ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2019Справа № 910/14928/18
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ю-КОНКТРОЛ"
прозахист ділової репутації, зобов'язання спростувати недостовірну інформацію та відшкодувати збитки 188 524, 29 грн.
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Глоба Д.М. - представник за довіреністю;
від відповідача: Сіліна М.Д. - представник за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-Контрол" про:
- визнання недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію позивача інформацію, поширену відповідачем в мережі інтернет за посиланнями:
- https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/39972409/
- https://youcontrol.com.ua/ru/contractor/?id=16521153
- https://youcontrol.com.ua/ru/contractor/?id=16521153&tb=court
- https://youcontrol.com.ua/ru/contractor/?id=16521153&tb=court&cp=2
- https://youcontrol.com.ua/ru/contractor/?id=16521153&tb=court&cp=3
- https://youcontrol.com.ua/ru/contractor/?id=16521153&tb=court&cp=4, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр" є стороною або фігурантом в судових рішеннях,
- зобов'язання спростувати недостовірну та негативну інформацію, а саме те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр" є стороною або фігурантом у судових рішеннях у справі № 755/16816/17 - у той же спосіб, в який ним було поширено недостовірну та негативну інформацію, а саме: протягом 10 календарних днів, після набрання законної сили рішенням суду по даній справі шляхом розміщення резолютивної частини судового рішення в даній справі із зазначенням, що розповсюджена вищевказана інформація є недостовірною, і такою, що порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр";
- стягнення грошових коштів у розмірі 188 524, 29 грн в рахунок відшкодування упущеної вигоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було поширено негативну та недостовірну інформацію стосовно позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 року відкрито провадження у справі № 910/14928/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.12.2018 року.
29.11.2018 року через загальний відділ суду відповідач надав відзив на позовну заяву.
Також, 06.12.2018 року від відповідача надійшли письмові пояснення з додатками.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 07.12.2018 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено судове засідання до 18.01.2019.
10.12.2018 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив.
Відповідачем, у свою чергу, 16.01.2019 подано заперечення щодо відповіді на відзив.
З огляду на те, що у судовому засіданні 18.01.2019 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що представники позивача та відповідача в даному судовому засіданні зазначили, що повідомлені про наслідки закриття підготовчого провадження, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
15.02.2019 відповідачем через загальний відділ діловодства суду подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні 15.02.2019 наполягав на задоволенні заявленого позову, а представник відповідача проти позову заперечував. Учасники процесу підтримували правові позиції, викладені ними раніше у письмових заявах по суті справи.
Наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Як вбачається із поданого позову, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКИЙ ДАТА- ЦЕНТР» (далі- Позивач або TOB «УДЦ») є юридичною особою, що зареєстрована 27.08.2015 року, № запису: 1 073 102 0000 029522.
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності якої є:
Код КВЕД 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність (основний);
Код КВЕД 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням;
Код КВЕД 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н. в. і. у.;
Код КВЕД 95.11 Ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування;
Код КВЕД 58.29 Видання іншого програмного забезпечення;
Код КВЕД 62.01 Комп'ютерне програмування;
Код КВЕД 62.02 Консультування з питань інформатизації;
Код КВЕД 62.03 Діяльність із керування комп'ютерним устаткуванням;
Код КВЕД 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем;
Код КВЕД 63.12 Веб-портали;
Код КВЕД 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.;
Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у.
Як вказує позивач, TOB «УДЦ» дізналось про поширення відносно нього недостовірної та негативної інформації на веб-сайті «youcontrol.com.ua».
Так, на вказаному сайті міститься твердження про те, що TOB «УДЦ», нібито, є стороною або фігурантом у наступних судових рішеннях:
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
06.09.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 76348365);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
06.09.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 76348418);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
28.08.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 76262689);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
15.08.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75970279);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
07.08.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75927502);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
16.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75446654);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
16.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75446601);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
16.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75446649);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від
16.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75446742);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75446671);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75446655);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75240183);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75241389);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 75241388);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 73462828);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 73462823);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 73462421);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 17.04.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 73463013);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71935884);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 31.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71935819);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 26.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71896188);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71837045);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71837043);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71836072);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71836068);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71836065);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835937);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835934);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835930);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835928);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835926);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835923);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835858);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835854);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2018 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71835851);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.12.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71281054);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.12.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 71188757);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70438367);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70438350);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70438348);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70438342)
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70438169);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143127);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143057);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143934);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143049);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143046);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143018);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143094);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143091);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143087);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143034);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11?2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143030);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143029);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143028);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143026);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143025);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143022);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143928);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143927);
- ухвала слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 08.11.2017 у справі № 755/16816/17 (№ рішення в ЄДРСР 70143929).
Станом на дату подання даного позову інформація і досі міститься в мережі Інтернет за вказаним посиланням і доступна для будь-кого, як на території України, так і за її межами
Позивач звертався до Відповідача із відповідним листом щодо врегулювання ситуації, що склалась, і просив видалити вказану недостовірну інформацію із сайту (належним чином засвідчена копія листа додається).
Водночас, Відповідач надав лист, у якому зазначив, що не вважає оприлюднення вказаної інформації порушенням прав Позивача, і не вбачає підстав для зміни інформації на його сайті (належним чином засвідчена копія листа додається).
Спір у справі виник у зв'язку з тим, на думку позивача, що подальша наявність в Інтернет-мережі вказаної недостовірної інформації надзвичайно негативно впливає на ділову репутацію Позивача, у зв'язку із чим, Позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Позивач вважає, що поширена недостовірна інформація завдає шкоди особистому немайновому праву позивача, зокрема праву юридичної особи на недоторканість її ділової репутації, яке передбачено ч. 1 ст. 94 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр" не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.
Інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (ст. 1 Закону України "Про інформацію").
Відповідно до ч. 1 ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Згідно зі ст. 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 277 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації, а ст. 299 Цивільного кодексу України закріплено право фізичної особи на недоторканність ділової репутації.
Отже, за змістом приписів ст. 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене ст. 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 94 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 200 Цивільного кодексу інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
У відповідності до визначення термінів, що містяться в статті 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Згідно із статтею 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
За змістом статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця).
Отже, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації відповідно до частини 1 статті 277 Цивільного кодексу України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до частини 1 статті 299 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ч. 6 ст. 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право (п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Як підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на веб-сайті «youcontrol.com.ua» міститься твердження про те, що TOB «УДЦ», нібито, є фігурантом у судових рішеннях.
Як визначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Отже, для всебічного та об'єктивного з'ясування всіх фактичних обставин справи необхідним є дослідження і встановлення, перш за все, факту поширення відповідачем неправдивих відомостей стосовно позивача.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи роздруківки з веб-сайту «youcontrol.com.ua», зокрема вказано, що ТОВ "Український Дата-Центр" ",,может біть стороной или фигурантом в деле…".
Таким чином, дійсно вбачається поширення інформації відповідачем стосовно позивача.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, слід визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням (п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
Так, частиною першою статті 30 Закону України "Про інформацію" передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Згідно із ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.
Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства" (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).
Слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, § 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року).
Таким чином, розрізняючи факти та оціночні судження, слід виходити з того, що існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції.
Проаналізувавши спірну інформацію, суд прийшов до висновку, що відповідачем наведено саме оціночну інформацію.
Оприлюднення словесного виразу «фігурує» (та/або будь-яких похідних від нього слів, в т.ч. «фігурант») такого висновку не вбачається висновку про вину позивача в учиненні правопорушень. Вказане слово є виключно оціночним судженням, оскільки як самостійно, так і в поєднанні із посиланнями на офіційні тексти судових рішень воно не містять конкретних даних щодо оцінки дій позивача в контексті вчинення конкретних правопорушень або злочинних дій. При цьому, сам факт наявності в «Досьє» позивача інформації про судові рішення в господарських, адміністративних, кримінальних справах, справах про адміністративні правопорушення (з якими він тим чи іншим чином пов'язаний) не є обставиною, що порочать його честь і гідність.
Чинні процесуальні кодекси (зокрема, Кримінальний кодекс України) та законодавство України в цілому не містить такої правової категорії як «фігурант», а отже його ототожнення з терміном «учасник кримінального провадження» є некоректним.
Поширена відповідачем спірна інформація не є оціночним судженням, а відповідає ознакам фактичного твердження, оскільки ґрунтується на фактичних даних, наявних у відповідача на момент оприлюднення спірної інформації, які відповідач мав можливість перевірити на предмет їх дійсності.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.ст. 4,6 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень. Відповідно до ст. 10-1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", публічна інформація у формі відкритих даних (у тому числі - дані Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДСР)), є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення. Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних.
Таким чином, будь-яке відображення в результатах пошукових запитів Системи "YUOCONTROL" публічної інформації у формі відкритих даних з ЄДРСР є правомірними. При цьому, інформація/документи із джерел, що містять дані з обмеженим доступом (зокрема, Єдиного реєстру досудових розслідувань): повідомлення про підозру, обвинувальні акти тощо, у відповідача відсутні та Системою "YUOCONTROL" не використовуються.
Так, інформація в «Досьє» контрагента-юридичної особи щодо пов'язаних із ним судових рішень формується на основі наявності в текстах рішень у ЄДРСР його ідентифікаційного коду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або найменування. При цьому, якщо певне судове рішення долучено в «Досьє» контрагента-юридичної особи, у ньому також можливо ознайомитись з іншими наявними у ЄДРСР судовими рішеннями по відповідній судовій справі (за номером цієї справи/провадження), незалежно від того містяться в цих документах найменування та/або ідентифікаційний код такого контрагента.
Про вищезазначений порядок формування і подання інформації щодо пов'язаних із контрагентом судових рішень міститься окреме застереження у вкладці "Суди" в «Досьє» кожного контрагента в Системі «Y0UC0NTR0L». При цьому, щодо кожного рішення зазначено критерій, за яким воно відображається у «Досьє», а саме, за: ідентифікаційним кодом, номером справи, найменуванням (назвою) -"контрагента.
Таким чином в «Досьє» Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ ДАТА-ЦЕНТР» долучено ряд ухвал (станом на 13.11.2018 - сім ухвал) слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва Курило A.B. від 17.04.2018 і .2018 у справі № 755/16816/17 (1-кс/755/2146/18), ухвалених в межах зального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017100000001297 від 17.10.2017 року.
Окрім цього, в «Досьє» Позивача також можливо ознайомитись з іншими судовими рішеннями по справі № 755/16816/17, в т.ч. й тими, в яких відсутня безпосередня інформація (найменування, ідентифікаційний код) про нього. А саме, станом на 13.11.2018 в «Досьє» налічується 56 таких рішень, а усього по справі № 755/16816/17 - 63 судових рішення. Станом на цю ж саму дату в ЄДРСР міститься аналогічна кількість і склад судових рішень у справі № 755/16816/17.
Таке формування і подання інформації здійснюється для висвітлення більш повної (і водночас деталізованої) інформації щодо пов'язаних із контрагентом судових рішень. При цьому, у Відповідача відсутня будь-яка мета або намір щодо спричинення репутаційних та/або інших негативних наслідків жодній особі (в т.ч. Позивачу внаслідок поширення зазначеної відкритої інформації Системою «YOUCONTROL».
Формування даних в Системі «YOUCONTROL» з урахуванням зазначених принципів здійснюється без будь-яких обмежень на основі рівного підходу до освітлення даних про всіх суб'єктів господарювання, незалежно від форми їх власності, осіб засновників і бенефіціарів, фінансових можливостей тощо. Саме завдяки такому підходу досягається можливість повноцінного задоволення потреб громадян та юридичних осіб в інформації.
Аналітична інформація Системи «YOUCONTROL» має виключно рекомендаційний характер і не може підміняти будь-які експертні висновки, існуючі офіційні дані та/або встановлювати будь-які факти або обставини, що мають юридичне значення. Використання аналітичних даних Системи "YOUCONTROL» для прийняття управлінських, фінансових, організаційних та будь-яких інших рішень, дій (або бездіяльності), здійснюється користувачами та/або пов'язаними із ним особами виключно на власний розсуд і товариство «Ю-КОНТРОЛ» за їх наслідки відповідальності не несе.
Відповідач реально і потенційно не вчиняв і не вчиняє дій, які могли б порушити права або інтереси Позивача, а так само спричинити шкоду його діловій репутації. При цьому, вилучення/блокування інформації окремих результатів пошуку судових рішень у Системі «YOUCONTROL» за встановленими критеріями свідчитиме про нерівний підхід до різних суб'єктів підприємницької діяльності з точки зору надання інформації про них.
Таким чином, в Системі «YOUCONTROL» абсолютно правомірно розміщено інформацію щодо судових рішень, до яких має відношення Позивач, а тому позовні вимоги в частині захисту ділової репутації та спростування недостовірної інформації задоволенню не підлягають.
Стосовно заявлених до стягнення з відповідача збитків (упущеної вимоги) в розмірі 188 524, 29 грн суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.
Статті 224, 225 ГК України визначають порядок відшкодування збитків за порушення господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправної поведінки,
- факт понесення збитків,
- причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками,
- вину.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема:
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2 ст. 623 ЦК України).
Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі використання зазначених приміщень.
Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
При вирішенні питання щодо неодержаного прибутку (доходу) слід мати на увазі таке. Як у промислових підприємств, так і у торговельних, постачальницько-збутових, збутових підприємств (організацій) є умовно-постійні та умовно-змінні витрати. Наслідками невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, наприклад, неповерненням продукції, є, зокрема, зменшення обсягу виробництва чи реалізації продукції (робіт, послуг), внаслідок чого кредитор не одержав прибуток (доход) і, крім того, у нього збільшуються умовно-постійні витрати в собівартості його продукції, а у торговельних підприємствах зростають фактичні витрати обігу. Такі умовно-постійні витрати не підлягають виключенню з суми стягуваних господарським судом збитків.
Згідно загальної практики про визначення розміру збитків заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:
А) вид (склад) збитків;
Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.
До складу виду збитків відноситься неодержаний прибуток, до якого відносяться усі прибутки у результаті зменшення обсягу виробництва або реалізації продукції тощо, і які були б одержані, якби зобов'язання було б виконано контрагентом.
Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку визначення розміру прямих та непрямих збитків у вигляді неодержаних доходів (прибутку), а саме упущеної вигоди, заподіяних порушеннями господарських договорів, так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності. Доцільно дотримуватися того, що неодержаний прибуток при зменшенні обсягу чи виробництва реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між ціною і повною плановою собівартістю одиниці продукції (робіт, послуг), помножена на кількість не зробленої чи не реалізованої або неповернутого своєчасно майна, продукції( робіт ,послуг) з вини контрагента.
Віднесення тих чи інших витрат до умовно-постійних, а також визначення суми умовно-постійних витрат у собівартості одиниці продукції здійснюються відповідно до діючого в галузі положеннями по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг).
При цьому, для застосування такого виду господарської санкції (правового наслідку порушення зобов'язання) як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: - протиправної поведінки; - збитків; - причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; - вини.
Однак, позивачем не доведено, що ним міг бути реально отриманий дохід, який він визначає як "упущену вигоду". Наявність у позивача теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для стягнення з відповідача збитків.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі 188 524,29 грн також не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Дата-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю-КОНТРОЛ" відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде складено та підписано 20.02.2019 року.
Суддя Ю.О.Підченко