Справа № 359/10678/18
Провадження № 3/359/589/2019
20 лютого 2019 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від батальйону патрульної поліції в селі Чайки Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1, -
11.12.2018 року о 00 год. 40 хв. в м. Бориспіль Київській області, по вул. Київський шлях, 121, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21043» д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5. ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причина неявки суду не відома.
Ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що вина ОСОБА_1, не знайшла свого підтвердження, а склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом не встановлений.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи. Підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Рішення по справі приймається на підставі доказів досліджених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зміст постанови судді про притягнення особи до адміністративної відповідальності має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283-284 КУпАП. В постанові потрібно зазначити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.
Однак, процедура огляду на стан сп'яніння чітко визначена законом.
Проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння передбачає наступні дії - огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, а у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У відповідності до ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Таким чином, відповідно до статті 266 Кодексу, огляд на стан алкогольного сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 та діє зі змінами та доповненнями також і зараз.
Так, з диску, який міститься в матеріалах справи вбачається, що працівником поліції, в присутності двох свідків було зазначено ОСОБА_2 про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку, однак належним чином не було роз'яснено яким способом, чим поліцейський порушив вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно ч. 5 розділу ІІ якої, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
В той же час, порядок дій працівників поліції з цього приводу не відповідає таким вимогам, що вбачається з матеріалів справи.
Також, суд звертає увагу на пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи, та ними підписані.
Так, зі змісту пояснень вбачається, що останні були свідками того, як водій ОСОБА_1 відмовився, у встановленому Законом порядку, пройти огляд для визначення стану сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров'я. Однак, як встановленому судом, та зазначено вище, цей факт спростовується відеофіксацією з нагрудної камери працівника поліції, диск з якою долучений до матеріалів справи.
Також, у відповідності до п. 6 Постанови КМ України «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 N 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я у відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 № 1452/735, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, законодавством передбачений порядок направлення водія на огляд, форма цього направлення. Належним і допустимим доказом відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння є направлення водія на огляд (Додаток 1 до Наказу МВС України 09.11.2015 № 1452/735В).
Наявність направлення є важливим документом, оскільки достовірно визначає місце час його видачі, тобто доказує час скоєння відмови від медичного огляду (в разі такої), що підлягає доказуванню, і є складовою змісту протоколу визначеною ст. 256 КУпАП.
З досліджених матеріалів справи не вбачається, що водію був виданий акт направлення на огляд в заклади медичної охорони.
Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 ПДР України та відповідно скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Інших обставин в протоколі не відображено, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушень про які вказано в протоколі.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
З цього приводу, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З урахуванням оголошених вище доказів, на думку судді, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення є недоведеною належними та допустимими доказами.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, - суд оцінює критично.
Враховуючи викладене та зазначені норми Закону, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст.130 та п.1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, щодо притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк