Справа № 607/2811/19Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/62/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - запобіжний захід
21 лютого 2019 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
підозрюваного - ОСОБА_7
при секретарі - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської обл. від 06 лютого 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2019 року клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області, погоджене з прокурором відділу прокуратури Тернопільської області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернополя, проживаючого та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, задоволено та застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення розміру застави.
Дата закінчення строку дії ухвали - 23 год. 59 хв. 03 квітня 2019 року.
Як убачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, СУ ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000080 від 03 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 лютого 2019 року близько 18 години 40 хв. ОСОБА_7 перебував на території лісопосадки, неподалік будинку №9А по вул. Морозенка в с Біла Тернопільського району Тернопільської області, де вживав спиртні напої.
Під час спільного розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_9 у ОСОБА_7 виник умисел на вбивство останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство невстановленої слідством особи, ОСОБА_7 , перебуваючи на території лісопосадки, а саме: неподалік будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча і не бажав, але свідомо припускав їх настання, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, близько 18 год. 40 хв. 03 лютого 2019 року, знаючи про те, що здоров'я та життя будь-якої людини рівною мірою охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально карним, діючи цілеспрямовано та рішуче, з умислом, направленим на заподіяння смерті невстановленої слідством особи, здійснив постріл із мисливської гладкоствольної рушниці марки «HATSAN ESCORT» калібром 12 мм. в голову останнього, внаслідок чого невстановлена слідством особа померла на місці події.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя виходив з того, що останній відповідно до долучених до клопотання слідчого матеріалів, а саме: протоколу огляду місця події; протоколу обшуку будинку АДРЕСА_1 ; протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_7 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_11 ; лікарського свідоцтва про смерть; протоколу допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколу допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколу пред”явлення трупа для впізнання та огляду трупа від 05 лютого 2019 року та інших матеріалів обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину, який відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, того, що він може переховуватись від слідства та суду, а також незаконно впливати на свідків, чинити на них тиск, шляхом погрози схиляти їх для надання ними неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, оскільки є знайомим з ними.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 , вважаючи ухвалу слідчого судді такою, що не відповідає вимогам КПК України, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати без дозволу слідчого, прокурора чи суду місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Зокрема вказує, що в ході розгляду клопотання слідчого про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчий у своєму клопотанні, ні прокурор в судовому засіданні не довели перед слідчим суддею належними та допустимими доказами ризики, за яких підозрюваний не буде виконувати свої процесуальні обов'язки.
Усі свої доводи про наявність ризиків, передбачених у ст.177 КПК України, слідчий, як і прокурор, обґрунтували виключно твердженнями, які не підтверджені доказами, на які слідчий суддя відповідно до п.4 ч.1 ст. 196 КПК України повинен робити посилання при обгрунтуванні цих обставин.
Вказує, що окрім формального посилання на п.1,3 ст.177 КПК України, жодних належних доводів слідством не наведено, не зроблено цього і прокурором у судовому засіданні.
Зазначає, що сам по собі факт тяжкості злочину, який інкримінується особі, не може бути підставою для застосування запобіжного заходу, оскільки це суперечило б презумпції невинуватості.
Також зазначає, що слідчий суддя безпідставно не задовольнив його клопотання про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зважаючи на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де він живе із своїми батьками, його мати - інвалід III групи, брат - учасник АТО, підозрюваний офіційно працевлаштований, працює телеоператором TOB «TV-4», позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має стійкі соціальні зв'язки , раніше не судимий, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами.
Заслухавши доповідь судді, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу захисника з наведених у ній підстав, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні СУ ГУНП в Тернопільській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019210000000080 від 03 лютого 2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
03 лютого 2019 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 04 лютого 2019 року останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
05 лютого 2019 року слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, а тому з метою виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні його під час досудового розслідування належить утримувати під вартою.
06 лютого 2019 р. ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду вказане клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави до 23 год. 59 хв. 03 квітня 2019 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена прокурором та сумнівів не викликає.
Під час розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи. Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , та відомості про його особу.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України, не визначив підозрюваному розмір застави, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики, так і те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, а тому обґрунтовано на підставі п. п. 1, 2 ч. 4 ст. 183 цього Кодексу визнав неможливим визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що, враховуючи значну суспільну небезпеку вчиненого злочину, на даному етапі розслідування лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про вчинення ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, є необгрунтованими, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі захисника про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах судового провадження доказам, долученим до клопотання прокурора, достатнім на даній стадії досудового розслідування, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
За таких обставин ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, про що йдеться в апеляційній скарзі захисника підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів Апеляційного суду дійшла остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_7 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Тернопільської області -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від від 06 лютого 2019 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - без змін.
Ухвала Апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи