ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2019Справа № 910/14765/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи за позовом приватного підприємства "Клінінг-Про"
до публічного акціонерного товариства "Укрпошта"
про визнання недійсним договору
за участю представників:
позивача: Музика М.П.
відповідача: Луговик Є.В.
Приватне підприємство "Клінінг-Про" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання недійсним договору № 070518-03/125Пі від 07.05.2018.
Позовні вимоги мотивовані тим, що укладаючи спірний договір на момент його підписання, генеральний директор Мень О.С. не володіла достатнім обсягом цивільної дієздатності для підписання угод понад 1 000 000, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14765/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 04.12.2018.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 27.11.2018 представник відповідача подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував, зазначивши про те, що оспорюваний договір укладений від імені приватного підприємства "Клінінг-Про" виконавчим директором (генеральним директором), повноваження якого визначені статутом підприємства. На момент підписання договору генеральний директор Мень О.С. не перевищувала своїх повноважень та мала на це необхідний обсяг цивільної дієздатності, встановлений установчими документами підприємства.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 10.12.2018 представник позивача подав письмову відповідь на відзив.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 03.12.2018 представник позивача подав клопотання про витребування у відповідача примірник статуту. Мотивуючи своє клопотання тим, що долучений ПАТ "Укрпошта" до відзиву витяг зі статуту не може вважатися достовірним доказом, оскільки неможливо встановити дійсність обставин, на яку посилається відповідач.
У судовому засіданні з 04.12.2018 до 15.01.2019 оголошувалась перерва.
У судовому засіданні 15.01.2019 розглянуто клопотання позивача про витребування у відповідача примірника статуту, витяг із якого долучено до відзиву.
З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 призначено розгляд справи № 910/14765/18 за правилами загального позовного провадження. Замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання відкладено на 29.01.2019.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 16.01.2019 представник відповідача на виконання вимог суду, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 15.01.2019 надав примірник статуту, витяг із якого долучено до відзиву.
У судовому засіданні 29.01.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати, якою закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14765/18 до судового розгляду по суті на 19.02.2019.
Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2019 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 19.02.2019 та письмовому відзиву проти позову заперечував.
У судовому засіданні 19.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі письмові пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -
Приватним підприємством "Клінінг-Про" (позивач) та публічним акціонерним товариством "Укрпошта" (відповідач) 07.05.2018 укладено договір № 070518-03/125Пі, відповідно до якого позивач зобов'язався на власний ризик, власними силами та у разі потреби, з залученням субпідрядних організацій надати, а відповідач прийняти та оплатити комплексні послуги з прибирання будівель і споруд ПАТ «Укрпошта», що знаходяться в місті Києві по вулиці Хрещатик, 22 в обсягах, згідно з додатком № 1 до договору, включаючи хімічні (мийні) засоби, інші санітарно-гігієнічні засоби, вироби з паперу санітарно-гігієнічного призначення та інші матеріали, які використовуються під час надання послуг в будівлях і спорудах ПАТ "Укрпошта".
Відповідно до пункту 3.1 договору № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 загальна вартість послуг за договором склала 2 350 000, 00 грн. і включає в себе всі податки і збори та всі інші витрати, пов'язані з наданням послуг, в тому числі вартість витратних матеріалів, що надаються позивачем протягом всього строку дії договору.
Строк дії договору відповідно до пункту 15.1 погоджено з моменту підписання до 31.05.2019 включно. В частині кінцевих розрахунків за фактично надані послуги договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Як вбачається з матеріалів справи, договір № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 укладено за результатами проведення відкритих торгів, ідентифікатор закупівлі UA-2018-21-001998-c.
Згідно статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Учасник-переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл на ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
У додатку № 8 до тендерної документації, затвердженої протоколом засідання тендерного комітету від 21.02.2018 зазначено перелік документів, необхідний для укладання договору, що надаються для підтвердження відсутності підстав, визначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та документи, що надаються для укладання договору. В свою чергу додатково переможцем надаються статут підприємства з усіма додатками і змінами (остання редакція, копії), протокол/рішення про призначення керівника, наказ про призначення керівника та довіреність або доручення (у разі підписання іншою уповноваженою особою учасника) на вчинення правочинів, у разі наявності будь-яких обмежень щодо укладання договорів згідно установчих (статутних) документів учасника додатково переможцем надається копія протокольного рішення учасників з наданням повноважень на укладання договору або копію іншого документа, що підтверджує зняття обмежень щодо укладення договорів передбачених установчих (статутних) документів учасника.
Договір № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 від імені приватного підприємства "Клінінг-Про" підписаний генеральним директором Мень О.С., який діяв на підставі статуту та публічним акціонерним товариством "Укрпошта" від імені першого заступника генерального директора з фінансових питань Чернявського О.Г., який діяв на підставі довіреності № 291117/-02/р-02 ВІД 29.11.2017, з іншого боку.
Згідно наявної в матеріалах справи копії статуту, затвердженого рішенням № 06/1117 від 30.11.2017 вбачається, що будь-які угоди, що стосуються діяльності підприємства, які не перевищують 50 000 000, 00 грн. підписуються генеральним директором без рішення засновника (власника). Засновник (власник) може передати частину совїх повноважень генеральному директору підприємства.
Ініціюючи дане позовне провадження, позивач стверджує, що договір № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 укладений від імені приватного підприємства "Клінінг-Про" генеральним директором Мень О.С. з перевищенням повноважень. Зазначаючи що означена особа не володіла достатнім обсягом цивільної дієздатності для підписання угод понад 1 000 000, 00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою-третьою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
Правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною першою статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разінаступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, із змісту норми частини першої статті 241 Цивільного кодексу України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).
Суд зазначає, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 Цивільного кодексу України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.
Оскільки відповідно до тендерної документації сторонами надано необхідний перелік документів для укладання договору, твердження позивача щодо перевищення повноважень генеральним директором Мень О.С. до уваги судом не приймається.
Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає визнання правочину недійсним одним із способів захисту порушеного права.
Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Загальні підстави визнання правочину недійсним і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 та 216 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
Позивач, в розумінні даних процесуальних норм, не довів та не надав суду належних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто не довів підстави, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним.
Більш того, судом встановлено що спірний правочин не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.розкрито
Відповідно до частини другої статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його суттєвих умов.
Правочин може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, визначених Законом, та із застосуванням наслідків недійсності, встановлених Законом.
Зміст правочину складають права та обов'язки, про набуття, припинення та зміну яких домовилися учасники правочину, а також особи, визначені сторонами в якості учасників цього правочину.
За статтями 6, 627 та 628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Позивачем недоведено суду, що укладений сторонами у справі договір № 070518-03/125Пі від 07.05.2018 повністю або частково протирічить приписам законодавства імперативного характеру.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.
Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові приватного підприємства "Клінінг-Про" до публічного акціонерного товариства "Укрпошта" про визнання недійсним договору відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 21.02.2019.
Суддя Т.Ю. Кирилюк