Провадження № 22-ц/803/2813/19 Справа № 190/17/18 Суддя у 1-й інстанції - Гринь Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
21 лютого 2019 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.
суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.
сторони:
позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 30 жовтня 2018 року, яке ухвалено суддею Гринем Н.Г. у м.Кривому Розі та повне судове рішення складено 05 листопада 2018 року, -
У січні 2018 року позивач Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем по об'єкту, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
15.08.2017 р. за вказаною адресою було виявлено факт наявності в землі несанкціонованого газопроводу та у відповідності до вимог гл.5 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем представниками позивача було складено акт про порушення.
30.08.2017 р. вказаний акт був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення Кодексу ГРС ПАТ «Дніпропетровськгаз» та задоволений повністю. У зв'язку із чим було проведено перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу за період з 15.08.2015 р. по 31.07.2017 р. та згідно складеного акту-розрахунку від 30.08.2017 р. визначено об'єм та обсяг необлікованого (донарахованого) природного газу в розмірі 11190,50 м3, вартість склала 89 995,87 грн. Відповідачу направлявся рахунок на оплату збитків, станом на 27.12.2017 року вартість не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного відповідачем не сплачена.
Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 жовтня 2018 року, в задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у повному обсязі задовольнити позовні вимоги відповідача. Зокрема, відповідач вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, при цьому зазначає, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтвердили, що усі дії під час виявлення порушення фіксувалися за допомогою відеоапаратури, а сам відповідач не оспорював та не заперечував своєї відмови підписати акт про порушення. Щодо доказів повідомлення ОСОБА_2 про його право внести до акту про порушення свої зауваження, вказує на те, що їх не було надано суду через те, що в Кодексі газорозподільних систем (далі Кодекс ГРС) відсутні вимоги про обов'язковість фіксування такого повідомлення з боку оператора ГРМ. Вказує на те, що для проведення донарахувань в світлі положень Кодексу ГРС та визначення ОСОБА_2, як відповідача, навіть якщо він і не є власником житлового приміщення, достатньо виявлення несанкціонованого газопровіда.
Також, відповідач звертає увагу на те, що висновки суду про відсутність доказів того, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем за зазначеною в акті адресою, спростовуються договором №2992 від 30.08.2007, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Дніпропетровськгаз» про надання послуг з газопостачання.
Окрім того, позивач наголошує на тому, що суд не сприяв позивачу в реалізації його прав, встановлених в ЦПК України, що призвело до того, що позивач не мав змоги надати суду договір №2992 від 30.08.2007 про надання послуг з газопостачання, тому вважає, що всі пояснення відповідача не можна брати до уваги, оскільки його мета, уникнути відповідальності за виявлене порушення. Позивач вважає, що суд, вважаючи доведеним факт вчиненого відповідачем та виявленого порушення фактично звільнив ОСОБА_2 від цивільно-правової відповідальності та позбавив ПАТ «Дніпропетровськгаз» можливості компенсувати своє порушене право на відшкодування та стягнення збитків, завданих несанкціонованим відбором природного газу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки під час судового розгляду справи судом у повному обсязі досліджені усі докази та їм надана відповідна правова оцінка про, що зазначено у судовому рішенні, жоден з поданих доказів не залишився поза увагою суду.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що 15.08.2017 року за АДРЕСА_1 працівниками позивача, за участю відповідача було встановлено порушення п.п.1 п.1 гл.2 р. ХІ Кодексу ГРС, а саме наявність несанкціонованого газопроводу в стойці підземного газопроводу фізично з'єднаний саморобний пристрій через гумовий рукав до газових приладів 2НГ-4 АОГВ «Данко», про що представником газопостачальної (газотранспортної) організації було складено акт №833 про порушення (а.с.5).
30 серпня 2018 року на засіданні комісії по розгляду актів про порушення Кодексу ГРС ПАТ по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» було прийнято рішення про проведення перерахунку (донарахування) об'ємів природного газу споживач ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 за період з 15 серпня 2015 року по 31 липня 2017 року (а.с. 6) та позивачем відповідно до Порядку перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС, зроблено розрахунок не облікованих об'ємів природного газу за вищевказаною адресою, розмір яких складає за об'єм газу в розмірі 11190,50 м3 в сумі 89995 грн. 87 коп. (а.с.9).
Рахунок на оплату збитків від 30.08.2017 року було направлено рекомендованим листом з повідомленням відповідачу (а.с. 7, 8), на час розгляду справи сума збитків відповідачем не сплачена.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу, суд першої інстанції виходив з доведеності факту несанкціонованого втручання відповідачем в роботу газопроводу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.
Як встановлено судом, спірні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовано Цивільним кодексом України та Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕ № 2494 від 30.09.2015 року.
Відповідно до п.п.1 п.1 гл.2 р.XI Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: наявність несанкціонованого газопроводу.
