Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/62/19 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
21.02.2019 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2019 року, якою стосовно підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 14.04.2016 року вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки (від призначеного покарання по закінченню іспитового строку не звільнений у зв'язку із обвинуваченням про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України під час іспитового строку у кримінальному провадженні №12018120020000203);
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120020001162, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України строком на 60 днів, а саме: з 21.00 год. 14.02.2019 року до 21.00 год. 14.04.2019 року з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 38420 грн.,
Слідчий Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 звернувся до Кіровського районного суду м. Кіровограда з клопотанням, у кримінальному провадженні № 12019120020001162, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в провадженні Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120020001162,за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідуванням ОСОБА_8 повідомлено про підозру в тому, що він 13.02.2019 року в нічний час, більш точного часу не встановлено, проник у гаражне приміщення домоволодіння по АДРЕСА_2 , звідки викрав належне потерпілому ОСОБА_10 майно загальною вартістю 20649 грн.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2019 року задоволено клопотання слідчого та щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 38420 грн.,
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_8 офіційно не працює та немає жодних законних заробітків, не одружений, утриманців не має, а тому у разі застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м'якого запобіжного заходу буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші подібні кримінальні правопорушення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу районного суду та постановити нову, якою її підзахисному обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що матеріали кримінального провадження не містять доказів його присутності у тому самому гаражі, так як експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза) у матеріалах справи відсутня.
Згідно протоколу допиту потерпілого ОСОБА_10 від 15.02.2019р., він власноручно пошкодив накладний металевий замок та після чого підпирав вхідні двері до гаражу металевим прутом, що підтверджується протоколом огляду місця події від 13.02.2019р., де було встановлено, що замок на дверях був пошкоджений, біля дверей виявлено металевий прут сірого кольору.
В заяві про добровільну видачу майна підозрюваний ОСОБА_8 вказує про добровільну видачу майна, яке було ним нібито викрадене за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, яким шляхом це відбувалося та про його проникнення в гараж мова не йде.
З протоколу допиту свідка ОСОБА_11 вбачається, що в ОСОБА_8 були в наявності електроінструменти, частину з яких вони реалізували разом.
Разом з тим, з повідомленої свідком інформації не вбачається, що саме ОСОБА_8 саме з гаражу по АДРЕСА_2 було викрадене дане майно.
Де та при яких умовах він його взяв на сьогодні матеріалами досудового слідства не встановлено, отже висновок слідчого судді щодо обґрунтованості підозри в даному випадку є передчасним.
Разом з тим, слідчим не доведено раніше її підзахисний вчиняв дії направленні на переховування від органів досудового слідства, незаконно впливав на потерпілих чи свідків, перешкоджав кримінальному провадженню.
З цього слідує, що ОСОБА_8 не має наміру здійснювати будь-які дії, що містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, її підзахисний має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , де з показів свідка ОСОБА_11 він фактично проживає.
Іншого житла він не має, як і доходу, який би теоретично міг забезпечити йому переховування від органів досудового слідства та суду. Як вбачається з матеріалів справи, за першим же запрошенням до правоохоронних органів ОСОБА_8 активно реагує та спілкується.
Вислухавши доповідача, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 183 ч. 1, 2 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Під час апеляційного розгляду сторона захисту вказувала на відсутність підстав для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання.
Однак, як вбачається з матеріалів клопотання слідчого вбачається, що ОСОБА_8 висунуто обвинувачення у кримінальному провадженні №12018120020000203 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України під час іспитового строку, встановленого вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14.04.2016 року.
Крім того, колегія суддів погоджується з думкою слідчого судді про те, що до підозрюваного ОСОБА_8 не можливо застосувати запобіжних захід у вигляді домашнього арешту або більш м'якого запобіжних захід, оскільки він офіційно не працює та немає жодних законних заробітків, не одружений, утриманців не має.
Також колегією суддів не може бути прийнято до уваги твердження сторони захисту щодо необґрунтованої кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України, оскількивін проник до не закритого приміщення, оскільки ці обставини можуть бути встановлені та враховані судом виключно під час розгляду матеріалів кримінального провадження по суті.
Встановлення зазначення обставин під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу вимогами КПК України не передбачено, оскільки мета застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
А тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Також колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Крім того, слідчий суддя на стадії обрання запобіжного заходу не перевіряє правильність кваліфікації дій підозрюваного, наявність та достатність доказів для визнання вини чи питання допустимості доказів.
У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
На думку колегії суддів, слідчий суддя задовольняючи подання слідчого та застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обґрунтовано зазначив, про наявність підозри у кримінального правопорушення, так і про існування ризиків запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити нові кримінальне правопорушення.
Дані обставини свідчать про наявність передбачених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу.
Відмовляючи апелянту у задоволенні його апеляційної скарги колегія суддів враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів доданих слідчим до матеріалів клопотання (протокол огляду місця події, протокол допиту потерпілого, протоколи пред'явлення речей для впізнання, протокол допиту свідка ОСОБА_13 , протокол допиту свідка ОСОБА_14 протоколом огляду речей).
Кримінальне правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України є умисним, повторним, тяжким, корисливим злочином, посягає на приватну власність
Сукупність обставин в яких підозрюється ОСОБА_8 та його особистість істотно підвищує ступінь і характер суспільної небезпеки діянь, оскільки органами досудового розслідування, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення під час іспитового строку. Зазначене свідчить про підвищену небезпеку підозрюваного ОСОБА_8 .
Таким чином, враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що їх передбачено ст. 177 КПК України, а також зважаючи на дані матеріалів клопотання, колегія суддів переконана у необхідності застосування по відношенню до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, так як наявні у матеріалах клопотання дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що у разі обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі досудового розслідування та у подальшому, належного виконання останньою процесуальних обов'язків і надасть їй змогу продовжити злочинну діяльності шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення корисливого спрямування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда, якою підозрюваному застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 дні, залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 лютого 2019 року, якою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120020001162, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України строком на 60 днів, а саме: з 21.00 год. 14.02.2019 року до 21.00 год. 14.04.2019 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 38420 грн., - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4