Провадження № 22-ц/803/3389/19 Справа № 185/4598/18 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
20 лютого 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого - Деркач Н.М.
суддів - Куценко Т.Р., Ткаченко І.Ю.
при секретарі - Лященко С.Г.
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, уточнюючи його, до ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 30.01.2018 року о 12.30 год. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з НОМЕР_4, на перехресті вул. Центральної та вул. Горького м. Павлоград Дніпропетровської області, при виїзді з вулиці Горького - другорядної на вул. Центральну - головну м. Павлограда, не виконав вимогу Правил дорожнього руху п. 2.1 - «Надати дорогу» та скоїв наїзд на транспортний засіб марки Сузукі, д.н.р. НОМЕР_5, власником якого є позивачка, який рухався по вул. Центральна та зупинився на перехресті перед пішохідним переходом, по якому рухались пішоходи. Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.02.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Відповідач ОСОБА_4 під час ДТП знаходився в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 та останньому належить автомобіль марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з НОМЕР_4. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС», яке сплатило позивачу 17 500,00 грн.
У зв'язку з тим, що страховик відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не здійснює виплату втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, тому зазначену шкоду повинен сплатити ФОП ОСОБА_2 Відповідно до висновку № 013-1018 від 11.02.2018 р. експертного авто товарознавчого дослідження ПП ОСОБА_5 втрата товарної вартості автомобіля Сузукі, д.н.р. НОМЕР_5 складає 17 979,68 грн, а витрати на проведення вказаного дослідження 800,00 грн. Крім того позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях з приводу погіршення її звичного життя, так як належний їй автомобіль був пошкоджений, та певний період часу вона не могла їм користуватися.
Враховуючи викладене, просила суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь величину втрати товарної вартості у розмірі 17 979,68 грн та витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1000,00 грн; стягнути з ОСОБА_4 на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.; вирішити питання щодо судових витрат, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 800,00 грн, а саме, за складення позовної заяви в розмірі 500,00 грн та представництво інтересів в суді 300,00 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове в цій частині, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Предметом перегляду в апеляційному порядку є рішення суду першої інстанції в частині не задоволених позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення величини втрати товарної вартості автомобіля та судових витрат.
Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
З огляду на те, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля Suzuki SX-4 News р.н. НОМЕР_5.
30.01.2018 року о 12.30 год. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом марки ДАФ, д.н.з. НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з НОМЕР_4, на перехресті вул. Центральної та вул. Горького м. Павлоград Дніпропетровської області, при виїзді з вулиці Горького - другорядної на вул. Центральну - головну м. Павлограда, не виконав вимогу Правил дорожнього руху п. 2.1 - «Надати дорогу» та скоїв наїзд на транспортний засіб марки Сузукі, д.н.р. НОМЕР_5, який рухався по вул. Центральна та зупинився на перехресті перед пішохідним переходом, по якому рухались пішоходи, внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.02.2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн на користь держави.
ОСОБА_3 на час скоєння ДТП знаходився у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2 на підставі наказу № 3 від 30.10.2017 року про прийняття останнього на посаду водія автотранспортних засобів ОСОБА_2 з 31.10.2017 року та трудового договору № 2 від 31.10.2017 року.
Матеріалами справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2, як власника автомобіля ДАF FT XF 105.460, д.н.з.НОМЕР_1, з напівпричепом SCHMITZ, д.н.з НОМЕР_4, застрахована, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ-1938726 від 18.11.2017 року у ПАТ «Страхова група «ТАС», з лімітом відповідальності за майнову шкоду у розмірі 100 000,00 грн та нульовим розміром франшизи.
Як вбачається із заяви позивача від 31.01.2018 року наданої до ПАТ «Страхова група «ТАС» остання погодилась з тим, що розмір страхового відшкодування складає 17 500,00 грн, з вирахуванням франшизи, та не наполягала на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна, в тому числі без зазначення інших понесених витрат, вказану суму було виплачено страховою компанією позивачці.
Згідно висновку № 013-1018 від 11.02.2018 р. експертного автотоварознавчого дослідження ПП ОСОБА_5 вартість матеріальної шкоди завданої власнику автомобіля Suzuki SX-4 News р.н. НОМЕР_5 складала 42 909,29 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення величини втрати товарної вартості автомобіля, суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач скористалась своїм правом, звернувшись до страховика з приводу відшкодування шкоди заподіяної її майну та, яка їй була відшкодована страховиком у тому розмірі, який вона погодила з ним, а саме 17 500,00 грн. Крім того, встановленого ліміту у розмірі 100 000,00 грн. відповідно до страхового полісу було достатньо для відшкодування шкоди страховиком у розмірі 42 909,29 грн., згідно наданого позивачкою висновку, але позивач не скористалась в повній мірі своїм правом щодо відшкодування шкоди саме страховиком.
Велика Палата Верховного Суду відповідно до постанови від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц дійшла до висновку, що покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції також правильно виходив з того, що позивачем, окрім договору про надання правової допомоги від 05 грудня 2017 року, не надано суду жодних додаткових угод, якими б визначався розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги. Крім того, стороною позивача не надано суду жодних доказів щодо обсягу наданих позивачу послуг і виконаних робіт, а також розрахунку їх вартості.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що при погодженні зі страховиком суми матеріальної шкоди не враховувався розмір втрати товарної вартості пошкодженого автомобіля, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки розмір завданої шкоди власнику автомобіля, до складу якої входить втрата товарної вартості автомобіля, був визначений відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження наданого позивачем та не враховувався страховиком при проведені страхових виплат, так як зазначене дослідження було проведено позивачем на власний розсуд та не було надано ПАТ «Страхова група «ТАС».
Посилання апеляційної скарги ОСОБА_1 на те, що вона скористалась своїм правом на звернення про стягнення завданої шкоди до особи, яка її завдала, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такий спосіб захисту права суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, про що вказано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Судові витрати понесені сторонами в зв'язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: Н.М. Деркач
Т.Р. Куценко
І.Ю. Ткаченко