13.02.2019 року м.Дніпро Справа № 908/4007/15
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.
при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.
За участю представників сторін:
від прокуратури Дніпропетровської області: ОСОБА_1, довіреність № 05/2-2097вих18 від 12.12.2018 р., прокурор;
від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 17.01.2019 р., представник;
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 5 від 11.02.2019 р., представник;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 52/ДнЭ/2018 від 01.11.2018 р., адвокат;
представник третьої особи в судове зсідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника Прокурора Запорізької області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2018р. у справі №908/4007/15, (суддя Проскуряков К.В., повний текст якої складено 05.12.2018р.)
за заявою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі № 908/4007/15
за позовом: Заступника прокурора Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (49010, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69; код ЄДРПОУ 37988899)
До відповідача: Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20; код ЄДРПОУ 00130872)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 69; код ЄДРПОУ 38752461)
про стягнення 433 925, 63 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
07.07.2015р. до господарського суду Запорізької області звернувся заступник прокурора Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про стягнення 433 925, 63 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України у діяльності Відокремленого підрозділу “Придніпровська теплова електрична станція” ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго (далі - ДТЕК Придніпровська ТЕС), проведеної Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області на підставі наказу № 1043-П та направлення на проведення позапланової перевірки № 4-6582-113 від 03.07.2014 у період з 03.07.2014р. по 11.07.2014р., на джерелі викидів (ДВ № 4 котел Ш-90, ст. 13) підприємства зафіксовано наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На підставі листа ДТЕК Придніпровська ТЕС № 3937/29 від 08.08.2014 щодо кількості годин роботи ДВ № 4 (котел ТП-90) та даних інструментально - лабораторним контролю, акту відбору проб викидів та протоку вимірювань вмісту забруднюючих речовин №32-01-14 від 04.07.2014р., фахівцями Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проведено розрахунок збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на ДВ № 4 (котел ТП-90, ст.13), у розмірі 433 925,63 грн., які ДТЕК Придніпровська ТЕС у добровільному порядку не відшкодовано.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2016р. в задоволені позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016, яку залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 у справі № 804/10160/15, визнано недійсними протоколи вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 04.07.2014 №32-01-14 та від 08.07.2014 №32-02-14, а також визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в частині проведення розрахунків розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 849560,48 грн. та 433925,63 грн.
06.11.2017р. від Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 06.12.2016 у справі № 908/4007/15.
Заява обґрунтована тим, що судові рішення, які стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог прокурора скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України, що, відповідно, є підставою для перегляду рішення суду від 06.12.2016 у справі № 908/4007/15 за нововиявленими обставинами.
Справа слухалася неодноразово.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2018р (повний текст якої складено 05.12.2018р.). у справі № 908/4007/15 (суддя Проскуряков К.В.) в задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі №908/4007/15 за нововиявленими обставинами відмовлено, рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі №908/4007/15, відповідно, залишено в силі.
Вищезазначена ухвала мотивована тим, що позивачем при первинному розгляді справи не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість здійсненого розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», а само по собі скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 р. у справі № 804/10160/15 судових рішень, які покладені в основу прийняття рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. не впливає на оцінку зібраних по справі доказів і не є підставою для скасування рішення суду від 06.12.2016 р. у справі №908/4007/15, яким відмовлено в задоволенні позову.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення:
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 73-79, 80, 86, 236, 237, 252, 316, 325 ГПК України, ст. 1166 ЦК України, ст. 34 Закону України «Про атмосферне повітря», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативний викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену наказом Мінприроди України від 10.12.2008 № 639 реєстрація в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за № 48/16064, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2018р у справі №908/4007/15 та прийняти рішення, яким заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі № 908/4007/15 за нововиявленими обставинами задовольнити , рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі № 908/4007/15 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах: Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Дніпроенерго” про стягнення 433 925, 63 грн задовольнити повністю.
Узагальнення доводів апеляційної скарги :
- За твердженням апелянта, Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області та ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» до початку перегляду даної справи за нововиявленими обставинами подавались письмові заяви по суті спору, у яких міститься посилання як на акт від 03.07.2014 № 32-01-14, так і на дозвіл на викиди забруднюючих речовин від 18.04.2012 № 1210138400-1086. Зазначені документи були подані учасниками справи до початку нового розгляду по суті заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області. Однак суд першої інстанції в порушення ст. ст. 73-79, 80, 236, 237, 252, 325 ГПК України без будь-якого нормативного обґрунтування, дійшов до помилкового висновку про неможливість прийняття документів, поданих на стадії перегляду рішення за нововиявленими обставинами і протиправно відмовив у прийняті своєчасно поданих сторонами документів, розцінивши їх як чергові нововиявлені обставини.
- суд при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував, що судові рішення в адміністративній справі № 804/10160/15 виключно на підставі яких ґрунтувалося рішення місцевого господарського суду від 06.12.2016р. скасовані, а тому за результатами розгляду заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд за нововиясленими обставинами рішення суду, у будь-якому разі необхідно було її задовольнити та скасувати рішення від 06.12.2016 з одночасним постановлениям нового або його змінити. При цьому такі результати розгляду в силу положень ст. 325 ГПК України оформлюються судом у вигляді рішення, а не ухвали.
- надаючи нову оцінку доводам учасників справи та зібраним доказам, суд тим самим змінив підстави для відмови у задоволенні позову прокурора. Останнє за своєю суттю є зміною мотивувальної частини судового рішення.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу господарського суду Запорізької області від 30.11.2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
- Зазначає, що акт відбору проб викидів № 32-01-14 в матеріали справи не надано, а тому перевірити дані, на підставі яких зроблений розрахунок розміру заподіяної шкоди неможливо. Зазначений акт відбору проб викидів № 32-01-14 позивачем надано лише при розгляді справи за нововиявленими обставинами при поданні відзиву на касаційну скаргу.
- позивачем не доведено усіх складових деліктної відповідальності, а саме не доведено, що в діях посадових осіб відповідача існували ознаки невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, що доводить відсутність протиправної поведінки службових осіб AT "ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО".
- Стосовно правильності розрахунків вмісту забруднюючих речовин зазначає, що показники - результати інструментально-лабораторних вимірювань, що відображені у протоколах № 32-01-14 від 04.07.2014 року є непідтвердженими даними, а отже не можуть бути використані Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області при проведенні розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
- позивач намагається стягнути з відповідача збитки, які розраховує відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 639 від 10.12.2008 року, однак наказ вищезазначений наказ, яким затверджено методику відповідно до якої розрахована сума збитків, скасований рішенням Окружним адміністративним судом міста Києва 02.08.2018 року у справі № 826/3820/18, залишеного в силі 10.12.2018 року Шостим апеляційним адміністративним судом.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 908/4007/15 за апеляційною скаргою заступника Прокурора Запорізької області та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні (головуючий суддя - Дармін М.О., судді - Березкіна О.В., Іванов О.Г.)
У судовому засіданні 13.02.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області у період з 03.07.2014 по 11.07.2014 на підставі наказу № 1043-П ( т.1 а.с. 17 ) та направлення № 4-6582-113 від 03.07.2014 (т.1 а.с. 18) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у діяльності відокремленого підрозділу «Придніпровська теплова електрична станція» ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - ДТЕК Придніпровська ТЕС), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 1. Позапланова перевірка проводилася за участю представників підприємства, а саме - ДТЕК Придніпровська ТЕС ОСОБА_5 та начальника відділу екології ДТЕК Придніпровська ТЕС ОСОБА_6
За результатами зазначеної перевірки складено акт, у якому зафіксовано перевищення нормативів викидів по оксидах азоту на ДВ№4 (котлоагрегат ТП-90. ст.13) в об'ємі 1228,06 мг/м3 при установленому - 1200 мг/м1, що є порушенням абз. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (т.1 а.с. 19-41)
За результатами виявлених порушень складено Протокол №08517 від 01.08.2014р. про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7, в.о. начальника котлотурбінного цеху №1 на ПАТ “ДТЕК” Дніпроенерго” ВП “Придніпровська ТЕС”(т.1 а.с. 45-46)
Постановою про накладення адміністративного стягнення № 08517 від 04.08.2014р., до ОСОБА_7, який працює в.о. начальника котлотурбінного цеху №1 на ПАТ “ДТЕК” Дніпроенерго” ВП “Придніпровська ТЕС” застосовано штраф у розмірі 136,00 грн (т.1 а.с. 48).
Результати контролю вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПАТ “ДТЕК Дніпроенерго” ВП “Придніпровська теплова електрична станція” зафіксовані в протоколі № 32-01-14 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 04.07.2014 р (т.1 а.с. 52-53).
В протоколі вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 32-01-14 від 04.07.2014 року відсутні посилання на акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел № 32-02-14 від 07.07.2014 р. (т.1 а.с. 49-51).
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Приймаючи рішення про відмову в задоволені позовних вимог , у своєму рішенні від 06.12.2016 (т.2 а.с. 48-51), місцевий господарський суд виходив з того, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/10160/15 від 11.02.2016 р.. яка залишена без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2016 р., протоколи Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 04.07.2014р. № 32-01-14 та від 08.07.2014р. № 32-02-14 визнано недійсними, а дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області в частині проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі результатів відбору проб, який здійснений Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Дніпроенерго» в особі відокремленого підрозділу ДТЕК ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕС, які зазначені в розрахунках за серпень 2014 року на суму 849 560,48 грн. та 433 925,63 грн. протиправними. А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків, що заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 433 925, 63 грн., які ґрунтуються за вищезазначених доказах не підлягають задоволенню.
З урахуванням вищевикладеного, подальше скасування ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2017 р. у справі № 804/10160/15 постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2016 р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2016 р. у справі № 804/10160/15, які були покладені в основу рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. у справі №908/4007/15 є ново виявленою обставиною і в цьому висновки місцевого господарського суду є правильними і такими, що узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній в пункті 4.5 Постанові Верховного Суду від 09.10.2018р. у справі № 908/4007/15, якою касаційну скаргу прокуратури Дніпропетровської області у даній справі задоволено частково, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2018 та рішення господарського суду Запорізької області від 21.02.2018 у справі № 908/4007/15 скасовано і справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 325 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Колегія суддів доходить висновку, що заява Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі № 908/4007/15 підлягає задоволенню, а відповідне рішення скасуванню з ухваленням нового з огляду на наступне:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову є матеріально-правова вимога Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" про стягнення 433 925, 63 грн збитків, завданих наднормативними викидами забруднюючих речовин (оксидів азоту на ДВ № 4 (котел ТП-90, ст.13) в атмосферне повітря.
У абзаці 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" дано визначення: норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела - гранично допустимий викид забруднюючої речовини або суміші цих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду.
Статтею 7 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.
Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:
норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;
технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.
До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:
поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;
перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.
Частиною 5 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 року № 454/2011 (далі -Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра екології та природних ресурсів України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
У відповідності до ст. 6 цього Закону, підставою для здійснення позапланових заходів контролю є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Пунктом 3.8 Порядку організації та проведення перевірок субєктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Мінприроди № 464 від 10.09.2008 р. (далі Порядок), позапланова перевірка проводиться за наказом орган Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника.
Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення (п. 4.3 Порядку).
Відповідно до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.09.2008 № 464 затверджено Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (Далі за текстом - Порядок), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема на момент проведення перевірки та складання відповідного акта.
Відповідно до пункту 4.5 Порядку, перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання - на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду із застосуванням, у разі необхідності, інструментально-лабораторного, радіаційного та інших методів контролю.
При здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів (пункт 4.6 Порядку)
Факт дотримання передбаченої законодавством процедури призначення перевірки та наявності підстав для її проведення встановлено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2015 року у справі 804/12917/14, відповідно до мотивувальної частини якої «Відповідно до п. 2.2 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Мінприроди № 464 від 10.09.2008 р. (далі - Порядок № 464), для здійснення перевірки керівником відповідно органу Держекоінспекції або його заступником видається наказ про проведення перевірки.
Згідно п.п. 3.6, 3.8. Порядку № 464, позапланова перевірка проводиться, зокрема, за наявності такої обставини, як необхідність перевірки виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Держекоінспекції. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Держекоінспекції та направленням на проведення перевірки керівника органу Держекоінспекції або його заступника. Перед початком перевірки державні інспектори зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення на перевірку та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу Держекоінспекції, і надати копію направлення.
Враховуючи, що всі наведені вище вимоги чинного законодавства при призначенні та проведенні спірної перевірки відповідачем були дотримані, суд не вбачає ознак протиправності ні оскаржуваного наказу, ні оскаржуваних дій відповідача щодо проведення перевірки на підставі цього наказу. Наявність підстав для проведення позапланової перевірки позивача (необхідність виконання вимог припису) також підтверджена матеріалами справи.»
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За результатами проведеної планової або позапланової перевірки, в тому числі спільно з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається уніфікований акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містить перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), залежно від ресурсу, що перевірявся (пункт 4.13).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1.4 Порядку акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами (пункт 4.14 Порядку).
Відповідно до пункту 4.15 Порядку до акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється.
В акті перевірки також зазначається інформація, пов'язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.
В останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються державними інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб'єкта господарювання. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта перевірки. У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт, про це зазначається в акті перевірки (пункт 4.20. Порядку).
В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленого підрозділу Придніпровська ТЕС ПАТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО», Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області встановлено: «За результатами контролю зафіксовано перевищення нормативів викидів по оксидах азоту ДВ№4 (котлоагрегат ТП-90, ст.13) та по діоксиду сірки ДВ № 6 (котел ТПП-110А ст.17), що є порушенням ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та умов щодо надання Дожзволу на викиди забруднюючих речовин та невиконання п.9 приписів від 01.0414 № 4-3042-11-3.
Результати контролю представлені в «Протоколі вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел» № 32-01-14, 32-02-14» (т.1 з.с. 31).
Зі змісту протоколу № 32-01-14 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 04.07.2014 року вбачається. що проведення вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ВП «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» було проведено Відділом інструментально-лабораторного контролю, атестованим на право виконання вимірювань (Свідоцтво № 113/12 від 30.01.2012р.) відповідно до акта відбору проб № 32-01-14 від 03.07.2014р.
При вимірюванні застосовувалися:
Барометр-анероїд БАММ-1 3494 Свідоцтво №15-0/2332/6 від 16.10.13р.
Секундомір СОС 1638 Свідоцтво №13-1/1215/6 від 20.11.13р.
Ваги електронні ХА8 220/С 190168 Свідоцтво № 09-0/1661-11 від 28.08.13р..
Газоаналізатор ОКСИ 5М-5НД 90951 Свідоцтво №81312/14 від 14.11.13р. (т.1 а.с. 52-53)
Відповідачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження його доводів щодо того, що при здійсненні перевірки представники Відповідача (за текстом Відзиву на позовну заяву від 21.09.2015р. т.1 а.с. 119-120) зобов'язали представників Відповідача : інженера цеху наладки, здійснити за допомогою приборів, які належать також підприємству Відповідача вимірювання.
Відповідно до частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З урахуванням вищевикладеного, доводи Відповідача щодо здійснення відбору проб інженером цеху наладки за допомогою приборів, які належать також підприємству відхиляються як надумані і не підтверджені доказами.
Аналізуючи доводи Відповідача щодо неможливості прийняття до уваги даних вимірювань здійснених за допомогою Газоаналізатора ОКСИ 5М-5НД 90951, про що маються відповідні висновки в даних судової комплексної інженерної екологічної та криміналістичної експертизи від 07.12.2015р. № 11645/11646/15-48/16276/15-34 (т.2 а.с. 8-17) доданих до відзиву на позовну заяву (т.3 а.с. 131-133), колегія суддів виходить з наступного:
Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
На офіційній сторінці ТОВ "ЭКОТЕСТ" http://www.ecotest.kharkov.ua/oksi_5m.html , розміщено керівництво з експлуатації газоаналізатору ОКСИ 5М, пунктом 4.4 якого передбачена можливість збереження даних (далі мовою оригіналу): « 4.4 Режим сохранения данных. После установления показаний можно сохранить данные, выбрав пункт меню "СОХРАНИТЬ" и нажав кнопку "ВВОД". При этом на экране появляется следующая информация: Рисунок 4.4.1
Можно ввести какую - либо дополнительную информацию к сохраняемым данным. Для этого кнопками "??" вы перебираете буквы русского алфавита и цифры до тех пор в месте установки курсора не появится нужный символ, затем кнопками "??" ищите нужный символ и т.д. пока не введете все символы (всего можно ввести до 14 символов). Для сохранения данных с введенной ремаркой необходимо нажать кнопку "ВВОД". Если пользователь не желает вводить дополнительную информацию (наименование объекта, название котла, фамилия инспектора и т.п.) Можно сразу нажать кнопку "ВВОД". После этого газоанализатор переходит в основной экран и готов к следующим измерениям. Отказ от сохранения данных - нажатие кнопки "ВЫХОД".».
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що виробник газоаналізатора ОКСИ 5М-5НД зав.№90951 передбачив можливість роботи приладу як в режимі без збереження даних, так і відмову від збереження даних у випадку входу в режим «СОХРАНИТЬ».
В переліку питань поставлених на експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз відсутні відповідні запитання щодо можливої роботи приладу в режимі без збереження даних в період часу в який проводилася перевірка.
Відповідачем не надано результатів кримінального провадження № 42015040000000072, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2014р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..367 ч.2 КК України, які мають доказове значення в розумінні частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України при розгляді даної справи.
Відповідно до частин 2,3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки Відповідачем не підтверджено належними і допустимими доказами, що під час проведення вимірювань і при отриманні акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленого підрозділу Придніпровська ТЕС ПАТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО», ним оспорювалися правильність проведення вимірювань за допомогою газоаналізатора ОКСИ 5М-5НД зав.№90951, дані проведеної комплексної інженерно-екологічної та криміналістичної експертизи № 11645/11646/15-48/16276/15-34 відхиляються колегією суддів, як неповні і такі, що не спростовують даних досліджень, внесених у вищезазначені документи.
Відповідно до абзацу третього, четверного пункту 2, та пункту 8.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року N 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами»:
Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Відповідно до частини 2 статті 325 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
З урахуванням вищевикладеного, надані Відповідачем докази, які ним не додавалися до винесення рішення 06.12.2016р. до суду першої інстанції не приймаються до уваги колегією суддів і відповідні доводи відповідача, які ґрунтуються на недопустимих доказах, відхиляються як необґрунтовані .
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів також вважає вірним висновок місцевого господарського суду, який правомірно не прийняв до уваги в якості допустимого доказу копію ОСОБА_5 відбору проб №32-01-14 від 03.07.2014 р. (т.3 а.с. 70-78), на який йдеться посилання в протоколі вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 32-01-14 від 04.07.2014р., який було надано Державною екологічною інспекцією 10.09.2018р. лише при поданні відзиву на касаційну касаційної скарги (т.3 а.с. 65-67), зазначаючи, що саме відсутність в матеріалах справи ОСОБА_5 відбору проб №32-01-14 від 03.07.2014 р. на час прийняття рішення Донецьким апеляційним господарським судом 18.06.2018р. була однією з підстав скасування рішення місцевого господарського суду.
Відповідні доводи апеляційної скарги щодо прийняття копії ОСОБА_5 відбору проб №32-01-14 від 03.07.2014 р. судом касаційної інстанції відхиляються колегією суддів як такі, що не відповідають змісту постанови Верховного Суду від 09.10.2018р..
