22.02.2019 м.Дніпро Справа № 912/4845/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі
головуючого судді: Іванова О.Г. - доповідач
перевіривши матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2018 року, ухвалене колегією суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий, доповідач), ОСОБА_2, ОСОБА_3, у справі №912/4845/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр", м. Гайворон Кіровоградської області
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кропивницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Гайворонський комбінат хлібопродуктів", м. Гайворон Кіровоградської області
про визнання недійсним наказу, визнання права власності
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2018 у справі №912/4845/16 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Визнано незаконним та скасовано Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області від 22.10.2015 № 442 "Про укладення договору безоплатного зберігання державного майна".
Визнано право власності Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр" на залізничну під'їзну колію, що розташована від ПК 13+31,38 до ПК 23+80.
Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області на користь Публічного акціонерного товариства "Гайворонський спеціалізований кар'єр" 3244,85 грн судового збору та 22284 грн за проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Регіональне відділення Фонду державного майна по Кіровоградській області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, недоведеність обставин справи, які господарський суд визнав встановленими, просить рішення суду від 28.12.2018 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суд вважає необхідним залишити її без руху, з огляду на наступне.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за розгляд апеляційних скарг на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Станом на дату подання позовної заяви (27.12.2016) діяли норми закону стосовно обчислення судового збору від мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01 січня 2016 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір мінімальної заробітної плати станом саме на 01 січня календарного року.
Згідно п.п.2.2.1 п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (що є чинною на даний час) роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).
Відповідно до матеріалів справи, Позивачем заявлено вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області від 22.10.2015 № 442 "Про укладання договору безоплатного зберігання державного майна" та про визнання права власності на залізничну під'їзну колію протяжністю 1009 м, що розташована від ПК 13+31,38 до ПК 23+80, тобто заявлені як вимога немайнового характеру, так і майнова вимога, ціна позову з якої обчислена із балансової вартості 1009 м колії, яка становить 124 456,85 грн.
За подання вказаного позову позивачем вірно обчислений та сплачений судовий збір в сумі 3244,85 грн за платіжною квитанцією № 0.0.6776928608.1 від 27.12.2016 (а.11, т.1).
Таким чином, за подання апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у сумі 3244,85 грн х 150%=4867,27 грн. за наступними реквізитами Центрального апеляційного господарського суду:
Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101
Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37989274
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: 34318206082003
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Центральний апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, доказів сплати судового збору відповідачем до неї не додано, у переліку додатків посилання на такі докази також відсутнє, натомість, подано окрему заяву про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано важким фінансовим становищем відповідача та відсутністю коштів для сплати судового збору, на підтвердження чого надано довідку Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 21.01.2019 № 07-02-7/15-400.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Аналіз вказаної правової норми дає підстави зазначити, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору, відносяться лише фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та надати належні докази сплати судового збору у розмірі 4867,27 грн.
У разі, якщо відповідач не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України.
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 28.12.2018 у справі №912/4845/16 залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у розмірі 4867,27 грн на відповідні реквізити суду апеляційної інстанції.
3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Іванов