Ухвала
21 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 522/5174/16-ц
провадження № 61-3105 ск 19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_1 - адвоката Лобової ЛідіїМихайлівни, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, департаменту міського господарства Одеської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ткаченко Інна Валеріївна, про визнання правочинів удаваними, визнання дійсними договорів купівлі-продажу, визнання майна таким, що придбано за час шлюбу та розподіл майна подружжя,
Ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 08 січня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто з підстав, встановлених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України.
У лютому 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга представника за довіреністю ОСОБА_1- адвоката Лобової Л. М.,на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до суду касаційної інстанції 05 лютого 2019 року.
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третійстатті 394 цього Кодексу.
У клопотанні про поновлення строку представник за довіреністю
ОСОБА_1- адвокат Лобова Л. М., порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження зпосиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки попередня касаційна скарга була подана у встановлений законом строк відповідно до положень статті 390 ЦПК України, проте ухвалою судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 січня 2019 року була повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України. При цьому перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, вважаю за можливе його поновити.
Проте, згідно акту управління забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 08 лютого 2019 року № 204 у касаційній скарзі відсутні додатки, зазначені у скарзі, а саме: квитанція про сплату судового збору та копія ухвали судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 08 січня 2019 року.
Таким чином, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду, оскільки заявником у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна платабула встановлена у розмірі 1 378,00 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру (вимоги, які оскаржуються - поділ майна подружжя та визнання права власності), яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн).
1 відсоток ціни позову перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6 890,00 грн).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру (оскаржуються
4 вимоги немайнового характеру - визнання удаваним правочину про передачу у власність частки квартири, визнання недійсним розпорядження департаменту від 23 грудня 2013 року та свідоцтва про право власності на житло від 23 грудня 2013 року, визнання удаваним правочин про договір дарування квартири і визнання нерухомого майна таким, що придбані за договором купівлі-продажу), яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить
200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної
заяви: ((551,20 грн*4 немайнові вимоги+6 890,00 грн)*200%=18 169,60 грн)).
Отже, ураховуючи характер спорузаявникунеобхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 18 189,60 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача:
Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219207026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір»,
Клопотання представника за довіреністю ОСОБА_1 - адвоката Лобової Лідії Михайлівни, про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.
Поновити представнику за довіреністю ОСОБА_1 - адвокату Лобовій Лідії Михайлівні,строк на касаційне оскарження судового рішення.
Касаційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_1 - адвоката Лобової Лідії Михайлівни, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 травня 2018 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 09 жовтня 2018 року залишити без руху та надати строк для виконання вимоги ухвали
до 20 березня 2019, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник