Ухвала
Іменем України
04 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 2-440/1984
провадження № 61-1882ск19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко Маріанна Миколаївна, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства,
У січні 1984 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про встановлення факту батьківства.
Рішенням народного суду Київського району м. Одеси від 25 січня 1984 року встановлено факт батьківства після смерті ОСОБА_7 по відношенню до ОСОБА_8
У грудні 2018 року ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко М. М., подала апеляційну скаргу на рішення народного суду Київського району м. Одеси від 25 січня 1984 року.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року відмовлено ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко М. М., у відкритті апеляційного провадження на рішення народного суду Київського району м. Одеси від 25 січня 1984 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко М. М., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із положеннями частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Дослідивши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко М. М., Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням наступного.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Апеляційним судом встановлено, що пропуск ОСОБА_4 процесуального строку на оскарження рішення суду без поважних причин та зі спливом понад 34 роки призведе до порушення принципів правової визначеності та остаточності рішення суду (res judicata), що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо: скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведенні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Апеляційний суд, застосувавши правильно положення статей 357, 358 ЦПК України, і зіславшись, на виконання частини четвертої статті 10 ЦПК України, Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на рішення Європейського суду з прав людини від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України», дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко М. М., у зв'язку з пропуском строку апеляційного оскарження.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, то колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частиною другою статті 389, пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, від імені якої діє адвокат Манаєнко Маріанна Миколаївна, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 грудня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту батьківства відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Б. І. Гулько
Д. Д. Луспеник