Ухвала
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 200/14036/13-ц
провадження № 61-3325 ск 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року в справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельського Євгена Сергійовича, заінтересовані особи: Суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_6, ОСОБА_7,
У вересні 2017 року ПАТ «БанкКредит Дніпро» звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельського Є. С., в якій з урахуванням уточнених вимог, просило визнати протиправним та скасувати висновки ФОП ОСОБА_6 у виконавчому провадженні № 47011627 щодо визначення ринкової вартості об'єкта оцінки - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що належить боржнику ОСОБА_7
Скарга мотивована тим, що стягувачем було проведено моніторинг ринкової вартості домоволодінь за аналогом, однак їх вартість за останні шість місяців лише збільшувалась, але не зменшувалась, тому реалізація майна за завідомо заниженою ціною завдасть збитки як заявнику, який є стягувачем, так і боржнику, оскільки реалізація майна за заниженою вартістю призведе до повернення коштів у значно меншому розмірі, ніж це було б при дотриманні правових вимог щодо оцінки майна. Також банк вважає, що розбіжності між висновками суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 на суму 3 464 180 грн в сторону зменшення вартості домоволодіння на АДРЕСА_1 є елементом «штучного» знецінення та зменшення його вартості. Крім того, з висновку ФОП ОСОБА_6 від 28 серпня 2017 вбачається, що оцінка була проведена 28 серпня 2017 року, а дата огляду 23 серпня 2016 року, тобто враховуючи, що свідчить, на думку заявника, про те, що суб'єктом оціночної діяльності здійснено оцінку вартості вищезазначеного майна «поверхово» та без виїзду для реального її огляду, у зв'язку з чим вважає некоректними та незаконними оскаржувані висновки ФОП ОСОБА_6.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року скаргу ПАТ «Банк Кредит Дніпро» на дії головного державного виконавця задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок про вартість домоволодіння ОСОБА_7 на АДРЕСА_1, складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 28 серпня 2017 року у виконавчому провадженні № 47011627. Визнано протиправним та скасовано висновок про вартість домоволодіння ОСОБА_7 на АДРЕСА_1, складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 18 вересня 2017 року у виконавчому провадженні № 47011627. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи скаргу ПАТ «БанкКредит Дніпро», суд першої інстанції виходив з того, що проведення оцінки майна проводилося суб'єктом оціночної діяльності без огляду об'єкта оцінки за місцем його знаходження, відповідно до вищенаведених вимог Національного стандарту, що могло вплинути на обґрунтованість розрахунку вартості об'єкту та є підставою для визнання незаконними дій державного виконавця по проведенню оцінки майна та визнання протиправною оцінки майна.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу суб'єкта оціночної діяльності фізичної особою-підприємця ОСОБА_6 задоволено, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року скасовано й постановлено нову, якою відмовлено ПАТ «Банк Кредит Дніпро» у задоволенні скарги на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області Осельського Є. С.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений 13 березня 2018 року в постанові в справі №914/881/17, вказав, що правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. А тому правові підстави для визнання протиправним та скасування висновків суб'єкта оціночної діяльності про вартість домоволодіння відсутні, тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а скарга на дії державного виконавця - залишенню без задоволення.
У поданій касаційній скарзі ПАТ «Банк Кредит Дніпро» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу Бабушкинського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2018 року, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник посилається на безпідставність поновлення ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також на те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки розбіжностям в звітах про оцінку майна.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
За правилом частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
Аналіз змісту оскаржуваних судових рішень дає підстави для висновку про те, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
Такий висновок суд зробив з огляду на таке.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Суди під час розгляду справи встановили, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження № 47011627 за виконавчим листом по справі № 200/14036/13-ц, виданим Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення боргу з ОСОБА_7 в сумі 9 257 048,89 грн.
07 травня 2015 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 16515//14 від 03 червня 2014 року) для визначення вартості описаного арештованого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з висновком ФОП ОСОБА_6 від 31 січня 2017 року про вартість майна станом на 27 січня 2017 року ринкова вартість домоволодіння на АДРЕСА_1 склала 6 639 900 грн без ПДВ, а вартість земельної ділянки, на якій перебуває домоволодіння склала 1 416 130 грн (ПДВ відсутній).
У зв'язку зі спливом шестимісячного строку чинності вищезазначених висновків, суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 було повторно складено висновок від 29 серпня 2017 року про вартість майна - домоволодіння на АДРЕСА_1, відповідно до якого ринкова вартість склала 3 175 720 грн без ПДВ, який було отримано стягувачем 11 вересня 2017 року.
В подальшому, 13 жовтня 2017 року на адресу ПАТ «Банк Кредит Дніпро» надійшов лист від 10 жовтня 2017 року № 2.147/15283 з повідомленням про проведену оцінку арештованого вищезазначеного нерухомого майна, що належить ОСОБА_7, згідно з яким ринкова вартість майна - домоволодіння на АДРЕСА_1 склала 3 369 920 грн без ПДВ.
Оскільки доводи скарги зводяться лише до того, що незаконним і необґрунтованим є звіт суб'єкта оціночної діяльності, й при цьому скарга не містить аргументів щодо незаконності дій самого державного виконавця під час проведення оцінки майна, скарга на дії державного виконавця є необґрунтованою.
При цьому колегія суддів вважає, що правомірність застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів, оскільки при наданні оцінки діям суб'єкта оціночної діяльності, суд апеляційної інстанції, керувався правовими висновками Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Щодо правомірності поновлення судом апеляційної інстанції строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, слід зазначити, що за змістом положень статей 354, 358 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений судом з поважних причин за винятком спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення. При цьому, суд оцінює поважність причин пропуску процесуального строку та визнає наведені для його поновлення поважними виключно за своїм внутрішнім переконанням.
Таким чином, поновлення судом апеляційної інстанції процесуального строку не можна вважати порушенням норм процесуального права, яке призводить до обов'язкового скасування судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм матеріального права судами попередніх інстанцій не знайшли свого підтвердження, оскільки правильне застосування норм права є очевидним, базується на викладеному в постанові Верховного Суду висновку щодо застосування цих норм матеріального права і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не буде мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики
Таким чином, подана скарга є необґрунтованою, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2019 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Сімоненко
А. О. Лесько
С. Ю. Мартєв