Ухвала
18 лютого 2019 року
місто Київ
справа № 2-114-03
провадження № 61-2965ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 03 лютого 2003 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення зарплати, повернення трудової книжки, відшкодування моральної шкоди,
І. ОСОБА_1 04 лютого 2019 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначене судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Однак, заявник до касаційної скарги не надала відомостей, чи переглядалось рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 03 лютого 2003 року по суті в апеляційному порядку.
ІІ. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 292 ЦПК України (у редакції Закону станом на час ухвалення оскаржуваного рішення) апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення.
Згідно зі статтею 321 ЦПК України (у редакції на час ухвалення оскаржуваного рішення) касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Суд виходить з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними, зокрема у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали скаржникові своєчасному зверненню з такою скаргою.
Тому, заявнику необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження судового рішення.
ІІІ. Крім того, заявником у порушення пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України не сформульовано клопотання - процесуальну вимогу касаційної скарги, що має відповідати статті 409 ЦПК України щодо повноваження касаційного суду.
Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право:
- залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
- скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
- скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
- скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
- скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині;
- у передбачених Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
- у передбачених Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої статті 409 ЦПК України.
Відповідно до змісту касаційної скарги, заявником ставиться питання про перевірку рішення суду першої інстанції. Наведене свідчить про необхідність заявнику уточнити процесуальну вимогу касаційної скарги, викласти її відповідно до вимог статей 392, 409 ЦПК України.
IV. Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).
З урахуванням зазначених вимог законодавства, ОСОБА_4 необхідно подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням відповідача та його місцезнаходження.
V. Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано копії скарги та приєднаних до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185,390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 03 лютого 2003 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення зарплати, повернення трудової книжки, відшкодування моральної шкоди залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк до 18 березня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний