ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.02.2019Справа № 910/10867/14
Суддя Картавцева Ю.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
до Приватного підприємства торгівельна фірма "Антошка"
3-тя особа,
яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору,
на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Індормедіа"
про захист авторського права, стягнення 97 440,00 грн.,
Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства торгівельна фірма "Антошка" про захист авторського права та стягнення 97 440,00 грн. в якості компенсації.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 27.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2016, стягнуто з Приватного підприємства Торгівельна фірма "Антошка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 12180 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 243 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
04.11.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 (суддя Зеленіна Н.І.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" про видачу дубліката наказу; видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14.
07.02.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" надійшла заява про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14.
Дана заява мотивована тим, що стягувачем пропущено строк для пред'явлення наказу до виконання з об'єктивних причин, а саме у зв'язку з великою кількістю справ, які були одночасно в провадженні представника, внаслідок зміни адреси та передачі матеріалів іншим представникам вказаний наказ було втрачено і, як наслідок, не пред'явлено до виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14 прийнято до розгляду; судове засідання призначено на 19.02.2019.
18.02.2019 до відділу діловодства суду від боржника надійшли пояснення до заяви про поновлення строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання, згідно з якими боржник зазначає, що стягувачем не наведено обґрунтувань поважності причин пропуску строку на пред'явлення наказу до виконання.
У судове засідання 19.02.2019 прибув представник стягувача, представник боржника не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
За змістом ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 19.02.2019.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14, суд встановив такі обставини.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 27.10.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 19.01.2016, стягнуто з Приватного підприємства Торгівельна фірма "Антошка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 12 180 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 243 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
04.11.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 видано відповідний наказ.
За змістом ст. 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Суд зазначає, що підставою для поновлення строку пред'явлення наказу до виконання в силу ст. 329 Господарського процесуального кодексу України є існування обставин поважності пропуску такого строку. Такі причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 22 Закону України "Про виконавче провадження", чинного на дату видачі наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/10867/14, строк пред'явлення наказу господарського суду до виконання становить один рік. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Згідно зі ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", чинного на дату видачі наказу Господарського суду міста Києва у справі № 910/10867/14, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Так, суд зазначає, що відповідно до наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14 про стягнення з Приватного підприємства Торгівельна фірма "Антошка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 12 180 грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 243 грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору, строком пред'явлення його до виконання зазначено: до 27.10.2016.
Разом з тим, суд зазначає, що з 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII.
За змістом ст. 12 даного Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
При цьому, відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
За наведених обставин, з урахуванням норм п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 12 даного Закону, суд зазначає, що строком пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14 є період протягом трьох років, що обчислюється з наступного дня після набрання рішенням суду законної сили, та, відповідно, сплинув 27.10.2018.
Як зазначав стягувач, ним було втрачено оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14.
Так, 22.12.2018 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" надійшла заява про видачу дубліката виконавчого документа.
За змістом п. 19.4. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 (суддя Зеленіна Н.І.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" про видачу дубліката наказу; видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Таким чином, виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.
За наведених обставин, оскільки в ухвалі Господарського суду міста Києва від 29.01.2019 у справі №910/10867/14, якою видано стягувачеві дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14, фактично підтверджено втрату стягувачем такого наказу, наведене свідчить про наявність поважних причин пропуску строку для пред'явлення цього наказу до виконання, з огляду на що, зважаючи, що виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, суд доходить висновку про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 № 910/10867/14 до виконання.
Керуючись ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235, 329 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" про поновлення строку для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14 задовольнити.
2. Поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14 до виконання.
3. Строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 у справі № 910/10867/14 до виконання - до 19.02.2022.
4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Картавцева