ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
18 лютого 2019 року м. ОдесаСправа № 916/4932/15
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
за участю представників учасників справи:
від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Ярошенко А.С.
від ПАТ "Дельта Банк" - Арбузов О.О.
від ПАТ "Одеський олійножировий комбінат"- Бісик Я.В.
арбітражний керуючий Черненченко Д.А. особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2018
по справі №916/4932/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Ленінталь"
до Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ „Одеський олійножировий комбінат", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Черненченка Д.А., тощо.
Ухвалою Господарського суду від 10.03.2016 затверджено поданий розпорядником майна боржника реєстр визнаних судом грошових вимог кредиторів до ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" на загальну суму 1876541945, 66 грн. з вказівкою розміру вимог стосовно кожного кредитора та черговості їх задоволення.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2016 введено процедуру санації ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" строком на шість місяців до 29.01.2017, призначено керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Черненченка Д.А., припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Черненченка Д.А.
Постановою Господарського суду Одеської області від 15.11.2017 припинено процедуру санації ПАТ „Одеський олійножировий комбінат", припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Черненченка Д.А., визнано банкрутом ПАТ „Одеський олійножировий комбінат", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Черненченка Д.А.
15.11.2017 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.
У грудні 2017 ПАТ „Дельта Банк" звернулося із заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" поточних вимог на суму 352382983, 21 грн. із розподілом черговості відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", внесення до реєстру вимог кредиторів витрати на оплату судового збору, понесених ПАТ „Дельта Банк" при поданні заяви до господарського суду з поточними грошовими вимогами на суму 3200 грн. в першу чергу.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2018 відхилено повністю поточні грошові вимоги ПАТ „Дельта Банк" до Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат" в сумі 352 382 983, 21 грн.
В мотивах оскаржуваної ухвали судом першої інстанції зазначено, що постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ „Дельта Банк". Наразі триває процедура ліквідації АТ „Дельта Банк". На думку суду першої інстанції, з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації банк фактично втрачає статус банку та фінансової установи в цілому, його банківська діяльність припиняється, у зв'язку з чим банк втрачає і право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема щодо кредитування фізичних/юридичних осіб та нарахування відсотків по кредитам. Таким чином, за твердження місцевого господарського суду, з моменту відкликання Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 банківської ліцензії ПАТ „Дельта Банк" нарахування банком і пред'явлення до стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом є, на думку суду першої інстанції, неправомірним. Так, судом встановлено, що заявлена поточна заборгованість ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" перед ПАТ „Дельта Банк" виникла у зв'язку із неоплатою банкрутом сум заборгованості по процентам за договорами кредитної лінії. Приймаючи до уваги те, що Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015р. відкликано ліцензію ПАТ „Дельта Банк", діяльність банку припинена, у зв'язку з чим нарахування пред'явлення до стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом є неправомірним, судом відхилено повністю грошові вимоги ПАТ „Дельта Банк" до ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" в сумі 352382983, 21 грн.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ПАТ „Дельта Банк" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 28.11.2018 у справі №916/4932/15 щодо розгляду поточних вимог АТ «Дельта Банк» та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» поточні вимоги ПАТ «Дельта Банк» на суму 352382983,21 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 3 200,00 грн. із розподілом черговості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Апелянт зазначає, що не погоджується з ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2018 та вважає, що вона підлягає скасуванню з врахування того, що дана ухвала винесена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, виходячи з наступного.
Так за твердженням апелянта, в строки, встановлені чинним законодавством, АТ «Дельта Банк» звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» поточних вимог на суму 352382983, 21 грн. та витрат на оплату судового збору в сумі 3200,00 грн. із розподілом черговості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відмовляючи в задоволені поточних вимог суд зазначив, що з моменту відкликання банківської ліцензії та початку ліквідації банк фактично втрачає статус банку та фінансової установи в цілому, його банківська діяльність припиняється, у зв'язку з чим банк втрачає і право на надання банківських та будь-яких інших фінансових послуг, зокрема щодо кредитування фізичних/юридичних осіб та нарахування відсотків по кредитам.
Проте, за твердженням апелянта, зі змісту ст.47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансовий послуг», ст.ст. 525, 526, 629, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054 ЦК України вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами не є ані банківською діяльністю (послугою/операцією), ані фінансовою послугою. На думку апелянта, припинення зобов'язання у зв'язку із відкликанням або припиненням дії ліцензії кредитора чинним законодавством не передбачено.
До того ж, апелянт відзначає, що за приписами ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості саме банку, а також не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 відкрито апеляційне провадження у справі №916/4932/15 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2018, призначено справу до розгляду на 30.01.2019.
02.01.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано пояснення від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в яких Фонд просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 28.11.2018 року про відхилення в повному обсязі поточних кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» в сумі 352 382 983,21 грн. та ухвалити нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» поточні вимоги ПАТ «Дельта Банк» в сумі 352 382 983,21 грн.
В своїх поясненнях Фонд зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції послався на те, що постановою правління Національного банку України у ПАТ «Дельта Банк» було відкликано банківську ліцензію, а тому нарахування і пред'явлення Банком до стягнення заборгованості по відсоткам за договорами кредитних ліній є неправомірним. Однак, Фонд не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, оскільки вона є незаконною та необґрунтованою, з огляду на положення ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 525,526,629,1048,1054 ЦК України. Так, Фонд вважає, що припинення нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку стосується саме заборгованості банку перед третіми особами і не стосується заборгованості третіх осіб перед банком, що відповідає одній з цілей ліквідаційної процедури банку, як збереження або збільшення ліквідаційної маси.
Також посилаючись на приписи ч.2 ст. 345 ГК України Фонд зазначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Також, припинення виконання зобов'язань визначено ст.ст. 598,599 ЦК України, зокрема шляхом виконання зобов'язання належним чином. Однак, за твердженням Фонду, положеннями ЦК України та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено припинення зобов'язання, у зв'язку з відкликанням або припиненням дії ліцензії кредитора.
Таким чином, Фонд вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою без отримання норм матеріального права.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2019, за заявою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, доручено Господарському суду м. Києва забезпечити проведення судового засідання у справі №916/4932/15, розгляд якої призначено на 30.01.2019 об 11:00 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду м. Києва.
16.01.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Черненченка Д.А. в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
У своїх запереченнях арбітражний керуючий зазначає, що заявлені ПАТ «Дельта Банк» кредиторські вимоги ґрунтуються на двох судових рішеннях про стягнення з боржника сум за договорами кредитної лінії (безспірні вимоги) а також на договорі поруки за договором кредитної лінії. Проте, арбітражний керуючий вважає, що ПАТ «Дельта Банк» не має права нараховувати проценти за вказаними договорами, оскільки по-перше, за стягненням за двома із цих договорів ПАТ «Дельта Банк» звернулось до господарських судів (до порушення провадження у справі про банкрутство) та отримано відповідне рішення, тобто, на як стверджує арбітражний керуючий, з моменту звернення до суду ПАТ «Дельта Банк» втратив право на нарахування відсотків, по-друге, за договором кредитної лінії ПАТ «Дельта Банк» було направлено вимогу до боржника (поручителя) та господарського суду Одеської області в межах справи №916/4932/15, ще 18.02.2016, що, відповідно до положень цивільного законодавства та позиції Великої Палати Верховного Суду, на які посилається арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу, у повній мірі виключає можливість подальшого нарахування ПАТ «Дельта Банк» процентів за даним договором.
До того ж арбітражний керуючий вважає, що відкликання банківської ліцензії (початок процедур ліквідації банку) означає і припинення позивачем як банком нарахування відсотків за кредитним договором як складової банківської діяльності, зважаючи на неможливість здійснення будь-яких банківських операцій, а тому нарахування і вказування у розрахунку заборгованості сум нарахованих відсотків - є неправомірним, у зв'язку з чим кредитору слід відмовити у задоволенні заяви.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.01.2019, за заявою арбітражного керуючого Черненченко Дениса Альбертовича, доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання у справі №916/4932/15, розгляд якої призначено на 30.01.2019 об 11:00 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.01.2019 задоволено часткового клопотання Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат" та визначено, що у Господарському суді м. Києва під час проведення відеоконференції у справі №916/4932/15, розгляд якої призначено на 30.01.2019 об 11:00 також прийматиме участь представник Публічного акціонерного товариства „Одеський олійножировий комбінат".
30.01.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано пояснення від ПАТ «Дельта Банк» в яких апелянт зазначає, що в відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Черненченко Д.А. зазначив, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються в разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду. Проте, як зазначає апелянт, умова договорів кредитної лінії, на яких ґрунтуються кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» сторонами передбачено нарахування процентів за прострочення кінцевого терміну повернення кредиту по день фактичного погашення заборгованості за цими договорами, у той час як Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові дійшла висновку, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. У даній справі сторонами у кредитних договорах, з урахуванням принципу свободи договору, передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів лише в межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.
У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 у справі №916/4932/15 оголошено перерву до 18.02.2019.
Повноважних представників ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Одеський олійножировий комбінат" про оголошення перерви було повідомлено у судовому засіданні під розписку. Представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено під час здійснення проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Інших учасників справи, яка не з'явились у судове засідання, про час, дату та місце розгляду справи повідомлено ухвалою суду від 30.01.2019.
Також, враховуючи наявність можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду м. Києва та Господарського суду Дніпропетровської області 18.02.2019, колегія суддів визнала за можливе провести судове засідання в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні від 18.02.2019 представник апелянта та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підтримали вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.
Представник ПАТ "Одеський олійножировий комбінат" та арбітражний керуючий Черненченко Д.А. надали пояснення відповідно до яких не погоджуються з апеляційною скаргою, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Дельта Банк" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У відповідності до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).
Грошове зобов'язання це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом
У відповідності до абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Так звертаючись з заявою з поточними вимогами до боржника ПАТ "Дельта Банк" зазначено, що станом на 15.11.2017 (включно) поточна заборгованість боржника складає 352 382 983, 21 грн., а саме: за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005804 від 15.02.2011р. - 129 788 834, 76 грн. - сума заборгованості по процентам; за договором кредитної лінії №НКЛ-2005804/2 від 27.07.2012р. - 138 223 192, 25 грн. - сума заборгованості про процентам; за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005814/1 від 23.11.2011р. - 84 370 956, 20 грн. - сума заборгованості по процентам.
15.02.2011 між ПАТ „Дельта Банк" та ВАТ „Одеський олійножировий комбінат" був укладений договір кредитної лінії №ВКЛ-2005804 відповідно до п. 1.1. якого ПАТ „Дельта Банк" зобов'язується надавати ВАТ „Одеський олійножировий комбінат" грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
У відповідності до 1.1.3., 1.1.4. вказаного договору, у випадку невиконання ВАТ „Одеський олійножировий комбінат" зобов'язань, передбачених п. 3.3.12 цього договору, плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 23, 5 % річних починаючи з моменту невиконання зазначених зобов'язань. У разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, який визначено в абз. 1 цього пункту договору, діюча на такий момент прострочена річна процентна ставка за цим договором збільшується на 10 процентних пунктів та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим договором.
Згідно з п.п. 2.6., 2.7. зазначеного договору нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в періоді (28-29-30-31/365). Сплата процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті наданого кредиту (траншу) не пізніше кінцевого строку погашення заборгованості за кредитом, вказаного в п.1.1.1. цього договору.
Відповідно до п.п. 3.3.4., 3.3.5. вказаного договору ВАТ „Одеський олійножировий комбінат" зобов'язане протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання в порядку, визначеному цим договором. Повернути ПАТ „Дельта Банк" у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій ПАТ „Дельта Банк" та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені цим договором.
Пунктом 8.3. зазначеного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.
Додатковими договорами №1 від 13.05.2011р., №2 від 31.07.2012р., №2 від 11.01.2013р., №3 від 11.02.2013р., №4 від 22.03.2013р., №5 від 18.04.2013р., №6 від 21.11.2013р., №7 від 15.01.2014р., №8 від 20.08.2014р. вносились зміни до договору кредитної лінії №ВКЛ-2005804 від 15.02.2011р.
27.07.2012р. між ПАТ „Дельта Банк" та ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" був укладений договір кредитної лінії №НКЛ-2005804/2, згідно з п. 1.1. якого ПАТ „Дельта Банк" зобов'язується надавати ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" грошові кошти тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Відповідно до п. 1.1.3. вказаного договору у разі прострочення кінцевого терміну повернення кредиту, який визначено в п.1.1.1. цього договору, діюча на такий момент прострочена річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 32 % річних, та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем) погашення заборгованості за кредитом по день фактичного погашення заборгованості за цим договором.
Згідно п.п. 2.6., 2.7. зазначеного договору нарахування процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті кредиту щомісячно, в останній робочий день поточного місяця, за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем) в періоді (28-29-30-31/365). Сплата процентів за користування кредитом (траншем) здійснюється у валюті наданого кредиту (траншу) у вказаному порядку.
Пунктами 3.3.4., 3.3.5. вказаного договору ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" зобов'язане протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання в порядку, визначеному цим договором. Повернути ПАТ „Дельта Банк" у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій ПАТ „Дельта Банк" та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені цим договором.
Відповідно до п. 8.3. зазначеного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за цим договором.
Додатковими договорами №1 від 10.01.2013р., №2 від 11.02.2013р., №3 від 18.04.2013р., №4 від 07.02.2014р., №5 від 20.08.2014р. вносились зміни до договору кредитної лінії №НКЛ-2005804/2 від 27.07.2012р.
23.11.2011р. між ПАТ „Дельта Банк" та ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" був укладений договір кредитної лінії №ВКЛ-2005814/1, відповідно до п. 1.1. якого ПАТ „Дельта Банк" зобов'язується надавати ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
23.11.2011р. між ПАТ „Дельта Банк", ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" та ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" був укладений договір поруки №П-2005814/1-1, згідно п. 1.1. якого ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" зобов'язується перед ПАТ „Дельта Банк" відповідати за виконання ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" умов щодо сплати ПАТ „Дельта Банк" суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії №ВКЛ-2005814/1 від 23.11.2011р., укладеним між ПАТ „Дельта Банк" та ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат", за умовами якого ПАТ „Іллічівський олійножировий комбінат" зобов'язується повернути ПАТ „Дельта Банк" отриманий кредит в розмірі 65000000 грн., зі сплатою процентів у розмірі у строки (терміни) та на умовах, визначених у договорі кредиту та додаткових договорах до договору кредиту, що можуть бути укладені в майбутньому, з кінцевим терміном повернення кредиту по 22.04.2013р. включно, сплачувати можливі санкції у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги.
Згідно п.п. 2.1., 2.1.2 зазначеного договору зміст зобов'язання забезпеченого порукою: сплатити проценти за користування кредитом в розмірі у строки (терміни) та на умовах, визначених в договорі поруки.
Пунктом 6.2. вказаного договору передбачено, що цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання зобов'язань за договором кредиту.
Додатковими договорами №1 від 26.02.2013р., №2 від 14.11.2013р., №3 від 15.01.2014р., №4 від 13.08.2014р. вносились зміни до договору поруки №П-2005814/1-1 від 23.11.2011р.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.ч1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц та постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зроблено такі висновки щодо застосування положень статті 1048 ЦК України.
Якщо за кредитним договором кредитодавець використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
У такому випадку має застосовуватися вимога про сплату процентів від суми позики, передбачена частиною першою статті 1048 ЦК України, до дня, встановленого кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.
У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З огляду на зазначене можна зробити висновки, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Так за рішенням Господарського суду Одеської області від 01.12.2015 у справі №916/2718/15, яке набрало законної сили, стягнуто з ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" на користь ПАТ „Дельта Банк" заборгованість, яка виникла на підставі договору кредитної лінії № ВКЛ-2005804, а саме 264 891 482,52 грн. строкової заборгованості за кредитом, 39 832 040,64 грн. заборгованості за нарахованими процентами, 2 887,40 грн. пені, 150,41 грн. 3 % річних, 76 180 665,78 грн. штрафу та 7 946 755,28 грн. штрафу.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.08.2015 у справі №916/2756/15, в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором №НКЛ-2005804/2 від 27.07.2012р. в розмірі 854143381 грн.81коп., звернуто стягнення за іпотечним договором №НКЛ-2005804/2/81 від 27.07.2012р., шляхом визнання за ПАТ „Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки, що належить на праві власності ПАТ „Одеський олійножировий комбінат" (за переліком наведеним у рішенні суду).
Також, рішенням Господарського суду Одеської області від 27.01.2016 стягнуто з ПАТ „Іллічівськнй олійножировий комбінат" на користь ПАТ „Дельта Банк" заборгованість, яка виникла на підставі договору кредитної лінії №ВКЛ-2005814/1, в розмірі 163 046 781,23 грн., яка складається з: суми строкової заборгованості - 121 674 860, 46 грн.; суми заборгованості за строковими відсотками - 26 341 702, 89 гри; суми заборгованості за простроченими відсотками - 360 000,00 грн.; пені за несвоєчасне повернення відсотків - 65 846, 71 грн. штрафу - 14 600 983, 22 грн.; суми трьох процентів річних від суми прострочених процентів -3 387, 95 грн.
ПАТ „Дельта Банк" скористалось своїм правом на звернення із позовом про дострокове стягнення заборгованість, яка виникла на підставі договорів кредитної лінії № ВКЛ-2005804, №НКЛ-2005804/2 та №ВКЛ-2005814/1, а отже змінено порядок, умови і строк дії даних договорів. Отже, на час звернення з позовами строк виконання договору в повному обсязі вважається таким, що настав, а рішення суду про стягнення заборгованості засвідчує такі зміни, в тому числі й щодо порядку нарахування процентів.
В свою чергу, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що у ПАТ „Дельта Банк" відсутні правові підстави для нарахування процентів за договорами кредитної лінії, що в свою чергу зумовлює відмову у визнанні поточних вимог банку до боржника, які складаються саме з нарахованих процентів за договорами кредитної лінії.
Встановлені апеляційною інстанцією обставини свідчать про необґрунтованість заявлених ПАТ „Дельта Банк" поточних грошових вимог до боржника, у зв'язку з чим у вони підлягають відхиленню.
Між тим колегія суддів погоджується із доводами апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, проте, такі порушення не призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржувана ухвала Господарського суду Одеської області від 28.11.2018 підлягає залишенню без змін, з мотивів викладених у даній постанові.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 28.11.2018 р. у справі №916/4932/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.02.2019.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Філінюк І.Г.