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 01.08.2014р. № 08517, складеного інспектором Державною екологічної інспекції у Дніпропетровській області відносно в.о. начальника котлотурбінного цеху № 1 на ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» ВП Придніпровська ТЕС ОСОБА_7: «Під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо стану виконання приписів від 04.03-25.03.14 ВП «Придніпровська ТЕС» ПАТ «ДТЕК «Дніпроенерго» згідно наказу Держекоінспекції у Дніпропетровській області від 07.03.14р. № 1043-П у термін з 03.07.14р. по 11.07.14р. було допущено порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу а саме зафіксовано перевищення затверджених граничнодопустимого викиду по оксидах азоту на ДВ № 4 ТП - 90 (ст.13)» в протоколі міститься посилання, що на місці правопорушення відібрані проби «ОСОБА_5 відбору проб № 32-01-14 від 03.07.2014р.» (т.1 а.с. 45-46)
04.08.2014р. Постановою про накладення адміністративного стягнення № 08517 від 04.08.2014 ОСОБА_7 за вищезазначене правопорушення визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст..78 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн. (т.1 а.с. 47), який сплачено у добровільному порядку, (квитанція № 3765814 від 13.08.2014( т.1 а.с. 48).
Відповідно до вимог, викладених у п.4.23 та 4.24 Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2018 р. у справі №908/4007/15 ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції не досліджувалися у сукупності акт перевірки, акти відбору проб та протоколи вимірювань.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка заподіяла шкоду. Для відшкодування заподіяної шкоди необхідно довести такі факти, як неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актом перевірки, актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, місять інформацію, пов'язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Предмет доказування - коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Факти, які належать до предмета доказування, необхідно відрізняти від інших фактів, які встановлюються при розгляді справи, однак не пов'язані з правильним вирішенням питання про права і обов'язки сторін.
До предмета доказування у даній справі входять такі факти: неправомірність поведінки особи, вина заподіювача шкоди, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.
Відповідачем не доведено, які саме відомості, відображені в ОСОБА_5 відбору проб № 32-01-14 від 03.07.2014р. не відповідають фактичним обставинам справи.
З системного аналізу змісту акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Відокремленого підрозділу Придніпровська ТЕС ПАТ «ДТЕК «ДНІПРОЕНЕРГО», протоколу № 32-01-14 вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 04.07.2014р. та Постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_7 № 08517 від 04.08.2014р., в яких містяться посилання ОСОБА_5 відбору проб № 32-01-14 від 03.07.2014р., колегія суддів доходить висновку, що сама по собі несвоєчасність подання позивачем до суду ОСОБА_5 відбору проб № 32-01-14 від 03.07.2014р. не може вважатися достатньою підставою для визнання відсутності факту заподіяння збитків державні ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ВП «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, наявності в діях посадових осіб Відповідача неправомірної поведінки та причинного зв'язку між цією протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.
Вирішуючи питання про розмір заподіяних збитків, колегія суддів виходить з наступного:
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п.2.2 Методики, в редакції від 01.02.2009р., чинній на час виникнення спірних правовідносин).
При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання (п.2.3 Методики).
Результати вимірювань масової концентрації та масової витрати забруднюючої речовини, які характеризують уміст цієї забруднюючої речовини за двадцятихвилинний проміжок часу по всьому вимірному перерізу газоходу, уважаються такими, що не перевищують значення відповідного нормативу граничнодопустимого викиду, якщо значення кожного результату вимірювання не перевищує значення встановленого нормативу граничнодопустимого викиду (пункт 2.5 Методики).
Як вбачається з таблиці результатів вимірювань по Котлу ТП - 90А ст..13 ДВ№ 4 п, наведеній Протоколі вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел № 32-01-14 від 04.07.2014р.
В колонці 11 наведене середнє значення масової концентрації забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3 у розмірі 1228, 06, а в колонці 14 значення затвердженого технологічного нормативу допустимого викиду забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3 у розмірі 1200 (т.1 з.с. 53).
Доводи відповідача щодо встановлення для нього технологічного нормативу допустимого викиду забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3 у розмірі 1300 не підтверджено належними і допустимими доказами і не приймається до уваги колегією суддів.
Відповідно до пункту 3.5 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря при перевищенні технологічного нормативу допустимого викиду газоподібних продуктів горіння здійснюється за формулою
m i = 3,6 х 10 -6х (P)' Bi - (P)' Bтехн) х q v х T, (9)
де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела утворення цієї забруднюючої речовини, т;
(P)' Bi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3;
(P)' Bi Bтехн - значення затвердженого технологічного нормативу допустимого викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3;
q v - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела утворення i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с;
T - час роботи джерела утворення i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
Обґрунтовуючи розмір збитків заподіяних Державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» ВП «ПРИДНІПРОВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ», Позивачем надано розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря при перевищенні технологічного нормативу допустимого викиду газоподібних продуктів горіння здійснюється за формулою (т.1 а.с. 54), який здійснено за формулою
m i = 3,6 *10 -6 * (P0)' Bi - (P0) Bтехн) * q v * T
де m i - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела утворення цієї забруднюючої речовини, т;
(P0)' Bi - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3;
(P0)' Bi Bтехн - значення затвердженого технологічного нормативу допустимого викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/м 3;
q v - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела утворення i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, м 3/с;
T - час роботи джерела утворення i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.
В ході звіряння наведеного Позивачем розрахунку, колегією суддів встановлено, що він відповідає затвердженій Методикою формулі розрахунку маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря при перевищенні технологічного нормативу допустимого викиду газоподібних продуктів горіння, а тому доводи Відповідача щодо застосування Позивачем при здійсненні розрахунку неправильної формули відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Вирішуючи питання про час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, колегією суддів встановлено, що цей час було встановлено самим Відповідачем в його листі № 3937/29 від 08.08.2014р., в якому була надана інформація щодо кількості годин роботи ДВ № 4 (котел ТП-90, ст. 13) в період з 03.09.2014р. по 09.07.2014р., про що міститься відповідне посилання в поясненнях Позивача по справі № 908/4007/15 (т.1 а.с. 83-84).
Відповідачем вищезазначена обставина під час розгляду справи до винесення рішення Господарським судом Запорізької області до 06.12.2016р. не оспорювалася, а тому його доводи щодо неможливості визначення часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду і незрозумілості обчислень часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду відхиляються як необґрунтовані.
Перевіривши правильність обчислень наведених Позивачем в Розрахунку (т.1 з.с. 54) колегія суддів визнала їх правильними, дійшовши висновку, що розмір компенсації збитків за наднормативні викиди в атмосферу на ДВ № 4 складає 433 925,63 грн.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.
Згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 та абзацу другого частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга заступника Прокурора Запорізької області підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2018р. у справі №908/4007/15 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимоги заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах в повному обсязі.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, документально підтверджені судові витрати, пов'язані з переглядом справи в суді покладаються на Відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275 - 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу заступника прокурора Запорізької області - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2018 у справі №908/4007/15 про відмову у задоволенні заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 р. по справі № 908/4007/15 за нововиявленими обставинами - скасувати.
Заяву Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2016р. по справі №908/4007/15 за ново виявленими обставинами - задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2016 у справі №908/4007/15 - скасувати, ухвалити нове:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006,, м. Запоріжжя, вул.. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) збитки, що заподіяні державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у розмірі 433925 грн. 63 коп. (чотириста тридцять три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять грн.. 63 коп.), з яких:
- до спеціального фонду Державного бюджету України 130177 грн.69 коп. (сто тридцять тисяч сто сімдесят сім грн. 69 коп.).
- до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 86785 грн. 13 коп. (вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять грн. 13 коп.).
- до спеціального фонду місцевого бюджету Самарської районної у м. Дніпропетровську ради 216962 грн. 81 коп. (двісті шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві грн. 81 коп.) із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами».
Касаційна скарга на судове рішення подається в порядку, визначеному статтею 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови у відповідності до статті 233 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г.Іванов
Суддя О.В.Березкіна