Ухвала
15 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 553/1122/17
провадження № 61-2820ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Голубенко Володимир Петрович, на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У травні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» у розмірі 52 196 грн 67 коп.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів та допит в судовому засіданні спеціаліста відмовлено.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року залишено без змін.
У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Голубенко В. П.,на зазначені судові рішення, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
За правилом пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1 921 грн.
Ціна позову у даній справі становить 52 196 грн 67 коп., яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921*100=192 100).
Враховуючи, що положення статті 19 ЦПК України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, виходячи зі змісту пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними в силу властивостей, притаманних такій справі, враховуючи ціну пред'явленого позову та його предмет, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначеної справи до відповідної категорії.
Додатково Верховним Судом враховано, що судове рішення судом апеляційної інстанції постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
У касаційній скарзі зазначено, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
За змістом підпунктів а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Посилаючись на наявність зазначеної обставини, ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Голубенко В. П.,разом з тим, не додав до касаційної скарги доказів, які б її підтверджували, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року, ухвала Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в судді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Голубенко Володимир Петрович, на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06 червня 2018 року, ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 грудня 2018 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Черняк