Справа № 357/9978/17
2-др/357/7/19
Категорія
22 лютого 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дубановська І. Д. ,
при секретарі - Огер О. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач (заявник) - ОСОБА_3
представник відповідача (представник заявника) - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
В лютому 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_3, в якій він просив: ухвалити додаткове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 його витрати по судовій експертизі в розмірі 24 724 грн., скасувати арешт на 16/25 частин житлового будинку № 70 по вул. Пушкінській в м. Біла Церква, Київської області.
В обґрунтування заяви зазначав, що 04.02.2019 року рішенням суду відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, однак при його ухваленні не вирішено питання про судові витрати, які понесені ним при виготовлені судової експертизи та про скасування заходів забезпечення позову.
В призначеному судовому засіданні від 22.02.2019 року позивач та його представник заперечували проти задоволення заяви, оскільки необхідності у експертизі не було, заявник діяв не добросовісно, не з'явився на виклик експерта, експерт зробив не ту експертизу, яку просив позивач та призначив суд, в основу рішення суду не покладена експертиза відповідача, у справі не було орієнтовного розрахунку судових витрат.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд зазначає, що в ухваленому рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2019 року питання про розподіл судових витрат не вирішене. В свої заяві ОСОБА_3 ставить питання про стягнення витрат на проведення експертизи, в розмірі 24 724 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 4 ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов'язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При цьому, згідно ч. 7-8 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 9 ст. 139 ЦПК України).
Суд зазначає, що в ході розгляду справи проведена судова будівельно-технічна експертиза, кошти за проведення якої сплатив ОСОБА_3, що підтверджується квитанціями № 81 від 11.04.2018 року та № 0.0.1043185441.1 від 22.05.2018 року. Сторона позивача не довела, що витрати є неспівмірними зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим експертом на виконання робіт. Відсутність орієнтовного розрахунку суд не бере до уваги, оскільки розгляд справи розпочатий до вступу в силу змін до Цивільного процесуального кодексу України, яким введено обов'язок зазначати орієнтовний розрахунок у першій заяві по суті спору.
Отже, витрати за проведення експертизи слід стягнути із ОСОБА_1.
Водночас, відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2017 року, ухвали Апеляційного суду Київської області від 05.12.2017 року вжито заходів забезпечення позову, накладено арешт на 16/25 частин житлового будинку № 70 по вул. Пушкінській в м. Білій Церкві Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно ч. 4 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що в задоволенні позову ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено.
Отже, наведені обставини свідчать, що заходи забезпечення позову слід скасувати.
Керуючись, ст.ст. 141, 158, 263-265, 268, 270, 273, 352, 354 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення та скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. 09100 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, інд. 09100 судові витрати пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 24 724 грн.
Скасувати арешт на 16/25 частин житлового будинку № 70 по вул. Пушкінській в м. Білій Церкві Київської області, який вжитий відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.09.2017 року.
Роз'яснити державному реєстратору, що заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили цим додатковим рішенням.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, у порядку встановленому законом, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку встановленому ст. 273 ЦПК України.
Додаткове рішення складене в нарадчій кімнаті та проголошене - 22.02.2018 року.
СуддяОСОБА_5