ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
18 лютого 2019 року
м. Одеса
Справа № 915/1098/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів Таран С.В., Мишкіної М.А.
при секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.,
Представники учасників справи в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.11.2018, постановлену суддею Ковалем С.М. м. Миколаїв, повний текст складено 30.11.2018
у справі № 915/1098/17
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
про стягнення 2254,99 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі управління ПФУ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі АТ «Ощадбанк) про стягнення з останнього 3022,58 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1098/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1098/17 скасовано, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 3022,58 грн. Стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 1600 грн. судового збору за подання позову та 2400 грн. - за подання апеляційної скарги.
На виконання вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції АТ «Ощадбанк» сплачено в дохід бюджету 1600 грн. та 2400 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 119418118 (11941811815) від 24.04.2018 та № 119417744 (11941774415) від 24.04.2018.
Постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 26.06.2018, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 скасовано, рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1098/17 залишено в силі. Стягнуто з позивача на користь відповідача 3200 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
07.09.2018 до господарського суду Миколаївської області надійшла заява АТ «Ощадбанк» про поворот виконання судового рішення, яка мотивована тим, що за наслідками розгляду справи № 915/1098/17 у задоволенні позову відмовлено, тому має місце порушення майнових прав відповідача через сплату судового збору на підставі постанови суду апеляційної інстанції, яка в подальшому була скасована судом касаційної інстанції.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.11.2018 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі №915/1098/17, стягнуто з позивача на користь відповідача грошові кошти в загальній сумі 4000 грн., з яких: 1600 грн. за подання позовної заяви та 2400 грн. за подання апеляційної скарги.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у зв'язку з виконанням постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018, яка була скасована постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 26.06.2018, стягнуті кошти в загальному розмірі 4000 грн. (1600 грн. - за подання позовної заяви та 2400 грн. - за подання апеляційної скарги) підлягають поверненню відповідачу.
Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, яка мотивована наступним.
Відповідно до ч. 14 с. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Верховний Суд, скасовуючи 26.06.2018 постанову суду апеляційної інстанції керувався положеннями п. 4 ч. 1 ст. 308 ГПК України, а не положеннями п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України, тому підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Крім того стягнення судового збору, зарахованого до спеціального фонду Державного бюджету, неможливе за рахунок коштів Пенсійного Фонду України, оскільки такий спосіб відновлення порушеного права суперечить встановленому законодавством порядку повернення судового збору.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Розглянувши матеріали оскарження ухвали, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 333 ГПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.
Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду (ч. 9, 10 ст. 333 ГПК України).
Враховуючи, що постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 26.06.2018 при перегляді постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 не вирішено питання про поворот виконання рішення, а також наявність належних доказів сплати АТ «Ощадбанк» на виконання зазначеної постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 в дохід Державного бюджету України коштів в загальному розмірі 4000 грн. за подання позову та апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви відповідача про поворот виконання рішення суду.
Разом з тим, дослідивши зміст резолютивної частини оскаржуваної ухвали, судова колегія зазначає, що судом першої інстанції помилково зазначено, що сплачені АТ «Ощадбанк» кошти мають стягуватись саме з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Як вже зазначалось раніше, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у даній справі, зокрема, витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги стягувались з АТ «Ощадбанк» саме в дохід Державного бюджету України.
Заявник також просив місцевий господарський суд повернути сплачені ним кошти з Державного бюджету України.
Отже сплачені АТ «Ощадбанк» кошти в загальному розмірі 4000 грн. за подання позову та апеляційної скарги підлягають поверненню відповідачу саме з Державного бюджету України.
Водночас, зазначена помилка суду першої інстанції не впливає на правильність його висновку щодо наявності правових підстав для задоволення заяви АТ «Ощадбанк» про поворот виконання рішення суду.
Апеляційна скарга управління ПФУ мотивована тим, що господарський суд Миколаївської області в порядку ст. 333 ГПК України фактично здійснив перерозподіл судових витрат.
Судова колегія вважає такі доводи скаржника помилковими, оскільки постановою Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 26.06.2018 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 та залишено в силі рішення господарського суду Миколаївської області від 06.12.2017 у справі №915/1098/17.
Оскільки постановою суду апеляційної інстанції було стягнуто з АТ «Ощадбанк» в дохід Державного бюджету України кошти в загальному розмірі 4000 грн. за подання позову та апеляційної скарги і дане рішення в цій частині виконано, отже застосування судом першої інстанції в даному випадку ст. 333 ГПК України є правомірним.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 240, 269, 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 333 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.11.2018 у справі №915/1098/17 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
« 1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поворот виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі №915/1098/17 - задовольнити.
2. В порядку повороту виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2018 у справі №915/1098/17 повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» (01000, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г, ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50, МФО 326461, ЄДРПОУ 09326464) грошові кошти в загальній сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., із яких: 1600 (тисяча шістсот) грн. - за подання позовної заяви; 2400 (дві тисячі чотириста) грн. - за подання апеляційної скарги. »
3. Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 19.02.2019.
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя С.В. Таран
Суддя М.А. Мишкіна