Провадження № 22-ц/803/1940/19 Справа № 176/2049/18 Суддя у 1-й інстанції - Павловська І. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
Категорія 27
20 лютого 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Деркач Н.М., Куценко Т.Р.
за участю секретаря - Гречишникової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року, -
13 вересня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 3-5).
Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року позовна заява повернута АТ КБ «ПриватБанк» з підстав, визначених п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України (а.с. 36).
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» ставить питання про скасування ухвали судді з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції (а.с. 38-40).
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали судді в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступних підстав.
Так, за змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли зокрема заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності у даній справі.
За положеннями ч. 1 ст. 47 ЦПК України цивільна процесуальна дієздатність це здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді. Цивільну процесуальну дієздатність мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа бере участь у справі через свого представника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 статті 62 ЦПК України визначено, що довіреність від юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Згідно з частинами 1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Приписами ч. 1 ст. 248 ЦК України визначено перелік правових підстав для припинення представництва за довіреністю, а саме у разі:
1) закінчення строку довіреності;
2) скасування довіреності особою, яка її видала;
3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
5) припинення юридичної особи, якій видано довіреність;
6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, як представник АТ КБ «ПриватБанк», звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. На підтвердження своїх повноважень представник додала до позовної заяви копію довіреності № 9437-К-Н-О від 03 листопада 2017 року, відповідно до якої ОСОБА_5, як представнику, надані права представляти інтереси Банку з наданням прав, передбачених законодавством для позивача зокрема подавати, підписувати, пред'являти та підтримувати позови в усіх судах всіх інстанцій. Вказана довіреність була видана ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі виконуючого обов'язки Голови Правління ОСОБА_6 (а.с. 28).
Зі Статуту АТ КБ «ПриватБанк» (нова редакція) (затверджено наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21 травня 2018 року № 519, погодженого Національним банком України 11 червня 2018 року) вбачається, що згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку 21 травня 2018 року № 519 було змінено тип банку з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 32--33).
Єдиним акціонером Банку є держава в особі Міністерства фінансів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 закону України «Про Акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
У роз'ясненнях, що викладені у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства»). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Отже, сам по собі факт зміни 21 травня 2018 року назви позивача з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк» не свідчить про відсутність у юридичної особи цивільної процесуальної дієздатності, а у його представника ОСОБА_5 - повноважень на звернення до суду з позовом від імені та в інтересах АТ КБ «ПриватБанк».
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви банку були додані повноваження особи, що підписала позовну заяву - ОСОБА_5, але повноваження ОСОБА_4 діяти від імені банку, тобто, підписувати довіреності на представництво інтересів банку, до позовної заяви додані не були, чим були порушені вимоги ст. 177 ЦПК України, що тягне за собою залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків та способу і строку усунення недоліків.
З викладеного вище вбачається, що при вирішенні питання про прийняття позову суддя першої інстанції дійшов передчасного висновку про його повернення, оскільки порушив вимоги ч. 1 ст. 185 ЦПК України, тобто, порушив порядок вирішення цього питання, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2018 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Судді: