20.02.2019 року Справа № 908/1989/18
м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 511
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. (доповідач),
суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.
секретар судового засідання Абадей М.О.
Учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
представник - ОСОБА_1, ордер ДП №2527/001 від 03.12.2018, адвокат;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка”, м. Запоріжжя
представник - ОСОБА_2, ордер ЗП №023062 від 19.02.2018, адвокат;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка” на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18, ухвалене суддею Мірошниченко М.В., повне рішення складено 13.12.2018,
про стягнення штрафу
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
У вересні 2018 року Публічне акціонерне товариство “Криворізький залізорудний комбінат” звернулося до Господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка” штрафу в сумі 119690,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо вчасної поставки товару у строки, обумовлені договором №728 від 07.06.2017.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18 (суддя Мірошниченко М.В.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка” на користь Публічного акціонерного товариства “Криворізький залізорудний комбінат” штраф у сумі 119690,40 грн та 1795,36 грн - судовий збір за розгляд позовної заяви.
Рішення суду мотивовано обґрунтованістю та правомірністю заявлених позовних вимог.
Доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву на неї.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Відповідач, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповно встановлені судом обставини справи та неправильну їх оцінку судом, просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- суд не врахував, що Відповідач своєчасно повідомив Позивача щодо неможливості поставити товар лише частково з обґрунтування підстав, а також прострочення Позивача щодо сплати товару станом на 22.11.2017 в сумі 246268,23 грн, що надає право Відповідачу відмовитися від поставки товару у випадку прострочення оплати раніше поставленого товару згідно п. 6.2 договору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка” на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18. Розгляд апеляційної скарги призначений у судовому засіданні з викликом сторін на 20.02.2019. Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу, заперечення, клопотання, додаткові докази тощо. Дію рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18 зупинено.
Учасники справи правами, наданими ст. ст. 263, 266, 274 ГПК України не скористалися, жодних документів від них до суду не надходило.
У судовому засіданні 20.02.2019 повноважний представник Відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Повноважний представник Позивача у судовому засіданні 20.02.2019 проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.
07.06.2017 між Публічним акціонерним товариством “Криворізький залізорудний комбінат” як покупцем (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка” як постачальником (надалі - відповідач) був укладений договір поставки №728 (надалі - Договір) строком дії з моменту його підписання до 31.12.2017 року.
За умовами Договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити товар у порядку й на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору).
Найменування, асортимент, кількість, комплектність товару обумовлюються сторонами у специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2.).
Згідно п. п. 3.1., 3.2. Договору базові умови поставки товару визначаються відповідно до умов Інкотермс (у редакції 2010 року) і закріплюються у специфікаціях. Товар за даним договором поставляється у строки, зазначені в специфікації.
Відповідно до п. 3.5. Договору Відповідач зобов'язаний не пізніше одного робочого дня з моменту одержання заявки Позивача направити йому письмове підтвердження одержання заявки за допомогою поштового зв'язку або засобами факсимільного зв'язку по номеру, зазначеному у реквізитах Позивача. У даному підтвердженні Відповідач вказує: дату й номер заявки Позивача, дату одержання заявки, дату поставки товару.
Згідно п. 6.2. Договору Відповідач має право, зокрема, відмовитися від поставки товару у випадку прострочення оплати попередньо поставленого товару у строки, вказані в специфікації.
Згідно п. 7.2. Договору за порушення погоджених строків поставки, а також за прострочення строку повернення внесеної Позивачем передоплати, чи вартості товару, який не було поставлено, Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 20% від суми специфікації, при виконанні зобов'язань за якою відбулося таке порушення.
07.06.2017 до Договору сторонами було підписано “Специфікацію №1”, в якій визначено найменування товару (кабельна продукція), його кількість, ціну та загальну суму поставки - 598451,98 грн з ПДВ та строки поставки товару: 2-3-й квартал 2017 року протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Позивачем, за згодою сторін поставка може здійснюватися партіями, з правом дострокової поставки.
09.11.2017 сторонами було укладено додаткову угоду №2, згідно якої внесені зміни до п.п. 4,5 специфікації №1 від 07.06.2017. Викладено п. 4 специфікації №1 в наступній редакції: «Строк поставки товару: 2-4 квартал 2017 року протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки Покупцем. За згодою сторін поставка може здійснюватися партіями, з правом дострокової поставки». Викладено п. 5 специфікації №1 в наступній редакції: «Порядок оплати товару: протягом 15 календарних днів з моменту поставки товару та за умови надання належно оформлених оригіналів рахунків - фактур, видаткових накладних та податкових накладних, складених в електронній формі з дотриманням вимог податкового законодавства України за фактично поставлений товар (Постачальник обов'язково зазначає в податковій накладній код УКТ ЗЕД товару)».
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач направив на адресу Відповідача за допомогою поштового зв'язку заявку вих. №53-15/1928 від 20.11.2017 на поставку товару по специфікації №1 на суму 187238,45 грн та заявку вих. №53-15/1938 від 22.11.2017 на поставку товару по специфікації №1 на суму 3223,61 грн.
