Провадження № 22-ц/803/643/19 Справа № 180/1893/17 Головуючий у першій інстанції: Тананайська Ю.А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
07 лютого 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблов Олександр Володимирович, про визнання недійсної довіреності та договору купівлі-продажу квартири, -
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року скасовано, а позов ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про визнання недійсної довіреності та договору купівлі-продажу квартири залишено без розгляду.
15 січня 2019 року через канцелярію апеляційного суду представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав заяву про виправлення описки у вказаній вище ухвалі, в якій просить виправити описку стосовно можливості касаційного оскарження даної ухвали, правильно зазначивши, що "ухвала касаційному оскарженню не підлягає".
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
За змістом ч. 2 вказаної вище статті питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не належать до описок граматичні помилки, які не спотворюють тексту рішення суду та не призводять до його неправильного сприйняття (неправильне проставляння розділових знаків, неправильне написання відмінкових закінчень, вживання русизмів тощо).
Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18.12.2009 N14 роз'яснено, зокрема, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку, що вимоги заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про внесення до резолютивної частини ухвали суду відомостей щодо касаційного оскарження постановленої судом ухвали, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
За змістом пункту 1 частини 1 статі 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 2 частини 1 статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Виходячи із системного аналізу зазначених вище норм процесуального права, - колегія приходить до висновку, що апеляційним судом правильно зазначено про можливість касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, що постановлена у даній справі.
Підстави для виправлення описки відсутні.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 269, 381 ЦПК України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про виправлення описки в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2019 року у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дряблов Олександр Володимирович, про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу квартири - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий
Судді