Постанова
Іменем України
21 лютого 2019 року
м. Харків
справа № 639/3443/18
провадження № 22ц/818/1063/19
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Бровченка І.О., Овсяннікової А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Харкові цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року, ухвалене суддею Труханович В.В.,
В липні 2018 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернулась ОСОБА_1 із вказаною позовною заявою
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є споживачем банківських послуг, що надаються відповідачем, зокрема користується банківською кредитною карткою - ПУМБ № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2). 01 січня 2018 року позивач отримала смс-повідомлення про те, що вона нібито перевищила свій кредитний ліміт по картці та повинна терміново внести кошти на погашення боргу. 4 січня 2018 року позивач отримала виписку з рахунку, з якої з'ясувалося, що 28 та 29 грудня 2018 року з її карткового рахунку без її відома було списано кошти в сумі 6 570, 00 грн. та 510, 00 грн., а всього 7 080, 00 грн. При цьому позивач зазначає, що вона нікому не передавала свою картку та не повідомляла ПІН- код та іншу інформацію, яка дозволяла б сторонній особі здійснити від її імені транзакції з її рахунком. Будь-які звернення до банку з вимогою про повернення їй безпідставно списаних коштів, виявилися марними, у зв'язку з чим позивач і вимушена була звернутися до суду з вказаною позовною заявою.
У зв'язку із чим просила суд зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Перший український Міжнародний банк» повернути на картковий рахунок позивача № НОМЕР_2 безпідставно списані кошти в загальній сумі 7 080, 00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший український Міжнародний банк» про захист прав споживача та стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі, ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Перший український Міжнародний банк» повернути на картковий рахунок ОСОБА_1 безпідставно списані кошти в загальній сумі 7080 грн.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що рішення суду ґрунтується на недоведеності вини банку в проведення спірних транзакцій. Судом першої інстанції не була застосована норма матеріального права, якою позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги, а саме п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системі та переказ коштів в Україні». Наполягає на тому, що її вина в проведенні неналежних переказів відсутня. Вказує, що погашення нею заборгованості по кредитному рахунку, яку вона мала ще до проведення спірних транзакцій не свідчить про винання нею свини. Вважає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені належними та допустимим доказами. Також суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачка не повідомила банк про можливі шахрайські дії, оскільки одразу після дзвінка невідомого чоловіка на її мобільний номер, наступного дня звернулася до банку для перевірки своїх сумнівів, чи не було вчинено шахрайських дії з коштами на її рахунку. Банк запевнив її, що все в порядку.
Представник ПАТ «Перший український Міжнародний банк» надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що існує причинно-наслідковий зв'язок між дзвінком невідомого чоловіка, повідомленням позивачем реквізитів та проведенням двох транзакцій. Також вказує, що позивачем не надано відомостей щодо розгляду кримінального провадження по факту звернення позивача.
Частинами 1, 3 статті 369 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 січня 2019 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2017 року позивачем підписано заяву - анкету (опитувальник) № НОМЕР_2 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. (а.с. 52-54)
17.05.2017 року позивачем підписано Заяву № НОМЕР_2 на випуск банківської платіжної картки. (а.с. 55-56)
17.05.2017 року позивач отримала банківську платіжну карту під номером НОМЕР_1, про що свідчить особистий підпис позивача під № п/п 713 у Журналі видачі БПК та ПІН - конвертів у ПАТ «ПУМБ». (а.с. 57-58)
26.12.2017 року позивачу зателефонував невідомий чоловік та представився працівником служби безпеки ПАТ «ПУМБ» та просив повідомити йому номер кредитної картки позивача, а також строк дії та CVC код на її зворотньому боці. Позивач вказує, що дала чоловікові лише номер картки, але повідомляти строк дії та код безпеки відмовилась.
Наступного дня позивач звернулась до Відділення № 5 ПУМБ «РЦ Північно - східний», яке знаходиться по вул. Полтавський шлях, 31 у м. Харкові, але її запевнили, що шахраям не вдалося провести операцію та надали виписку по рахунку станом на 27.12.2017 року, в якій було видно, що сума коштів не змінилася. (а.с. 7)
Однак, 01.01.2018 року позивач отримала на свій телефон СМС-повідомлення з банку, з якого слідувало, що позивач перевищила кредитний ліміт по картці та їй терміново необхідно внести кошти в погашення боргу.
Позивач звернулась до відділення банку та їй було повідомлено, що 26.12.2017 року нею було проведено дві транзакції по переказу коштів з її картки.
26.12.2017 року (о 15:49:28) за допомогою банківської платіжної картки під номером НОМЕР_1 та телефонного номеру, який належить позивачу НОМЕР_3 позивач через сайт https://www.ipav.ua/ ініціювала проведення транзакції під №35774287 по переводу грошових коштів з картки на карту (perevod s karty) в сумі 6 570, 00 грн.
26.12.2017 року (о 15:58:58) за допомогою банківської платіжної картки під номером НОМЕР_1 та телефонного номеру, який належить позивачу НОМЕР_3 позивач через сайт https://easypav.ua/ ініціювала проведення транзакції під №35775105 по поповненню мобільного телефону в сумі 510, 00 грн.
Вказані обставини підтверджуються інформацією про рух коштів по рахунку позивача, позивача (а.с.8, 59, 60)
Відповідно до виписки по особовому рахунку позивача 28.12.2017 року грошові кошти у розмірі 6 570, 00 грн. були списані з особового рахунку позивача, та 29.12.2018 року було також списано грошові кошти у розмірі 510, 00 грн. (а.с. 8)
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Голови правління ПАТ «ПУМБ», з заявою в якій просила провести перевірку транзакції по рахунку НОМЕР_2, вчинених 28 та 29 грудня 2017 року, та надати оцінку діям працівників відділення ПУМБ «РЦ Північно-східний», яке знаходиться по вул. Полтавський шлях, 31 в м. Харкові, які після її візиту 27.12.2017 року не вчинили жодних дій навіть щодо блокування картки та повернення на картковий рахунок ОСОБА_1 кошти, які були списані невідомим чином без ініціативи позивача 28 та 29 грудня 2017 року в загальній сумі 7 080, 00 грн. (а.с. 10)
18 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Управляючого відділенням № 5 ПУМБ в м. Харкові з заявою, в якій просила зупинити до закінчення перевірки нарахування пені та штрафів на суми заборгованості, що виникла у зв'язку з безпідставним списанням коштів. (а.с.11)
З приводу вказаного факту неправомірного списання коштів з картки позивача вона зверталась до правоохоронних органів, 04.01.2018 року було відкрито кримінальне провадження № 12018220500000019. (а.с. 13)
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що операції по зняттю грошових коштів ініційовані ОСОБА_1 26 грудня 2017 року не були безпідставними та не відбувались банком у порушення розпорядження клієнта, так як банк списав грошові кошти на підставі умов договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у відповідності до норм чинного законодавства.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального права,що регулюють правовідносини,які виникли між сторонами, а саме: Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні».
Колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду першої інстанції аргументи апеляційної скарги не спростовують.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції що позивач приєдналася до умов договору комплексного банківського обслуговування ПАТ «ПУМБ», то відповідно, погодилася з його умовами та між сторонами було укладено кредитний договір.
Пунктом 2.1.1 Договору комплексного банківського обслуговування визначено, що договір визначає умови та порядок здійснення банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг банку з відкриття і обслуговування карткових рахунків, випуску карток, надання споживчого кредиту, овердрафту, кредитної лінії, використання системи «Інтернет-банкінг», сервісу «SMS-банкінг», послуги залучення коштів у вклад, надання у користування індивідуального банківського сейфу і персонального обслуговування.
Згідно з умовами п. 2.1.2 Договору комплексного банківського обслуговування, банк, у разі акцепту клієнтом Публічної пропозиції на укладення Договору, зобов'язується надавати клієнту визначені Договором послуги, а клієнт зобов'язується їх оплатити в розмірах і порядку, передбачених Договором і Тарифами.
Пунктом 2.2.3 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб встановлено, що укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених договором.
Відповідно до пункту 2.2.1 договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору за умови подання клієнтом документів і відомостей, необхідних для з'ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з пунктами 1.1.1 - 1.1.3, частини 1 «Умови обслуговування карткових рахунків», Розділу II «Послуги Банку» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, банк відкриває клієнту картковий рахунок після здійснення ідентифікації/верифікації клієнта або перевірки/оновлення/уточнення даних клієнта за пред'явленими документами (якщо клієнт має рахунки в банку і був раніше ідентифікований/верифікований), відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до пункту 2.2. - 2.4. договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, частини 2 «Умови випуску та обслуговування карток», банк видає клієнту картку та ПІН у відповідному конверті або надсилає SMS-повідомлення на номер мобільного телефону клієнта (за наявності відповідного засобу мобільного зв'язку), при цьому клієнт ставить власний підпис на зворотній стороні картки в присутності уповноваженого працівника банку, а також розписується за отримання картки та ПІН, в разі його надання у відповідному конверті. Видача картки та ПІН може відбуватися в іншому порядку в разі емісії картки в рамках зарплатного проекту. Відсутність підпису на картці або невідповідність підпису на картці із підписом на супровідних операцію документах, може бути підставою для відмови від проведення операції та/або вилучення картки при проведенні операції у торговця.
