проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"20" лютого 2019 р. Справа № 905/1624/18
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.,
при секретарі Міракові Г.А.,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1 - на підставі довіреності від 16.01.2019р. №14-17;
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“, м. Київ, (вх.№1293 Д/2) на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18 (суддя Сковородіна О.М., ухвалене в м.Харків, час ухвалення судового рішення - не зазначено, дата складення повного тексту рішення - 29.10.2018р.)
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“, м. Київ,
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“, Донецька область, м. Словянськ,
про стягнення 3808,23грн.,
30.08.2018р. Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України“ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу природного газу №13/2757-ТЕ-6 від 28.12.2012р. в сумі 3808,23грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №13/2757-ТЕ-6 від 28.12.2012р. купівлі-продажу природного газу в частині проведення своєчасної оплати товару, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18 задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ про стягнення пені у розмірі 2351,47грн. , а саме в сумі 2351,46грн., 3% річних у розмірі 537,79грн. задоволено частково, а саме в сумі 537,76грн., інфляційних у розмірі 918,97грн. задоволено частково, а саме в сумі 866,22грн.; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ на користь Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ пеню в сумі 2351,46грн., 3% річних в сумі 537,76грн., інфляційні у розмірі 866,22грн. та 1737,57грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 509, 525, 526, 530, 615, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України, статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України мотивовані тим, що позивачем було правомірно та обґрунтовано заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції за договором купівлі-продажу природного газу №13/2757-ТЕ-6 від 28.12.2012р. в сумі 3808,23грн. Разом з тим, здійснивши перевірку наданого позивачем до позовної заяви розрахунку розміру штрафних санкції, місцевим господарським судом було встановлено, що стягненню з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ на користь Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ підлягає пеня в сумі 2351,46грн., 3% річних в сумі 537,76грн. та інфляційні у розмірі 866,22грн., в іншій частині позовних вимог має бути відмовлено, як в безпідставно заявлених.
Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України“ з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 00,01грн., 3% річних в сумі 00,03грн., інфляційних в сумі 52,75грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити; судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.
Одночасно апелянт звернувся з клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18. В обґрунтування наявності підстав для задоволення вказаного клопотання апелянт посилається не те, що копію оскаржуваного рішення було отримано лише 05.11.2018р., що відбитком підтверджується штампу відділу документального забезпечення та контролю ПАТ “НАК“ Нафтогаз України“ на першому аркуші копії оскаржуваного рішення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до передчасного висновку про часткове задоволення позовних вимог. Зокрема, апелянт наголошує на тому, що судом першої інстанції було здійснено самостійний перерахунок пені та 3% річних, проте рішення суду не містить жодних арифметичних дій, з яких можливо було б зрозуміти алгоритм перерахунку та дійти висновку щодо підстав зменшення як розміру пені, так і розміру 3% річних. Крім того, скаржник звертає увагу суду на те, що наданий ним до місцевого господарського суду розрахунок розміру штрафних санкцій в повній мірі відповідає пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань“ та положенням пункту 6.1 договору №13/2757-ТЕ-6, зокрема, в тій частині, що строк оплати за отриманий та спожитий природний газ, а саме: остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу, алгоритм нарахування пені та 3% річних було роз'яснено місцевому господарському суду на підготовчій стадії розгляду даної справи. Також, апелянт зазначає, що господарським судом першої інстанції було безпідставно зменшено розмір інфляційних, оскільки розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та сформовані судовій практиці Верховного Суду.
З огляду на вищевикладене, апелянт вважає, що у господарського суду першої інстанції не було підстав для перерахунку заборгованості, у зв'язку із її обґрунтованістю та із врахуванням того, що відповідачем у справі контррозрахунку надано не було.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2018р. поновлено Публічному акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України“ строк на апеляційне рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України“ на рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18; встановлено відповідачу у справі строк до 03.01.2019р. для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання та призначено справу до розгляду на 16.01.2019р.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019р. у зв'язку із відпусткою судді Гези Т.Д. для розгляду справи №905/1624/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019р. у зв'язку із відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду справи №905/1624/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2019р. відкладено розгляд апеляційної скарги на 20.02.2019р.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.02.2019р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 00,01грн., 3% річних в сумі 00,03грн., інфляційних в сумі 52,75грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2012р. між Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (надалі - продавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал” (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2757-ТЕ-6 (надалі- договір т.1 а.с.14-19), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1. договору).
За умовами пункту 1.2. договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).
Відповідно до пункту 2.1. договору, продавець передає покупцеві з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. газ обсягом до 155 тис.куб.м, у тому числі в січні - 28 тис. куб. м, лютому - 22 тис. куб. м, березні - 15 тис. куб. м, квітні - 10 тис. куб. м, травні - 5 тис. куб. м, червні - 5 тис. куб. м, липні - 5 тис. куб. м, серпні - 5 тис. куб. м, вересні - 5 тис. куб. м, жовтні - 12 тис. куб. м, листопаді - 20 тис. куб. м, грудні - 23 тис. куб. м.
Пунктами 3.3 - 3.4 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Ціна (граничний рівень ціни) на газ і тарифи на його транспортування установлюються уповноваженим державною владою України органом (пункт 5.1 договору).
Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).
Пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (пункт 9.3. договору).
У розділі 11 договору визначено, що договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору позивачем (продавцем) було передано у власність відповідача (покупця) за період з січня по грудень 2013року природний газ на загальну суму 189250,06грн., що підтверджується актами приймання-передачі доданими позивачем до позовної заяви б/н від 31.01.2013р. у січні 2013 року на суму 29680,87грн., б/н від 28.02.2013р. у лютому 2013 року на суму 29906,68грн., б/н від 31.03.2013р. у березні 2013 року на суму 28046,98грн., б/н від 30.04.2013р. у квітні 2013 року на суму 13031,77грн., б/н від 31.05.2013р. у травні 2013 року на суму 6572,18грн., б/н від 30.06.2013р. у червня 2013 року на суму 5629,56грн., б/н від 31.07.2013р. у липні 2013 року на суму 6945,31грн., б/н від 31.08.2013р. у серпні 2013 року на суму 6980,65грн., б/н від 30.09.2013р. у вересні 2013 року на суму 6755,47грн., б/н від 31.10.2013р. у жовтні 2013 року на суму 14715,41грн., б/н від 30.11.2013р. у листопаді 2013 року на суму 17146,58грн., б/н від 31.12.2013р. у грудні 2013 року на суму 26838,60грн. (т.1 а.с.26-37).
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що відповідач протягом всього періоду оплачував поставлений природний газ несвоєчасно, у зв'язку із чим 24.09.2014р. позивачем було направлено на адресу Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ вимогу №26/2-169-14, в якій повідомляв, що у зв'язку із порушенням покупцем зобов'язань за договором в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків за природний газ спожитий у січні - грудні 2013року, у відповідності до пункту 7.2. договору та Цивільного кодексу України, було здійснено нарахування штрафних санкцій, інфляційних та річних на суму 8105,29грн. (т.1 а.с.40-41).
Проте, відповіді на вказану вимогу відповідачем надано не було, які і не було сплачено суму нарахованих штрафних санкцій, що і стало підставою для звернення 30.08.2018р. Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України“ до господарського суду Донецької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ про стягнення штрафних санкцій за договором купівлі-продажу природного газу №13/2757-ТЕ-6 від 28.12.2012р. в сумі 3808,23грн. (т.1 а.с.3-46).
Рішенням господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у даній справі позов задоволено частково, з підстав викладених вище (т.1 а.с.70-73).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами частини першої статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).
В силу приписів частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 530 Господарського кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно статей 610 та 611 Господарського кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 548 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Господарського кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як було зазначено вище, пунктом 7.2. договору сторони погодили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років (пункт 9.3. договору).
Досліджуючи наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2351,47грн., з урахуванням приписів чинного законодавства, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені, у зв'язку із чим, до стягнення підлягає сума в повному обсязі.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 918,97грн. та 3% річних в сумі 537,79грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних та річних, вважає, що оскаржуване рішення підлягає зміні в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 537,76грн. та інфляційних в сумі 866,22грн., у зв'язку із чим, до стягнення підлягає сума 3% річних в сумі 537,79грн. та інфляційних в сумі 918,97грн.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18 підлягає зміні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" задовольнити.
Скасувати рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені 0,01 грн., 3% річних 0,03 грн., інфляційних нарахувань 52,75 грн.
Рішення господарського суду Донецької області від 22.10.2018р. у справі №905/1624/18 змінити, виклавши абзац 1 та 2 резолютивної частини в наступній редакції:
Позов Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ про стягнення пені в сумі 2351,47грн., 3% річних в сумі 537,79грн., інфляційних в сумі 918,97грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків “Новий зелений квартал“ (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Жовтневої Революції, 16, код ЄДРПОУ 38177363) на користь Публічного акціонерного товариства "НАК "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню в сумі 2351,47грн., 3% річних в сумі 537,79грн., інфляційні в сумі 918,97грн., та судовий збір за подання позову в сумі 1762,00грн. та судовий збір за звернення до суду із апеляційною скаргою в сумі 2643 грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний судовий наказ.
Повний текст постанови складено 22 лютого 2019р.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Л.М. Здоровко
Суддя Н.О. Мартюхіна