Провадження № 22-ц/803/2288/19 Справа № 201/7276/17 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
Категорія: 59
19 лютого 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року
по цивільній справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -
У травні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, який в подальшому уточнювався та доповнювався, до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В., про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 06.03.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як продавцем, та СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні за методом зниження ціни лота, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва "Водно-спортивна база "Локомотив" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" будівельною готовністю 10,2%, який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (в подальшому АДРЕСА_2), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
На виконання вимог п.6.3 договору та ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області здійснювало контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу від 06.03.2001 року.
Відповідно до актів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16.12.2008 року, 02.12.2009 року, 22.09.2010 року, 29.06.2011 року, 15.03.2012 року, 05.02.2013 року встановлено факт відсутності робіт, спрямованих на завершення будівництва. Перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, проведеною фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області встановлено наступне: за адресою: АДРЕСА_2, розташовано об'єкт незавершеного будівництва невизначеного призначення, а саме: семиповерхова будівля із червоної цегли; вікна та двері відсутні; на момент проведення перевірки будівельні роботи на об'єкті не виконуються, виконавці будівельних робіт, будівельні матеріали та будівельна техніка відсутні; власник об'єкта або його уповноважена особа відсутні, об'єкт не експлуатується. За наслідками даної перевірки складено акт від 19.02.2014 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року по справі № 904/4139/14 розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" (АДРЕСА_1, нова адреса: АДРЕСА_2), укладений 06.03.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали". Зобов'язано СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали" повернути за актом приймання-передачі у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", вартістю 659002,36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2.
13.05.2015 року в рамках виконавчого провадження Регіональне відділення здійснило заходи щодо повернення об'єкту незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" вартістю 659002,36 грн, розташованого на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2, до державної власності, про що державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено акт про виконання судового рішення від 12.09.2014 року господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4139/14.
Регіональним відділенням під час проведення роботи по підготовці до приватизації об'єкта незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" вартістю 659002,36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2 отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та встановлено наступне. Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32053475 від 26.10.2016 року, яким щодо державного майна, яке належить Регіональному відділенню, визнано форму власності приватна щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, пл. 0,5999 га та нежитлової будівлі, пл. 7503,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2; власник: ОСОБА_1; підставою виникнення права власності зазначено іпотечний договір, серія та номер: 1619, виданий 25.07.2016 року, видавник: приватний нотаріус Лозенко В.В.; письмова вимога з відміткою про отримання, серія та номер: б/н, виданий 26.08.2016 року, видавник: ОСОБА_1
Позивач вважав іпотечний договір таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки об'єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" вартістю 659002,36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2 належить державі, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року по справі № 904/4139/14 та підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння ОСОБА_1
Ураховуючи викладене, позивач просив суд: визнати недійсним договір іпотеки № 1619 від 25.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко В.В.; визнати право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на об'єкт незавершеного будівництва "Водно-спортивну базу "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 у м. Дніпрі по АДРЕСА_2; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва "Водно-спортивну базу "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 у м. Дніпрі по АДРЕСА_2.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2018 року закрито провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_3, оскільки остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2018 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним договір іпотеки № 1619 від 25.07.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Лозенко В.В.
Визнано право власності за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на об'єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 у м. Дніпрі по АДРЕСА_2.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", розташованого на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер НОМЕР_1 у м. Дніпрі по АДРЕСА_2.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Крім того, суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 388 ЦК України.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено, що 06.03.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, як продавцем, та СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва на аукціоні за методом зниження ціни лота, за умовами п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцеві об'єкт незавершеного будівництва "Водно-спортивна база "Локомотив" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" будівельною готовністю 10,2%, який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (в подальшому АДРЕСА_2), а покупець зобов'язався прийняти об'єкт незавершеного будівництва і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
На виконання вимог п.6.3 договору та ст.ст. 7, 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" орган приватизації - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області здійснювало контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу від 06.03.2001 року.
Відповідно до актів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 16.12.2008 року, 02.12.2009 року, 22.09.2010 року, 29.06.2011 року, 15.03.2012 року, 05.02.2013 року встановлено факт відсутності робіт, спрямованих на завершення будівництва. Перевіркою дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил, проведеною фахівцями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області встановлено наступне: за адресою: АДРЕСА_2, розташовано об'єкт незавершеного будівництва невизначеного призначення, а саме: семиповерхова будівля із червоної цегли; вікна та двері відсутні; на момент проведення перевірки будівельні роботи на об'єкті не виконуються, виконавці будівельних робіт, будівельні матеріали та будівельна техніка відсутні; власник об'єкта або його уповноважена особа відсутні, об'єкт не експлуатується. За наслідками даної перевірки складено акт від 19.02.2014 року.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року по справі № 904/4139/14 розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" (АДРЕСА_1, нова адреса: АДРЕСА_2), укладений 06.03.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали". Зобов'язано СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали" повернути за актом приймання-передачі у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив", вартістю 659002,36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
13.05.2015 року в рамках виконавчого провадження Регіональне відділення здійснило заходи щодо повернення об'єкту незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" вартістю 659002,36 грн, розташованого на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2, до державної власності, про що державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено акт про виконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року по справі № 904/4139/14.
Регіональним відділенням під час проведення роботи по підготовці до приватизації об'єкта незавершеного будівництва - "Водно-спортивна база "Локомотив" вартістю 659002,36 грн., який розташований на земельній ділянці розміром 0,6 га у АДРЕСА_2 отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та встановлено, що приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. прийнято незаконне рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32053475 від 26.10.2016 року, яким щодо державного майна, яке належить Регіональному відділенню, визнано форму власності приватна щодо земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, пл. 0,5999 га та нежитлової будівлі, пл. 7503,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2; власник: ОСОБА_1; підставою виникнення права власності зазначено іпотечний договір, серія та номер: 1619, виданий 25.07.2016 року, видавник: приватний нотаріус Лозенко В.В.; письмова вимога з відміткою про отримання, серія та номер: б/н, виданий 26.08.2016 року, видавник: ОСОБА_1
Згідно з Інформаційною довідкою № 95935599 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірного майна було зазначено ОСОБА_3, підстава виникнення права власності - рішення Дніпропетровського районного суду у справі № 2-580.
Крім того, першим слідчим відділом слідчого управління прокуратур області розслідується кримінальне провадження № 4201704000000045 від 24.04.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.4 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України (внесень посадовими особами Дніпропетровського районного суду до матеріал цивільної справи № 2-580 завідомо неправдивих відомостей, у тому числі рішення суду від 23.03.2007 року, яке у подальшому використано фізичних особами для проведення державної реєстрації права приватної власності і державне нерухоме майно по АДРЕСА_2 тощо). Під час розслідування даного кримінального провадження проведеною виїмкою в КП "Бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської районної ради вилучено інвентарну справу на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку розміром 0,0592 га за № 226 у м. Підгородне у СТ "Горизонт" Дніпропетровського району, у якій знаходиться оригінал рішення Дніпропетровського районного суду від 23.03.2007 року у справі № 2-580. З тексту зазначеного рішення суду вбачається, що питання щодо визнання права приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлову будівлю загальною площею 7503,8 кв.м та земельну ділянку площею 0,5999 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовані по АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську, Дніпропетровським районним судом під час розгляду справи № 2-580 не розглядалось, відповідне рішення про визнання права власності не приймалось.
Встановлено також, що ОСОБА_4 ніколи не мала у власності об'єкт майна, розташований по АДРЕСА_2 в м. Дніпропетровську, що підтверджується поясненнями ОСОБА_4, наданими під час розслідування провадження № 42017040000000456. На даний час досудове розслідування триває, встановлюються особи, причетні до вчинення злочину.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, прийшовши до висновку, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, одночасно застосувавши до спірних правовідносин норми статей 216 та 388 ЦК України.
Проте, колегія суддів у повній мірі з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.
Звертаючись до суду з позовом, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області оскаржувало договір іпотеки № 1619 від 25.07.2016 року через його невідповідність вимогам закону, у зв'язку з чим просило визнати його недійсним.
Разом з тим, позивач не обрав жодного конкретного способу захисту порушеного права в частині застосування наслідків недійсності оскаржуваного ним правочину.
На практиці слід розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна від добросовісного набувача як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням цього майна.
Так, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
У зв'язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
Норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про повернення майна, яке було передане на виконання недійсного правочину та відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред'явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов'язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.
Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.
Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).
Однак, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув та помилково дійшов висновку про визнання договору іпотеки недійсним, одночасно витребувавши з чужого незаконного володіння на користь держави спірний об'єкт нерухомого майна.
Що стосується вимоги позивача про визнання право власності за державою на спірний об'єкт незавершеного будівництва, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Згідно із ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи убачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року по справі № 904/4139/14 було розірвано договір купівлі-продажу спірного об'єкту незавершеного будівництва, укладений 06.03.2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали". Зобов'язано СП ТОВ "Океанмаш-Будматеріали" повернути за актом приймання-передачі у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області спірний об'єкт незавершеного будівництва.
13.05.2015 року в рамках виконавчого провадження Регіональне відділення здійснило заходи щодо повернення спірного об'єкту незавершеного будівництва до державної власності, про що державним виконавцем Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ було складено акт про виконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.2014 року по справі № 904/4139/14.
Тобто, наведеним підтверджується, що спірний об'єкт незавершеного будівництва у передбаченому законом порядку перейшов до державної власності.
Судом апеляційної інстанції не встановлено, а позивачем не доведено ким оспорюється або не визнається право власності держави на спірний об'єкт незавершеного будівництва.
Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин положення ст. 388 ЦК України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки наведене спростовується матеріалами справи.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлена належність власникові права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Відповідно до вимог ст.ст. 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути в нього витребуване.
Аналогічні правові висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 року у справі № 43/440-6/231, від 11.06.2014 року у справі № 6-52цс14 та від 08.06.2016 року у справі № 6-3089ц15.
Доводи відповідача про незаконність участі прокурора у цій справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.10.2018 року в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності підлягає скасуванню з постановленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року - скасувати в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності, та постановити у скасованій частині нове.
В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна про визнання договору іпотеки недійсним та визнання права власності - відмовити.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко