Справа № 756/1685/17
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/232/2019
13 лютого 2019року м. Київ
колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого Болотова Є.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г.,
при секретарі Щербенко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: публічне акціонерне товариство «Науково-виробничий концерн «Наука», про визнання недійсним договору про зміну до договору застави,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Яценко Н.О., -
встановила:
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлялись належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що договір про зміну № 5 від 19 травня 2015 року до договору застави № PL 11-165/28-2 від 23 травня 2011 року відповідає вимогам закону.
Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Встановлено, що 23 травня 2011 року між ПАТ «Науково-виробничий концерн «Наука» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про надання банківських послуг № СR 11-099/28-2, за умовами якого було відкрито кредитну лінію з лімітом банківської послуги 295 000 доларів США з датою припинення чинності лімітом банківської послуги 20 травня 2016 року.
23 травня 2011 року з метою забезпечення виконання боржником зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір застави № РL 11-165/28-2, за умовами якого ОСОБА_2 передала у заставу ПАТ «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) на грошові кошти в сумі 75 000 доларів США, розміщені ОСОБА_2 у ПАТ «ОТП Банк» за договором № 002/7561/11 про строковий банківський вклад з правом поповнення від 20 травня 2011 року та додатковим договором № 1 від 23 травня 2011 року до вказаного договору.
19 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про зміну № 5 до договору застави РL 11-165/28-2 від 23 травня 2011 року, за умовами якого сторони замінили предмет застави, а саме: замість майнових прав права (права вимоги) на грошові кошти в сумі 75 000 доларів США, розміщені ОСОБА_2 у ПАТ «ОТП Банк» за договором № 002/7561/11 про строковий банківський вклад з правом поповнення від 20 травня 2011 року та додатковим договором № 1 від 23 травня 2011 року ОСОБА_2 передала у заставу ПАТ «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) за генеральним договором № 0505720/1 про розміщення строкових депозитів фізичних осіб менеджерів вищої ланки та власників (співвласників) компаній - корпоративних клієнтів від 18 травня 2015 року, та угодою № 1 від 19 травня 2015 року до Генерального договору № 0505720/1 про розміщення строкових депозитів фізичних осіб менеджерів вищої ланки та власників (співвласників) компаній - корпоративних клієнтів від 18 травня 2015 року.
Згідно умов Генерального договору та угоди № 1 ОСОБА_2 розмістила у банку в якості депозиту грошові кошти в розмірі 100 000 доларів США.
Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що з 08 жовтня 1999 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 Майнові права, що виникли у ОСОБА_2 внаслідок укладення та виконання Генерального договору та угоди № 1 до нього, є такими, що виникли під час шлюбу, а тому є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Позивач зазначає, що при укладенні оспорюваного правочину не було отримано згоди позивача, як співвласника предмету застави, а тому договір про зміну № 5 від 19 травня 2015 року до договору застави РL 11-165/28-2 від 23 травня 2011 року, укладений з порушенням його прав співвласника майна, яке передано в заставу, та суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 08 жовтня 1999 року.
23 травня 2011 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір застави № РL 11-165/28-2, за умовами якого ОСОБА_2 передала у заставу ПАТ «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) на грошові кошти в сумі 75 000 доларів США.
Матеріали справи містять заяву ОСОБА_1 від 23 травня 2011 року, згідно якої останній надав свою згоду ОСОБА_2 на розпорядження майном, набутим ними за час шлюбу, а саме: майнові права (права вимоги) на грошові кошти в сумі 75 000 (а.с. 97).
19 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір про зміну № 5 до договору застави РL 11-165/28-2 від 23 травня 2011 року, за умовами якого сторони замінили предмет застави, а саме: замість майнових прав права (права вимоги) на грошові кошти в сумі 75 000 доларів США ОСОБА_2 передала у заставу ПАТ «ОТП Банк» майнові права (права вимоги) за генеральним договором № 0505720/1 від 18 травня 2015 року, та угодою № 1 від 19 травня 2015 року до Генерального договору № 0505720/1 від 18 травня 2015 року на грошові кошти в сумі 100 000 доларів США.
Згідно заяви від 13 березня 2012 року ОСОБА_1 надав свою згоду ОСОБА_2 на розпоряджання, що набуте ними за час шлюбу, а саме: майновими правами (права вимоги) на грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, що знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, згідно договору № 002/7561/11 про строковий банківський вклад з правом поповнення, укладеному 20 травня 2011 року між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк», на умовах, визначених на її власний розсуд, зокрема, але не обмежуючись: передачу майна в заставу, укладання та підписання договору(ів)/правочину(ів) застави майна, додаткових угод/договорів/правочинів до такого(их) договору(ів)/правочину(ів) застави майна, укладення та підписання будь-яких інших документів, а також вчинення будь-яких інших дій, пов'язаних з розпорядженням майном.
У заяві зазначено, що зміст ст.ст. 63, 65 СК України ОСОБА_1 відомі та зрозумілі (а.с.96).
Згідно зі ст. 578 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про заставу» майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу тільки за згодою всіх співвласників.
Така згода надана позивачем, що підтверджується заявою від 13 березня 2012 року, а тому підстави для визнання спірного договору недійсним відсутні.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач надав свою згоду на розпорядження грошовими коштами у сумі 100 000 доларів США, які ОСОБА_2 передала у заставу за спірним договором.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що заявою від 13 березня 2012 року було надано згоду на розпорядження конкретними майновими вимогами, які не є тими майновими вимогами, що були передані у заставу за оспорюваним договором, чи тотожні ним, колегія суддів не приймає, оскільки згідно заяви від 13 березня 2012 року ОСОБА_1 надав свою згоду ОСОБА_2 на розпоряджання, що набуте ними за час шлюбу, а саме: майновими правами (права вимоги) на грошові кошти в сумі 100 000 доларів США, що знаходяться на вкладному рахунку НОМЕР_1, відкритому в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, згідно договору № 002/7561/11 про строковий банківський вклад з правом поповнення, укладеному 20 травня 2011 року між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк», на умовах, визначених на її власний розсуд.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 24 жовтня 2018 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 19 лютого 2019 року.
Головуючий Є.В. Болотов
Судді: О.Ф. Лапчевська
С.Г. Музичко