Згідно п. 1 гл. 3 р. XI Кодексу ГРС, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Відповідно до ч.1,3,4 гл.5 р. ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Акт про порушення щодо відмови побутового споживача (фізичної особи) в доступі до власного об'єкта вважається дійсним, якщо його підписали представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення їх осіб. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст.89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Допитавши в судовому засіданні свідків: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд дійшов висновку, що сторонами не надано доказів факту фіксування за допомогою відеозйомки відмови ОСОБА_2 від підпису акта про порушення, а також доказів повідомлення відповідача про його право на внесення зауважень та заперечень до акта про порушення.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_2 не відмовлявся підписати акт, проте казав, що незгодний з формулюванням зазначеним у акті.
Свідок ОСОБА_4 суду зазначив, що фотографували складення актів.
Свідок ОСОБА_5 дала суду дала пояснення, що під час виявлення отвіру в газопроводі на подвірї відповідача, всі дії фотографували і фотографії були нею здані до обліку.
Між тим матеріали справи не містять жодної фотографії або відеозапису про події виявлення несанкціонованого втручання відповідачем в роботу газопроводу, складання акту про порушення, відмову відповідача під підписання акту, повідомлення ОСОБА_2 представником оператора ГРМ про його право на внесення зауважень та заперечень до акта про порушення та викладення мотивів відмови від його підписання або підписання акту без зауважень.
Відповідно до п. 11 гл. 5 р. XI Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується, зокрема, таке: розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу.
У п. 12 гл. 5 р. XI Кодексу ГРС встановлено, що вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.
Допитом свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, суд встановив, що наявність несанкціонованого відбору газопроводу встановлювалась іншими працівниками газової служби за допомогою пристрою "Варта", а свідок ОСОБА_4, також зазначав, що ними не з'ясовувалось чи йде з саморобного пристрою газ до літньою кухні.
З Акту про порушення №833 від 15.05.2017 вбачається, що у ньому не відображено застосування такого приладу, як «Варта», а також не зазначено яким саме чином встановлювалась наявність несанкціонованого відбору газопроводу через саморобний пристрій.
Інших доказів фіксації порушення правил Кодексу ЗРС та застосування приладу «Варта», окрім Акту про порушення №833 та акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості від 30.08.2017 року, рахунку на оплату збитків, розрахунку не облікованих об'ємів природного газу, суду не надано.
Виходячи з положень п.37 ст.1 Закону України «Про природний газ», п.5 розділу І правил постачання природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496 споживачем - юридична або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.
Згідно п.1 ст.4 Закону України «Про ринок природного газу» державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. Відносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з Операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р.
Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної поставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам ( їх постачальникам), до об'єктів споживачів.
У відповідності до п.1.2. та 1.3. розділу І Типового договору розподілу природного газу, умови цього договору однакові для всіх споживачів та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу ГРС. Даний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього договором (акцептуванням договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Так, судом було встановлено, щоЅ частина житлового будинку АДРЕСА_2 належить на праві приватної часткової власності ОСОБА_12, що підтверджено договіром дарування від 22.03.2008 (а.с. 44-45, 46). Відомості про особу, якій належить інша частина домоволодіння відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до довідки адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 18).
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, тому, що ОСОБА_2 є споживачем послуг, які надаються позивачем за адресою зазначеною у Акті про порушення, оскільки позивачем не доведено проживання чи користування відповідачем житловим будинком АДРЕСА_2.
Доводи позивача що висновки суду про відсутність доказів того, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем за зазначеною в акті адресою, спростовуються договором №2992 від 30.08.2007, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Дніпропетровськгаз» про надання послуг з газопостачання, який наданий до апеляційної скарги, а також, те, що позивач не мав змоги надати зазначений договір суду першої інстанції через не сприяння суду реалізації його прав в судовому засіданні, колегією суддів не сприймаються, з огляду на теке.
Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції, що об'єктивно не залежали від нього.
З матеріалів справи видно, що в провадженні Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до ОСОБА_2 про стягнення вартості не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу знаходилася з 23 лютого 2018 року, оскаржуване судове рішення ухвалено 30 жовтня 2018 року (а.с.22, 96). При цьому судовий розгляд здійснювався судом протягом декількох судових засідань, а саме: 28.03.2018, 07.05.2018, 07.06.2018, 27.07.2018, 30.08.2018 та 30.10.2018 (а.с.28, 32, 59, 68, 82, 90), а отже позивач протягом 8-ми місяців розгляду справи мав наявну можливість надати суду договір №2992 від 30.08.2007, на який, як на доказ він посилається в апеляційній скарзі, а доказів неможливості подати цей договір суду першої інстанції, позивачем, суду апеляційної інстанції не надано.
Отже, на думку колегії суддів, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.
Фактично доводи, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів особами, які беруть участь у розгляді справи, діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
За таких обставин, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги а рішення суду першої інстанції залишає без змін згідно ст.375ЦПК України.
Керуючись ст.ст.369, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» залишити без задоволення
Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 21 лютого 2019 року.
Головуючий:
Судді: