Житомирський апеляційний суд
Справа №296/324/18 Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.
Категорія 54 Доповідач Миніч Т. І.
20 лютого 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.
секретаря
судового засідання Ковальської Я.В.
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Державного архіву Житомирської області
на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2018 року під головуванням судді Галасюка Р.А.
у цивільній справі №296/324/18 за позовом ОСОБА_3 до Державного архіву Житомирської області, третя особа: Первинна профспілкова організація Державного архіву Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, -
У січні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом. Просила визнати незаконним та скасувати наказ Державного архіву Житомирської області від 15 листопада 2017 року № 91-к, поновити її на роботі, стягнути з відповідача втрачений заробіток за час вимушеного прогулу з 16.11.2017 року та стягнути моральну шкоду в сумі п'ятдесят тисяч гривень. В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що її звільнено з посади провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області, на яку її було поновлено наказом директора Державного архіву Житомирської області від 19 жовтня 2017 року № 80-к. Так, наказ від 15.11.2017 року №91-к їй було вручено після того, як 02.01.2018 року о 9-й год. в час виходу на роботу після хвороби і перебування у відпустці по тимчасовій непрацездатності у зв'язку із перебуванням на амбулаторному і стаціонарному лікуванні з 16.11.2017 по 29.12.2017 рік не було допущено на робоче місце для виконання своїх посадових обов'язків та роз'яснено, що цей наказ видано саме на підставі рішення апеляційного суду Житомирської області від 15.11.2017 у цивільній справі № 296/3039/17. При цьому вважала, що наказ директора Державного архіву Житомирської області від 15 листопада 2017 року № 91-к незаконний, оскільки 16.11.2017 вона письмово повідомила адміністрацію Державного архіву Житомирської області про те, що захворіла і не з'явиться на роботу за станом здоров'я.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 04 жовтня 2018 року позов задоволено.
Визнано незаконним і скасовано наказ Державного архіву Житомирської області від 15 листопада 2017 року №91-к щодо звільнення з посади провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області ОСОБА_3
Поновлено ОСОБА_3 на роботі, на посаді провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області з 16.11.2017 року. Цим же рішенням стягнуто з Державного архіву Житомирської області на користь ОСОБА_3 втрачений заробіток за час прогулу за період з 16.11.2017 по 04.10.2018 рік.
Стягнуто з Державного архіву Житомирської області на користь ОСОБА_3 заподіяну їй порушенням її трудових прав моральну шкоду в сумі 5000 грн. (п'ять тисяч) гривень.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 25 жовтня 2018 року виправлено описку у резолютивній частині рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 жовтня 2018 року.
Додатковим рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 14 листопада 2018 року допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області та в частині стягнення з Державного архіву Житомирської області на користь ОСОБА_3 втраченого заробітку за час вимушеного прогулу за період з 16.11.2017 по 04.10.2018 рік, але не більше ніж за один місяць.
У поданій апеляційній скарзі Державний архів Житомирської області просить рішення суду скасувати і ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Зокрема зазначає, що відповідачем не було порушено вимоги статей 47,116 КЗпП України та вчасно видано наказ про звільнення з роботи. Проте позивач після судового засідання в Апеляційному суді Житомирської області 15.11.2017 року на роботу не прибула, а тому не отримала вчасно копію наказу про звільнення з роботи та трудову книжку. Крім того, перебування позивача на лікарняному з 16.11.2017 року до 02.01.2018 року не є підставою для поновлення працівника на роботі, оскільки звільнення працівника було проведено не за ініціативою роботодавця, як це передбачено статтею 40 КЗпП України, а тому заборони звільняти працівника абсолютно ніякої немає.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 працювала в Державному архіві Житомирської області на посаді провідного археографа відділу використання інформації документів Національного архівного фонду та довідкового апарату Державного архіву Житомирської області.
19 липня 2017 року позивачку було звільнено з роботи.
Рішенням Корольовського райсуду м.Житомира від 8 вересня 2017 року останню поновлено на роботі та рішення в цій частині допущено до негайного виконання (а.с.12-15).
На виконання зазначеного судового рішення наказом №80к від 19 жовтня 2017 року позивачку поновлено на роботі (а.с.64).
Проте, рішенням апеляційного суду Житомирської області від 15.11.2017 року рішення Корольовського райсуду м.Житомира від 8 вересня 2017 року в частині вимог про поновлення на роботі скасовано та ухвалено нове - про відмову в позові (а.с.67-70).
У зв»язку з цим наказом №91-к від 15.11.2017 року скасовано п.2 наказу держархіву області від 19.10.2017 року №80к «Про поновлення на роботі ОСОБА_3» в частині поновлення на роботі ОСОБА_3 та ухвалено вважати фактичною дату звільнення останньої з роботи 19.07.2017 року. За фактично відпрацьований час по 15.11.2017 року проведено остаточний розрахунок (а.с.6).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що входив в обговорення підстав звільнення за згодою сторін (п.1 ч.1 ст.36 КЗпП) та вважав, що оспорюваний наказ є незаконним, оскільки в журналі реєстрації приходу на роботу по архіву робилися відмітки про перебування позивачки на лікарняному.
Проте, погодитися з висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені без належного з»ясування всіх обставин справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Так, в даному випадку спір щодо поновлення на роботі позивачки вирішений постановленням рішення апеляційним судом від 15 листопада 2017 року. За умови чинності зазначеного судового рішення суд першої інстанції неправомірно входив в обговорення підстав звільнення, які вже були предметом судового розгляду.
Разом з тим, якщо рішення суду про поновлення працівника на роботі було скасовано в апеляційному порядку і при новому розгляді справи в позові відмовлено, не виключається можливість скасування й наказу, виданого на виконання скасованого рішення, з визначенням фактичної дати звільнення з урахуванням відпрацьованого працівником часу після поновлення на роботі.
В даному випадку оспорюваний наказ був виданий саме за таких обставин. А тому подальше перебування позивачки на лікарняному правового значення не має та не може бути підставою для продовження трудових відносин між сторонами.
Сама позивачка в апеляційному суді пояснила, що в другій половині дня 15.11.2017 року за погодженням із роботодавцем на роботі була відсутня.
Вимоги про виплату заробітної плати вона не пред»являла. Разом з тим, повний розрахунок був проведений з нею 29 листопада 2017 року.
Під час перебування ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні на її домашню адресу 01.12.2017 року з адміністрації Державного архіву Житомирської області надійшов рекомендований лист №10003 08551176 про те, що вона «за трудовою книжкою досі не з'явились», а також що адміністрація Державного архіву Житомирської області очікує від неї «письмову згоду на відправлення трудової книжки поштою».
07.12.2017 року на домашню адресу позивачки надійшов простий лист із поштовим штемпелем відправки від 05.12.2017, в якому був лист Державного архіву Житомирської області від 30.11.2017 № К-106/01-08 за підписом директора Державного архіву Житомирської області Михайлова А.М. на її ім'я про те, що відповідно до рішення Апеляційного суду Житомирської області від 15.11.2017 по цивільній справі № 296/3039/17 у даний час вона не перебуває з Державним архівом Житомирської області у трудових відносинах.
Про припинення між сторонами трудових відносин саме з 16 листопада 2017 року свідчать і табель обліку робочого часу та Податковий розрахунок Форми 1ДФ (т.2 а.с.56,59-62).
Посилання суду як на доказ на журнал реєстрації приходу на роботу по архіву є безпідставним, оскільки Регламентом роботи Державного архіву такий журнал не передбачений. А тому він не може бути допустимим доказом в розумінні положень ст.78 ЦПК.
За наведених обставин суд дійшов помилкового висновку про існування підстав для поновлення позивачки на роботі та стягнення у зв»язку з цим середнього заробітку за вимушений прогул і відшкодування моральної шкоди.
За наведених обставин та відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.
суд вважає за можливе оголосити в даному судовому засіданні вступну та резолютивну частини постанови, відклавши складання повного судового рішення на п»ять днів.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного архіву Житомирської області задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 04 жовтня 2018 року скасувати, ухваливши нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до Державного архіву Житомирської області, третя особа: Первинна профспілкова організація Державного архіву Житомирської області про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складено 21.02.2019 року.