Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 202/4876/16-ц
провадження № 61-33965св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод»,
третя особа - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську Дніпропетровської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
Короткий зміст позовних вимог:
У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» (далі - ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод»), третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 05 серпня 2015 року, ОСОБА_4 перебував на своєму робочому місці «Північний стенд» колесопрокатного цеху. О 09 год. 40 хв. в присутності майстра ОСОБА_5 сталася виробнича травма, а саме у нього із захватів випало колесо, та він отримав тілесне ушкодження, про що 15 вересня 2015 року було складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1.
Довідкою МСЕК від 25 листопада 2015 року серії 12 ААА № 015117
ОСОБА_4 встановлено 10 % втрати працездатності.
В результаті завданої травми ОСОБА_4 змушений був проходити стаціонарне та амбулаторне лікування. Його життя після травми зазнало суттєвих змін, він не може працювати як раніше, на його утриманні знаходяться інші особи, та він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. У нього продовжуються проблеми зі здоров'ям у вигляді періодичних болів, на протязі тривалого часу тримається підвищена температура. Внаслідок обставин отримання тілесних ушкоджень, у нього є почуття приниження гідності, образи, досади, оскільки були порушені його життєві плани, погіршені можливості побудови та реалізації нових життєвих перспектив.
ОСОБА_4 просив стягнути з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на його користь 5 000 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська
від 18 квітня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Стягнуто з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 грн.
Рішення суду мотивовано наявністю підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивача, у зв'язку з виробничою травмою на підприємстві, що мала місце 05 серпня 2015 року. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив з обставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активність позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану, наявність вини позивача, відсоток втрати ним професійної працездатності. Місцевий суд визначив розмір моральної шкоди, що підлягає виплаті позивачу, у сумі
10 000,00 грн.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 18 квітня 2017 року в частині розміру стягнутої з ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь ОСОБА_4 моральної шкоди, - змінено, збільшено розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000,00 грн на 30 000,00 грн.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи розмір відшкодування моральної шкоди з 10 000,00 грн до
30 000,00 грн, апеляційний суд виходив із обставини отримання шкоди позивачем, наявність фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активність позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану, наявність вини позивача, відсоток втрати ним професійної працездатності. При цьому врахував наявність душевних переживань позивача, який, маючи на час отримання травми 34 роки, через травму та її особливості набув обмежень щодо власного професійного розвитку у якості робітника, що працює з обробкою металу; хвилювання позивача через обмеження можливостей щодо матеріального забезпечення його неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; ступінь моральних переживань позивача, що пов'язані з характером отриманої ним травми, яка призвела до невідновлювального ушкодження здоров'я.
В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
30 липня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить змінити рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року в частині стягнення з
ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким збільшити розмір відшкодування моральної шкоди на суму 5 000 000,00 грн, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновок суд апеляційної інстанції про визначення розміру моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн не ґрунтується на вимогах розумності, виваженості та справедливості.
Доводи інших учасників справи:
20 жовтня 2017 року ПАТ «Інтерпайп Нижньодніпровський Трубопрокатний Завод» через засоби поштового зв'язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_4 відмовити, а рішення апеляційного суду дніпропетровської області від 11 липня 2017 року залишити без змін.
Заперечення обґрунтовано тим, що рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»
ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у запереченні на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року оскаржується в частині визначення розміру моральної шкоди. В іншій частині рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня не оскаржується, а тому відповідно до правил статті 400 ЦПК України судом касаційної інстанції не перевіряється.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції:
Стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн, апеляційний суд виходив із обставини отримання шкоди позивачем, наявність фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активність позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану, наявність вини позивача, відсоток втрати ним професійної працездатності. При цьому врахував наявність душевних переживань позивача, який, маючи на час отримання травми 34 роки, через травму та її особливості набув обмежень щодо власного професійного розвитку у якості робітника, що працює з обробкою металу; хвилювання позивача через обмеження можливостей щодо матеріального забезпечення його неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; ступінь моральних переживань позивача, що пов'язані з характером отриманої ним травми, яка призвела до невідновлювального ушкодження здоров'я.
Колегія суддів верховного суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з таких підстав.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:
Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів поданих сторонами, на підставі розумності, виваженості та справедливості, виходячи із обставини отримання шкоди позивачем, наявність фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активність позивача і необхідність додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану, наявність вини позивача, відсоток втрати ним професійної працездатності. При цьому враховуючи наявність душевних переживань позивача, який, маючи на час отримання травми 34 роки, через травму та її особливості набув обмежень щодо власного професійного розвитку у якості робітника, що працює з обробкою металу; хвилювання позивача через обмеження можливостей щодо матеріального забезпечення його неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1; ступінь моральних переживань позивача, що пов'язані з характером отриманої ним травми, яка призвела до невідновлювального ушкодження здоров'я обґрунтовано визначився з розмір моральної шкоди в сумі 30 000, грн.
Щодо доводів касаційної скарги:
Доводи заявника про те, що висновок суд апеляційної інстанції про визначення розміру моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн не ґрунтується на вимогах розумності, виваженості та справедливості є безпідставними, оскільки під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду Дніпропетровської області
від 11 липня 2017 року в частині визначення розміру моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення в цій частині відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2017 року в частині визначення розміру моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. П. Курило
В. М.Коротун
М. Є.Червинська