договору);
- ціна за одиницю товару та загальна вартість товару за договором є договірною, встановлюється в національній валюті України Загальна сума Договору складається із суми всіх специфікацій та становить 11 592 160 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 2 318 432 грн., разом з ПДВ- 13 910 592 грн. (пункт 2.1 Договору);
- розрахунки між сторонами за Договором здійснюються шляхом переказу грошових коштів покупцем таким чином:
аванс у розмірі 10 % від суми Договору - протягом п'яти днів від дати укладення Договору;
20 % від вартості виготовленого товару - протягом п'яти днів з моменту повідомлення про готовність до відвантаження;
70 % від вартості поставленого товару - протягом шістдесяти днів від дати поставки за умови проходження товаром вхідного контролю за якістю (ВК-1) у відповідності до пункту 5.1 Договору (пункт 2.3 Договору);
- сторони домовились, що якість поставленого товару має відповідати вимогам, вказаним у відповідній специфікації до Договору, та задовольняє вимогам ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом» у частині проходження вхідного контролю першого етапу (ВК-1). ВК-1 проводиться на території ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом». Про результати проходження ВК-1 покупець інформує постачальника протягом п'яти днів (пункт 5.1 Договору);
- приймання товару за кількістю здійснюється згідно з видатковими накладними (пункт 5.3 Договору);
- Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.1 Договору).
Договір та всі додатки до нього (специфікації) підписані уповноваженими особами та скріплені печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано та не визнано недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, за своєю правовою природою укладений учасниками справи Договір є договором поставки товару.
Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Товариство на виконання умов Договору поставило ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» товар партіями, що підтверджується видатковими накладними, а саме: від 07.03.2018 №1 на суму 8 904 744 грн. та від 14.03.2018 №3, №5, №6 , №7 та №8 на загальну суму 5 005 848 грн.
Таким чином, товар за кількістю було прийнято без жодних зауважень 07.03.2018 та 14.03.2018 відповідно.
Товариство поставило ТОВ «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» товар на загальну суму 13 910 592 грн.
Відповідач стверджував, що продукцію обумовлену Договором отримував виключно від позивача.
У свою чергу, відповідач розрахувався за отриманий товар повністю, перерахувавши позивачу 13 910 592 грн., а саме: 05.02.2018 - 1 200 000 грн.; 28.02.2018 - 1 000 000 грн.; 12.03.2018 - 1 000 000 грн.; 17.04.2018 - 973 177,60 грн.; 21.05.2018 - 1 000 000 грн.; 23.05.2018 - 1 000 000 грн.; 19.06.2018 - 1 000 000 грн.; 27.06.2018 - 1 000 000 грн.; 06.07.2018 - 2 000 000 грн.; 10.07.2018 - 1 000 000 грн.; 17.07.2018 - 1 737 414,40 грн.; 01.08.2018 - 1 000 000 грн.
Як на доказу настання обставин у відповідності до пункту 5.1 Договору (пункт 2.3 Договору) тобто прийняття товару кінцевим споживачем (ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом») позивач надав Акти №194/18 від 17.04.2018, №195/18 від 17.04.2018, Ярлики на готову продукцію №194/18 від 17.04.2018 та №195/18 від 17.04.2018, про прийняття продукції ідентичній предмету Договору. Серед іншого в Актах також вказані заводські номери продукції.
Водночас в Акті вказано, що постачальником цього товару є тов "П'Ята стража Київ (ТОВ "ПСК")".
Позивач зазначає, що зі сторони відповідача відбулося порушення строків оплати, внаслідок чого, було нараховано 235 586,16 грн. пені, 42 759,10 грн. 3 % річних та 15 824,70 грн. втрат від інфляції.
Так, позивач вказує, що до 05.02.2018 відповідач повинен був сплатити 10 % від суми Договору (1 391 052,90 грн.).
Разом з тим, відповідач перерахував на користь позивача 1 200 000 грн. 05.02.2018.
Отже, з 06.02.2018 відбулося прострочення щодо сплати 191 059,20 грн. (1 391 052,90 грн. - 1 200 000 грн.).
В подальшому відповідач був зобов'язаний перерахувати 20 % вартості виготовленого товару до 01.03.2018.
Слід зазначити, що 28.02.2018 відповідач перерахував позивачу 1 000 000 грн.
Проте, з 08.03.2019 по 12.03.2018 відбулося прострочення на суму 1 973 177,60 грн.
Після оплати 12.03.2018 відповідачем 1 000 000 грн., заборгованість склала 973 177,60 грн. та була погашена відповідачем лише 17.04.2018, тобто прострочення відбувалося з 13.03.2018 по 17.04.2018.
Останній етап оплати, а саме 70 % від вартості поставленого товару був прив'язаний до проходження товаром вхідного контролю за якістю та датою поставки товару.
Так, сторони узгодили, що відповідач повинен сплатити 9 737 414,40 грн. протягом шістдесяти календарних днів з дати його поставки, за умови проходження вхідного контролю.
Судом встановлено, що товар був поставлений 07.03.2018 та 14.03.2018, що підтверджується видатковими накладними.
Позивач вказує, що товар пройшов вхідний контроль 17.04.2018, що підтверджується відповідними актами від 17.04.2018.
Таким чином, позивач вказує, що враховуючи дату поставку товару 14.03.2018 та проходження вхідного контролю, прострочення з оплати за товар почалося з 14.05.2018, тобто після спливу 60 днів з дати поставки.
Отже, періоди прострочення були визначені таким чином:
- з 14.05.2018 по 21.05.2018 на суму 9 737 414,40 грн. (21.05.2018 було перераховано 1 000 000 грн.);
- з 22.05.2018 по 23.05.2018 на суму 8 737 414,40 грн. (23.05.2018 було перераховано 1 000 000 грн.);
- з 24.05.2018 по 19.06.2018 на суму 7 737 414,40 грн. (19.06.2018 було перераховано 1 000 000 грн.);
- з 20.06.2018 по 27.06.2018 на суму 6 737 414,40 грн. (27.06.2018 було перераховано 1 000 000 грн.);
- з 28.06.2018 по 06.07.2018 на суму 5 737 414,40 грн. (06.07.2018 було перераховано 2 000 000 грн.);
- з 07.07.2018 по 10.07.2018 на суму 3 737 414,40 грн. (10.07.2018 було перераховано 1 000 000 грн.);
- з 11.07.2018 по 17.07.2018 на суму 2 737 414,40 грн. (17.07.2018 було перераховано 1 737 414,40 грн.);
- з 18.07.2018 по 01.08.2018 на суму 1 000 000 грн. (01.08.2018 було перераховано 1 000 000 грн.).
У свою чергу, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність прострочення.
Так, відповідач стверджує, що товар так і не пройшов вхідний контроль, у зв'язку із наявністю недоліків товару, який підлягав усуненню позивачем.
Що ж до актів проходження вхідного контролю, то на думку відповідача, вони не є належними доказами, оскільки: не містять посилань на позивача та відповідача; є вказівка не те, що товар надійшов 17.04.2018, а не 07.03.2018 та 14.03.2018; постачальником зазначено ТОВ «ПСК».
Також, відповідач вказує на те, що з поданого ним листування вбачається, що позивач не усунув недоліки товару станом на 14.05.2018, а тому відсутні підстави вважати, що вхідний контроль було пройдено 17.04.2018.
Водночас, відповідач документально (лист тов "П'Ята стража Київ" на адресу відповідача від 08.05.2018 №08/05/18-3) підтвердив, що отриманий від позивача товар у подальшому було поставлено тов "П'Ята стража Київ" (ТОВ "ПСК").
За таких обставин вбачається, що позивач реалізував продукцію відповідачу, відповідач її поставив ТОВ "ПСК", а тов "ПСК" поставило її на "ВП ЗАЕС ДП НАЕК «Енергоатом».
Вказані в листі заводські номери продукції збігаються з даними Актів вхідного контролю. А у відповідача постачальником цієї продукції був лише позивач.
З поданих суду доказів вбачається, що вхідний контроль товаром було пройдено 17.04.2018, а наявність листування позивача, відповідача та ТОВ "ПСК" щодо необхідності усунення недоліків товару визначає факт проходження вхідного контролю у порядку визначеному пунктом 5.1 Договору.
Таким чином, позивачем документально підтверджено прострочення оплати зі сторони відповідача.
Враховуючи прострочення позивач нарахував 235 586,16 грн. пені; 42 759,10 грн. 3% річних і 15 824,70 грн. втрат від інфляції.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3 % річних і втрат від інфляції, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.
Що ж до пені, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на таке.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх договірних обов'язків, сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України та Договором.
Разом з тим, у пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для стягнення пені у сумі 235 586,16 грн.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру позовних вимог.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 40 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої і третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
20.05.2018 адвокатом Шевченко К.Ю. (виконавець) та Товариством (клієнт) було укладено договір від 20.05.2018 № б/н, за умовами якого виконавець зобов'язується надати юридичні послуги, а клієнт зобов'язується оплатити їх.
Оплата правової допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 20.05.2018 № 5/18 на суму 40 000 грн.
З Договору про надання юридичних послуг укладеного між ТОВ "Атоммонтаж" та адвокатом Шевченко К.Ю. вбачається, що його предметом є надання юридичних послуг за дорученням клієнта по правовому супроводу господарської діяльності , надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, надання усних та письмових довідок, складання документів, представництво у судах та державних органах та інші види юридичної допомоги.
Вартість таких послуг відповідно до Розділу 4 Договору визначається за погодженням сторін як абонентська плата.
Доказів встановлення розміру абонентської плати і доказів її внесення не надано.
Водночас надано орієнтовний розрахунок витрат відповідно до якого витрати на правову допомогу визначені в розмірі 10000 грн. за складання позовної заяви та додаткових документів, опрацювання законодавства та формування правової позиції та по 10000грн за засідання в якому бере участь адвокат.
Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат, складність спору, обґрунтованість та пропорційність витрат на професійну правничу допомогу до предмета спору, з урахуванням ціни позову, процесуальну поведінку позивача, суд дійшов висновку про те, співрозмірними заявленим позовним вимогам є витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн., а саме 1400,00 грн за складання позовної заяви та формування правової позиції та по 200,00 грн/засідання за участь у засіданнях в яких змістовно виконувались завдання підготовчого провадження та вирішення спору по суті, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТОММОНТАЖ» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 63; адреса для листування: 03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19-А; ідентифікаційний код 39302807) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.50 Б; ідентифікаційний код 39677108) про стягнення 294 169,96 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМСПЕЦКОМПЛЕКСЕЗ» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.50 Б; ідентифікаційний код 39677108) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТОММОНТАЖ» (03035, м. Київ, вул. Льва Толстого, 63; адреса для листування: 03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 19-А; ідентифікаційний код 39302807) :15 824 (п'ятнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 70 коп. інфляційних втрат 42 759 (сорок дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 10 коп. 3 % річних; 2 000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу та 878 (вісімсот сімдесят вісім) грн.76 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.02.2019.
Суддя І.Д. Курдельчук