У заяві - анкеті (опитувальнику) на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб позивач зазначила свій мобільний номер (099) 973-02-21, на який відповідач буде надсилати CMC - повідомлення позивачу (у т.ч. з числовими паролями) та буде відбуватись спілкування позивача з відповідачем. (а.с. 52-54)
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов'язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705,емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Між тим, відповідачем було надано інформацію з якої вбачається, що транзакції з переказу грошових коштів позивачем були проведені із застосуванням технології 3-D Secure. (а.с. 61-62, 63-64)
Згідно п. 3.2. Частини 3 «Порядок здійснення розрахунків, Розділу II «Послуги банку» БО, розрахунки проводяться в готівковій та безготівковій формах відповідно до чинного законодавства України та правил відповідної МПС. При здійсненні операцій з використанням Картки та/ або її реквізитів може застосовуватися технологія 3-D Secure або її аналог, при якій для завершення операції з використанням Картки та/або її реквізитів, Клієнт зобов'язаний ввести оригінальний числовий пароль, що надходить на Номер мобільного телефону Клієнта у вигляді SMS-повідомлення, і в такому випадку всі операції, підтверджені таким чином, вважаються проведеними безпосередньо Клієнтом та не можуть бути оскаржені як несанкціоновані Клієнтом. Якщо Клієнт не підтвердив здійснення операції шляхом введення отриманого оригінального числового пароля, то Банк операцію не виконує.
3-D Secure є XML-протоколом, який використовується як додатковий рівень безпеки для онлайн-кредитних і дебетових карт, двофакторної аутентифікації користувача.
3-D Secure додає ще один крок аутентифікації для онлайн-платежів, що дозволяє торговим точкам і банкам додатково переконатися, що платіж здійснює саме власник картки, щоб захиститися від шахрайських операцій.
Для власника картки банку, що підтримує 3-D Secure, в процесі оплати онлайн до раніше необхідної інформації додається додатковий запит на підтвердження використання карти. Від власника потрібно ввести код підтвердження, наданий банком для кожної операції найчастіше в sms-повідомленні, надісланому на прив'язаний до карти номер мобільного телефону (Visa 3-D Secure Payment Program, Visa 3- D Secure Specifications. MasterCard SecureCode ).
Отже, оспорювані банківські операції були проведені із застосовуватися технології 3-D Secure, код підтвердження, був направлений в sms-повідомленні, на номер мобільного телефону позивача, зазначений нею у договорі.
Крім того, після надходження 26.12.2017 року телефонного дзвінка невідомої особи, який представився працівником служби безпеки ПАТ «ПУМБ» та просив повідомити йому реквізити кредитної картки позивача, позивач повідомила про це банк лише наступного дня.
Після надходження 01.01.2018 року СМС повідомлень про перерахування коштів та виявлення таким чином факту списання коштів, позивач повідомила відповідача про цей факт лише 04.01.2018 року.
Отже позивач не виконала умови п. 2.19 Договору комплексного банківського обслуговування, який передбачає негайне в найкоротший строк протягом дня, в який відбувалися події зупинити (блокувати) дію картки шляхом звернення до центру обслуговування клієнтів за телефонами, які працюють цілодобово та номери яких зазначені у договорі, або шляхом надіслання СМС з номеру мобільного телефона на номер зазначений у договорі, або шляхом використання системи "Інтернет-банкінг".
За таких обставин, можливість проведення оспорюваних банківських операцій виникла не з вини банку, позивач розголосила реквізити картки, переказ грошових коштів був здійснений з вірним введенням усіх реквізитів банківської платіжної картки позивача із надсиланням 3-D Secure (набору коду) на телефонний номер позивача, який був введений для підтвердження операції, позивач не виконала зобов*язання щодо негайного повідомлення про несанкціоноване використання картки, тому дії позивача сприяли втраті, незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.
Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 12 листопада 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - І.О. Бровченко
А.І. Овсяннікова