У вказаних заявках Позивач просив Відповідача здійснити поставку товару в обумовлених найменуванні та кількості у грудні 2017 року.
Заявки вих. №№ 53-15/1928, 53-15/1938 отримані Відповідачем 08.12.2017, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №5002904894592, №5002904894754 та не заперечується Відповідачем.
Відповідач листом вих. №27-01 від 27.11.2017 повідомив Позивача, що згідно заявок вих. №№ 53-15/1928, 53-15/1938 готовий частково поставити продукцію, із зазначенням її переліку. Вказав, що позицію ВБбШв3х120+1х35 - 180 м не має можливості поставити по тим цінам, які вказані у заявці, так як ціна продажу нижче ціни собівартості продукції. Також вказав, що у рамках договору поставки Договору завод поставив продукцію на загальну суму 246268,23 грн з ПДВ, але оплата за поставлену продукцію не надійшла. Просив для подальшого виробництва кабельно-провідникової продукції оплатити вказану суму, оплата потрібна для закупівлі мідної та алюмінієвої катанки, які підуть на нове замовлення.
У відповідь на даний лист Позивач направив Відповідачу лист вих. №53-15/897 від 08.12.2017, яким просив провести поставку продукції по заявках вих. №№ 53-15/1928, 53-15/1938 та вказати точну дату поставки.
Листом від 18.12.2017 вих. №474, у відповідь на лист Позивача вих. №53-15/897 від 08.12.2017, Відповідач повідомив про готовність відвантажити кабельно-провідникову продукцію; просив підтвердити готовність прийняти продукцію та повідомити дані для відправки. Також зазначив, що інші позиції знаходяться на виробництві та орієнтовний строк здачі - 2 декада січня 2018 року.
У листі від 19.12.2017 вих. №53-15/920 Позивач зазначив про готовність прийняти продукцію на умовах, обумовлених п.п. 1, 2 додаткової угоди №2 від 09.11.2017 до специфікації №1 Договору. Звернув увагу, що дані для відправлення містяться у надісланих раніше заявках.
Відповідач поставку товару не здійснив, у зв'язку з чим Позивачем була надіслана претензія від 15.01.2018 про нарахування штрафу в сумі 119690,40 грн відповідно до п. 7.2. Договору, що і стало підставою для звернення із даним позовом.
З тексту претензії вбачається, що згідно п. 4 специфікації №1 на адресу Відповідача були направлені чотири заявки, дві з яких досліджені судом, а також заявка №53-15/938 від 21.06.2017 на загальну суму 60704,82 грн з ПДВ та №53-15/1003 від 03.07.2017 на загальну суму 262546,63 грн з ПДВ, по яким строк поставки також був пропущений. Сторони у судовому засіданні підтвердили отримання всіх заявок за специфікацією №1 по Договору.
Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
З аналізу спірних правовідносин, що склалися між сторонами, суд доходить висновку, про наявність правовідносин з постачання товару, та відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти його і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК).
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (ст. 664 ЦК).
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, строк передачі товару був визначений сторонами додатковою угодою №2 до Договору: 2 - 4 квартал 2017 року, протягом 30 календарних днів з моменту направлення письмової заявки покупцем.
Отже, враховуючи, що заявки на поставку товару №53-15/1928 від 20.11.2017 на суму 187238,45 грн та №53-15/1938 від 22.11.2017 на суму 3223,61 грн були отримані Відповідачем 08.12.2017, що ним підтверджується, строк поставки товару за цими заявками - до 07.01.2018.
Доказів поставки товару Позивачу у визначений строк Відповідачем не надано, отже наявне порушення виконання зобов'язання по своєчасній поставці товару Відповідачем, наслідком якого є застосування санкцій, передбачених п. 7.2. Договору - штраф у розмірі 20% від суми специфікації, який дорівнює 119690,40 грн (598451,98 х 20%).
Відповідно до п. 6.2. Договору Відповідач має право відмовитися від поставки товару у випадку прострочення оплати попередньо поставленого товару у строки, вказані у специфікації.
Водночас, дослідивши зміст наявних в матеріалах справи листів Відповідача апеляційний суд доходить висновку, що вони не містять чіткого волевиявлення на відмову від постачання товару. Тому, зазначене право Відповідача є не реалізованим, підстави для відстрочення поставки товару відсутні.
Крім того, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2017 по 16.10.2018, підписаний Відповідачем, підтверджує відсутність боргу на час, коли повинна бути здійснена поставка товару (а.с. 62). Будь-яких інших доказів прострочення оплати попередньо поставленого товару або поставки товару у визначений строк за заявками №53-15/938 від 21.06.2017 на загальну суму 60704,82 грн з ПДВ та №53-15/1003 від 03.07.2017 на загальну суму 262546,63 грн з ПДВ Відповідачем не надано.
Отже, позовні вимоги про стягнення з Відповідача штрафу в сумі 119690,40 грн є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.
Таким чином, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі відсутні.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка” на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18 залишити без змін.
Судові витрати, пов'язані з розглядом цієї апеляційної скарги, покладаються на апелянта - Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Електротехніка”.
Поновити дію рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2018 у справі №908/1989/18.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повна постанова складена 22.02.2019.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Е.В. Орєшкіна