Справа №644/6670/18 Головуючий 1-ої інстанції: ОСОБА_1 ,
Провадження №11-кп/818/354/19 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст.81 КК України
Іменем України
31 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду в складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.09.2018р. відносно ОСОБА_7 ,-
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_7 про його умовно - дострокове звільнення
Приймаючи вищевказане рішення, суд першої інстанції вказав, що засуджений не має усіх належних умов, передбачених ст.81 КК України, для його умовно-дострокового звільнення бо за час відбування покарання процес виправлення та перевиховання ОСОБА_7 не був стабільним та послідовним, а тому відсутні обґрунтовані підстави однозначно стверджувати про його виправлення. Крім того, суд першої інстанції звернув увагу на те, що 21.03.2018р. рішенням комісії ДУ «Харківська виправна колонія (№43)» засудженому ОСОБА_7 відмовлено в застосуванні ст.ст.81, 82 КПК України та ст.ст.100, 101 КВК України у зв'язку з тим, що засуджений не став на шлях виправлення та не довів свого виправлення.
Засуджений у поданій апеляційній скарзі, не погоджується з висновком суду, а тому просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою його клопотання супова умовно-дострокове звільнення від відбування покарання задовольнити. Так, він вказує, що під час відбування покарання до нього прийшло порозуміння, що для отримання грошей необхідно працювати чим він і займається. Крім того, він не порушує встановленого в установі порядку, сплачує за виконавчим листом і є прикладом для інших засуджених.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта в підтримку поданої апеляційної скарги, з'ясувавши позицію прокурора, який підтримав рішення районного суду перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, ст.81 КК України встановлює умови та підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Запровадження вищевказаного правового інституту, згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у згаданій Постанові Пленуму в п.17 оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Як вбачається з ухвали суду першої інстанції (т.1 а.с.19-21), ОСОБА_7 , відбуває покарання за вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11.01.2018р. за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ч.4 ст.70 КК України, яким йому призначено 5 років і 2 місяці позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахується з 15.06.2016р..
При цьому засудженому зараховано у строк покарання час його попереднього ув'язнення, з 27.08.2014р. по 07.04.2015р., та з 15.06.2017р. до набрання вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.02.2017 року законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Згідно характеристики (т.1 а.с.13-15), наданої Харківською виправною колонією №43 ОСОБА_7 : з 17.06.2016р. по 11.05.2017р. та з 29.05.2017р. по 04.09.2017р. відбував покарання в Харківській установі виконання покарань (№27). За час тримання характеризувався негативно. За порушення встановленого режиму тримання двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності; з 11.05.2017р. по 29.05.2017р. відбував покарання в Харківській виправній колонії (№43), де характеризувався посередньо, стягнень та заохочень не мав; з 04.09.2017р. по теперішній час відбуває покарання в Харківській виправній колонії (№43), де характеризується позитивно, дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи, за що був заохочений один раз, стягнень не має (т.1 .а.с16).
Рішенням комісії ДУ «Харківська виправна колонія (№43)» від 21.03.2018р. засудженому ОСОБА_7 відмовлено в застосуванні ст.ст.81, 82 КПК України та ст.ст. 100, 101 КВК України у зв'язку з тим, що засуджений не став на шлях виправлення та не довів свого виправлення.
З огляду на вище приведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду відповідає фактичним обставинам кримінального провадження оскільки висновки суду повністю підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а наведені засудженим обставини не спростовують цих висновків.
Звідси, оскільки судом при постановленні ухвали не допущене порушення вимог чинного процесуального та матеріального законодавства то апеляція не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.09.2018р. відносно ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді